Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
2025.12.11
07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
2025.12.10
16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Легенди про канни
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Легенди про канни
Легенди про канни
Posted by Olga Bodak on 15/02/2016 in Легенди про квіти
Канна - по-латині «трубка».
За давньоримською легендою канна утворилася із згорілого папірусу, на якому були записані умови мирноro договору між двома ворогуючими племенами.
Вождь агресивного племені перед початком війни кинув мирний доroвор в багаття, а договір візьми і прорости з попелу червоними каннами, чиї суцвіття з одного боку схожі на тріпочучі язики полум'я, а з іншого - на колихаючий за вітром папірус, залитий кров'ю.
За свідченням літературних джерел, канна була завезена в Європу з Антильських островів в 1570 році португальськими мореплавцями. До середини XIX століття цю декоративну рослину використовували як листяну , і тільки в 1889 році садівник Кроз в Ліоні вивів перші квіти, різновид яких була названа в честь ero дружини мадам Кроз. Пізніше з'явилися сорти: Вогняна птиця - з вогненно-червоними квітами і бронзово-червоними листками; Президент - з яскраво-червоними квітами і зеленим листям і безліч інших.
Батьківщиною канн вважають Центральну і Південну Америку, Вест-Індію, Мексику і Бразилію. Американське сімейство каннових включає лише один рід, що нараховує близько п'ятдесяти видів. Канна Бріттона зустрічається в Андах Болівії, на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря, а канна касатікоцвіткова була знайдена в Андах Перуанських на висоті двох тисяч семисот метрів.
Деякі види канн слідують за людиною, утворюючи непрохідні хащі на смітниках і звалищах, і прикладом тому є канна Лагунска. А канна індіанська і канна низька стали невигубними бур'янами на тропічних плантаціях.
У той же час окремі види з великими красивими квітами майже винищені; до них відносяться канна касатікоцвіткова з Перу і канна ліліецвіткова з Панами з білими запашними квітами.
Квітки канн великі, діаметром від чотирьох до восьми сантиметрів, жовті, помаранчеві, червоні, а білі тільки у ліліецвіткової канни і канни Бріттона. Квіти більшості канн розкриваються в п'ять-шість годин ранку, у канни провисла, що росте на південному сході США, - в дев'ятнадцять-двадцять годин.
Поширеною декоративною рослиною канна стала з 1856 року, коли вперше була викорощена для прикраси парків Парижа.
До Росії канни були завезені за Петра I. Центром селекції і вирощування їх став Нікітський ботанічний сад в Ялті, де знаходяться не тільки багаті колекції відомих видів і сортів, але вирощується чимало сортів і вітчизняної селекції.
Французький журнал «Мон жарден» повідомив, що в старовинній індійській кераміці археологами були виявлені насіння канни, вік яких дорівнював чотирьохсот сорока семи років, і при цьому насіння не втратили схожості (навіть не віриться !!!).
З красивого твердого насіння Kaнни роблять чотки, намиста. А її широкі півметрові листя ніби самою природою призначені для використання замість обгорткового паперу. На них, як на тарілках, подають до столу і страви і найчастіше овочеве блюдо - відварені бульби самої ж канни. Її кореневища і бадилля дуже поживні і в свіжому вигляді охоче поїдаються свинями, коровами, свійською птицею.
Канна їстівна – найдавніша харчова рослина Перу, яку в даний час вирощують у всій Південній Америці, на Антильських островах, в Індії, на Цейлоні, Яві, на Гавайських і інших островах Тихого океану і особливо на півночі Австралії.
Крім того, канни, виявляється, можуть бути і синоптиками. За шість-дев'ять годин до дощу у них на листках з'являються крапельки вологи.
Переклала на українську мову 18.07.19 8.17
Posted by Olga Bodak on 15/02/2016 in Легенди про квіти
Канна - по-латині «трубка».
За давньоримською легендою канна утворилася із згорілого папірусу, на якому були записані умови мирноro договору між двома ворогуючими племенами.
Вождь агресивного племені перед початком війни кинув мирний доroвор в багаття, а договір візьми і прорости з попелу червоними каннами, чиї суцвіття з одного боку схожі на тріпочучі язики полум'я, а з іншого - на колихаючий за вітром папірус, залитий кров'ю.
За свідченням літературних джерел, канна була завезена в Європу з Антильських островів в 1570 році португальськими мореплавцями. До середини XIX століття цю декоративну рослину використовували як листяну , і тільки в 1889 році садівник Кроз в Ліоні вивів перші квіти, різновид яких була названа в честь ero дружини мадам Кроз. Пізніше з'явилися сорти: Вогняна птиця - з вогненно-червоними квітами і бронзово-червоними листками; Президент - з яскраво-червоними квітами і зеленим листям і безліч інших.
Батьківщиною канн вважають Центральну і Південну Америку, Вест-Індію, Мексику і Бразилію. Американське сімейство каннових включає лише один рід, що нараховує близько п'ятдесяти видів. Канна Бріттона зустрічається в Андах Болівії, на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря, а канна касатікоцвіткова була знайдена в Андах Перуанських на висоті двох тисяч семисот метрів.
Деякі види канн слідують за людиною, утворюючи непрохідні хащі на смітниках і звалищах, і прикладом тому є канна Лагунска. А канна індіанська і канна низька стали невигубними бур'янами на тропічних плантаціях.
У той же час окремі види з великими красивими квітами майже винищені; до них відносяться канна касатікоцвіткова з Перу і канна ліліецвіткова з Панами з білими запашними квітами.
Квітки канн великі, діаметром від чотирьох до восьми сантиметрів, жовті, помаранчеві, червоні, а білі тільки у ліліецвіткової канни і канни Бріттона. Квіти більшості канн розкриваються в п'ять-шість годин ранку, у канни провисла, що росте на південному сході США, - в дев'ятнадцять-двадцять годин.
Поширеною декоративною рослиною канна стала з 1856 року, коли вперше була викорощена для прикраси парків Парижа.
До Росії канни були завезені за Петра I. Центром селекції і вирощування їх став Нікітський ботанічний сад в Ялті, де знаходяться не тільки багаті колекції відомих видів і сортів, але вирощується чимало сортів і вітчизняної селекції.
Французький журнал «Мон жарден» повідомив, що в старовинній індійській кераміці археологами були виявлені насіння канни, вік яких дорівнював чотирьохсот сорока семи років, і при цьому насіння не втратили схожості (навіть не віриться !!!).
З красивого твердого насіння Kaнни роблять чотки, намиста. А її широкі півметрові листя ніби самою природою призначені для використання замість обгорткового паперу. На них, як на тарілках, подають до столу і страви і найчастіше овочеве блюдо - відварені бульби самої ж канни. Її кореневища і бадилля дуже поживні і в свіжому вигляді охоче поїдаються свинями, коровами, свійською птицею.
Канна їстівна – найдавніша харчова рослина Перу, яку в даний час вирощують у всій Південній Америці, на Антильських островах, в Індії, на Цейлоні, Яві, на Гавайських і інших островах Тихого океану і особливо на півночі Австралії.
Крім того, канни, виявляється, можуть бути і синоптиками. За шість-дев'ять годин до дощу у них на листках з'являються крапельки вологи.
Переклала на українську мову 18.07.19 8.17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
