Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Біографія Томаса Стернза Еліота
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біографія Томаса Стернза Еліота
Біографія Томаса Стернза Еліота (1888 - 1965)
Англо-американський поет Томас Стернз Еліот, який сильно вплинув на розвиток англомовної поезії XX ст., Народився 26 вересня 1888 до Сен-Луїсі (штат Міссурі, США) і виріс в заможній родині, предки якої були вихідцями з Англії.
Закінчивши приватну школу, Томас Еліот 1906 року поступив в Гарвардський університет. Перші вірші почав писати під впливом Омара Хайяма в 14 років. Захопившись поезією символістів, приїхав до Парижа, де продовжив навчання в Сорбонні.
Повернувшись 1911 в Америку, почав роботу над дисертацією по творчості Бредлі, не закінчивши яку переїхав спочатку до Німеччини, а потім 1915 року в Лондон.
В 1915 р Томас Еліот одружився з Вів'ен Хейвуд, шлюб з якою виявився невдалим.
Від 1917 до 1919 р Еліот працює заступником головного редактора журналу «Егоїст» і публікує власні вірші в різних періодичних виданнях, а також випускає кілька збірок поезій. Першою значною поемою Томаса Еліота стала «Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока». Це була нова віха в поезії XX ст., Виток сучасної англійської поезії.
Томас Еліот стає популярним поетом, серйозним літературним критиком, який вважає своїм завданням «повернути поета до життя». Його критичні есе починають так звану «кембриджську школу критики».
1922 р побачив світ, на думку критиків, найкращий твір Еліота, який відобразив інтелектуальні настрої цілої епохи, - поема «Безплідна земля».
1927 р Томас Еліот прийняв англіканську віру і став британським підданим. У поемі «Попільна середа» (1930) він висловив свої щирі муки щодо відходу від сімейних релігійних традицій в суспільстві.
1934 р Еліот написав поетичну драму «Камінь», а 1935 року - драму «Вбивство в соборі», поставлену тоді ж в Кентерберійському соборі. Це був його яскравий сценічний
твір, написаний у формі церковної літургійної дії, середньовічної моралі і античної трагедії. Його п'єси з сучасного життя - "Возз'єднання родини» (1939), «Вечірка з коктейлями» (1950) та інші - вважаються менш вдалими.
1940 р Томас Еліот пише поему «Іст Кокер», потім поспіль виходять його поетичні твори, які вважаються найбільш зрілими, де Еліот відтворив власне уявлення про високу місію поета - зберігати, збільшувати і передавати новим поколінням втілене в слово спадок національної і світової культури.
1948 р Томасу Еліоту присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний новаторський внесок в сучасну поезію».
Крім Нобелівської премії, Томасу було вручено британський орден «За заслуги» (1948), французький орден Почесного легіону (1954), премію Гете (1954) і багато інших нагород. Він мав безліч почесних ступенів і був почесним членом рад багатьох навчальних закладів.
1957 р Томас Еліот вдруге одружується.
Помер Томас Стернз Еліот 4 січня 1965 р 76 років і був похований в селі Іст-Кокер, звідки в XVII ст. подалися до Америки його знамениті предки.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.27
Англо-американський поет Томас Стернз Еліот, який сильно вплинув на розвиток англомовної поезії XX ст., Народився 26 вересня 1888 до Сен-Луїсі (штат Міссурі, США) і виріс в заможній родині, предки якої були вихідцями з Англії.
Закінчивши приватну школу, Томас Еліот 1906 року поступив в Гарвардський університет. Перші вірші почав писати під впливом Омара Хайяма в 14 років. Захопившись поезією символістів, приїхав до Парижа, де продовжив навчання в Сорбонні.
Повернувшись 1911 в Америку, почав роботу над дисертацією по творчості Бредлі, не закінчивши яку переїхав спочатку до Німеччини, а потім 1915 року в Лондон.
В 1915 р Томас Еліот одружився з Вів'ен Хейвуд, шлюб з якою виявився невдалим.
Від 1917 до 1919 р Еліот працює заступником головного редактора журналу «Егоїст» і публікує власні вірші в різних періодичних виданнях, а також випускає кілька збірок поезій. Першою значною поемою Томаса Еліота стала «Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока». Це була нова віха в поезії XX ст., Виток сучасної англійської поезії.
Томас Еліот стає популярним поетом, серйозним літературним критиком, який вважає своїм завданням «повернути поета до життя». Його критичні есе починають так звану «кембриджську школу критики».
1922 р побачив світ, на думку критиків, найкращий твір Еліота, який відобразив інтелектуальні настрої цілої епохи, - поема «Безплідна земля».
1927 р Томас Еліот прийняв англіканську віру і став британським підданим. У поемі «Попільна середа» (1930) він висловив свої щирі муки щодо відходу від сімейних релігійних традицій в суспільстві.
1934 р Еліот написав поетичну драму «Камінь», а 1935 року - драму «Вбивство в соборі», поставлену тоді ж в Кентерберійському соборі. Це був його яскравий сценічний
твір, написаний у формі церковної літургійної дії, середньовічної моралі і античної трагедії. Його п'єси з сучасного життя - "Возз'єднання родини» (1939), «Вечірка з коктейлями» (1950) та інші - вважаються менш вдалими.
1940 р Томас Еліот пише поему «Іст Кокер», потім поспіль виходять його поетичні твори, які вважаються найбільш зрілими, де Еліот відтворив власне уявлення про високу місію поета - зберігати, збільшувати і передавати новим поколінням втілене в слово спадок національної і світової культури.
1948 р Томасу Еліоту присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний новаторський внесок в сучасну поезію».
Крім Нобелівської премії, Томасу було вручено британський орден «За заслуги» (1948), французький орден Почесного легіону (1954), премію Гете (1954) і багато інших нагород. Він мав безліч почесних ступенів і був почесним членом рад багатьох навчальних закладів.
1957 р Томас Еліот вдруге одружується.
Помер Томас Стернз Еліот 4 січня 1965 р 76 років і був похований в селі Іст-Кокер, звідки в XVII ст. подалися до Америки його знамениті предки.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.27
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
