Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.18
07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста,
навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней
(задум авторки)
Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
2026.09.18
05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.
2026.09.17
23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само
2026.09.17
21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
2026.09.17
19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.
Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Біографія Томаса Стернза Еліота
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Біографія Томаса Стернза Еліота
Біографія Томаса Стернза Еліота (1888 - 1965)
Англо-американський поет Томас Стернз Еліот, який сильно вплинув на розвиток англомовної поезії XX ст., Народився 26 вересня 1888 до Сен-Луїсі (штат Міссурі, США) і виріс в заможній родині, предки якої були вихідцями з Англії.
Закінчивши приватну школу, Томас Еліот 1906 року поступив в Гарвардський університет. Перші вірші почав писати під впливом Омара Хайяма в 14 років. Захопившись поезією символістів, приїхав до Парижа, де продовжив навчання в Сорбонні.
Повернувшись 1911 в Америку, почав роботу над дисертацією по творчості Бредлі, не закінчивши яку переїхав спочатку до Німеччини, а потім 1915 року в Лондон.
В 1915 р Томас Еліот одружився з Вів'ен Хейвуд, шлюб з якою виявився невдалим.
Від 1917 до 1919 р Еліот працює заступником головного редактора журналу «Егоїст» і публікує власні вірші в різних періодичних виданнях, а також випускає кілька збірок поезій. Першою значною поемою Томаса Еліота стала «Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока». Це була нова віха в поезії XX ст., Виток сучасної англійської поезії.
Томас Еліот стає популярним поетом, серйозним літературним критиком, який вважає своїм завданням «повернути поета до життя». Його критичні есе починають так звану «кембриджську школу критики».
1922 р побачив світ, на думку критиків, найкращий твір Еліота, який відобразив інтелектуальні настрої цілої епохи, - поема «Безплідна земля».
1927 р Томас Еліот прийняв англіканську віру і став британським підданим. У поемі «Попільна середа» (1930) він висловив свої щирі муки щодо відходу від сімейних релігійних традицій в суспільстві.
1934 р Еліот написав поетичну драму «Камінь», а 1935 року - драму «Вбивство в соборі», поставлену тоді ж в Кентерберійському соборі. Це був його яскравий сценічний
твір, написаний у формі церковної літургійної дії, середньовічної моралі і античної трагедії. Його п'єси з сучасного життя - "Возз'єднання родини» (1939), «Вечірка з коктейлями» (1950) та інші - вважаються менш вдалими.
1940 р Томас Еліот пише поему «Іст Кокер», потім поспіль виходять його поетичні твори, які вважаються найбільш зрілими, де Еліот відтворив власне уявлення про високу місію поета - зберігати, збільшувати і передавати новим поколінням втілене в слово спадок національної і світової культури.
1948 р Томасу Еліоту присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний новаторський внесок в сучасну поезію».
Крім Нобелівської премії, Томасу було вручено британський орден «За заслуги» (1948), французький орден Почесного легіону (1954), премію Гете (1954) і багато інших нагород. Він мав безліч почесних ступенів і був почесним членом рад багатьох навчальних закладів.
1957 р Томас Еліот вдруге одружується.
Помер Томас Стернз Еліот 4 січня 1965 р 76 років і був похований в селі Іст-Кокер, звідки в XVII ст. подалися до Америки його знамениті предки.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.27
Англо-американський поет Томас Стернз Еліот, який сильно вплинув на розвиток англомовної поезії XX ст., Народився 26 вересня 1888 до Сен-Луїсі (штат Міссурі, США) і виріс в заможній родині, предки якої були вихідцями з Англії.
Закінчивши приватну школу, Томас Еліот 1906 року поступив в Гарвардський університет. Перші вірші почав писати під впливом Омара Хайяма в 14 років. Захопившись поезією символістів, приїхав до Парижа, де продовжив навчання в Сорбонні.
Повернувшись 1911 в Америку, почав роботу над дисертацією по творчості Бредлі, не закінчивши яку переїхав спочатку до Німеччини, а потім 1915 року в Лондон.
В 1915 р Томас Еліот одружився з Вів'ен Хейвуд, шлюб з якою виявився невдалим.
Від 1917 до 1919 р Еліот працює заступником головного редактора журналу «Егоїст» і публікує власні вірші в різних періодичних виданнях, а також випускає кілька збірок поезій. Першою значною поемою Томаса Еліота стала «Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока». Це була нова віха в поезії XX ст., Виток сучасної англійської поезії.
Томас Еліот стає популярним поетом, серйозним літературним критиком, який вважає своїм завданням «повернути поета до життя». Його критичні есе починають так звану «кембриджську школу критики».
1922 р побачив світ, на думку критиків, найкращий твір Еліота, який відобразив інтелектуальні настрої цілої епохи, - поема «Безплідна земля».
1927 р Томас Еліот прийняв англіканську віру і став британським підданим. У поемі «Попільна середа» (1930) він висловив свої щирі муки щодо відходу від сімейних релігійних традицій в суспільстві.
1934 р Еліот написав поетичну драму «Камінь», а 1935 року - драму «Вбивство в соборі», поставлену тоді ж в Кентерберійському соборі. Це був його яскравий сценічний
твір, написаний у формі церковної літургійної дії, середньовічної моралі і античної трагедії. Його п'єси з сучасного життя - "Возз'єднання родини» (1939), «Вечірка з коктейлями» (1950) та інші - вважаються менш вдалими.
1940 р Томас Еліот пише поему «Іст Кокер», потім поспіль виходять його поетичні твори, які вважаються найбільш зрілими, де Еліот відтворив власне уявлення про високу місію поета - зберігати, збільшувати і передавати новим поколінням втілене в слово спадок національної і світової культури.
1948 р Томасу Еліоту присуджується Нобелівська премія з літератури «за видатний новаторський внесок в сучасну поезію».
Крім Нобелівської премії, Томасу було вручено британський орден «За заслуги» (1948), французький орден Почесного легіону (1954), премію Гете (1954) і багато інших нагород. Він мав безліч почесних ступенів і був почесним членом рад багатьох навчальних закладів.
1957 р Томас Еліот вдруге одружується.
Помер Томас Стернз Еліот 4 січня 1965 р 76 років і був похований в селі Іст-Кокер, звідки в XVII ст. подалися до Америки його знамениті предки.
Переклала на українську мову 4.05.19 20.27
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
