Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
2026.04.26
23:37
На свято життя абонемент не купиш.
Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді.
Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло.
Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію.
Хто панічно боїться ни
2026.04.26
20:41
І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.
2026.04.26
17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм
2026.04.26
17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни
2026.04.26
17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,
щоб стати враз котигорошком -
2026.04.26
13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,
Тоді прийди у ці простори
2026.04.26
11:19
Ще тримається
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами
2026.04.26
10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.
На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.
На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду
2026.04.26
09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.
Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.
Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,
2026.04.26
09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.
Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.
Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину
2026.04.26
08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.
А в місті дитинства усміхнена мама н
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.
А в місті дитинства усміхнена мама н
2026.04.26
07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
2026.04.25
17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
2026.04.25
14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Легенди про канни
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Легенди про канни
Легенди про канни
Posted by Olga Bodak on 15/02/2016 in Легенди про квіти
Канна - по-латині «трубка».
За давньоримською легендою канна утворилася із згорілого папірусу, на якому були записані умови мирноro договору між двома ворогуючими племенами.
Вождь агресивного племені перед початком війни кинув мирний доroвор в багаття, а договір візьми і прорости з попелу червоними каннами, чиї суцвіття з одного боку схожі на тріпочучі язики полум'я, а з іншого - на колихаючий за вітром папірус, залитий кров'ю.
За свідченням літературних джерел, канна була завезена в Європу з Антильських островів в 1570 році португальськими мореплавцями. До середини XIX століття цю декоративну рослину використовували як листяну , і тільки в 1889 році садівник Кроз в Ліоні вивів перші квіти, різновид яких була названа в честь ero дружини мадам Кроз. Пізніше з'явилися сорти: Вогняна птиця - з вогненно-червоними квітами і бронзово-червоними листками; Президент - з яскраво-червоними квітами і зеленим листям і безліч інших.
Батьківщиною канн вважають Центральну і Південну Америку, Вест-Індію, Мексику і Бразилію. Американське сімейство каннових включає лише один рід, що нараховує близько п'ятдесяти видів. Канна Бріттона зустрічається в Андах Болівії, на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря, а канна касатікоцвіткова була знайдена в Андах Перуанських на висоті двох тисяч семисот метрів.
Деякі види канн слідують за людиною, утворюючи непрохідні хащі на смітниках і звалищах, і прикладом тому є канна Лагунска. А канна індіанська і канна низька стали невигубними бур'янами на тропічних плантаціях.
У той же час окремі види з великими красивими квітами майже винищені; до них відносяться канна касатікоцвіткова з Перу і канна ліліецвіткова з Панами з білими запашними квітами.
Квітки канн великі, діаметром від чотирьох до восьми сантиметрів, жовті, помаранчеві, червоні, а білі тільки у ліліецвіткової канни і канни Бріттона. Квіти більшості канн розкриваються в п'ять-шість годин ранку, у канни провисла, що росте на південному сході США, - в дев'ятнадцять-двадцять годин.
Поширеною декоративною рослиною канна стала з 1856 року, коли вперше була викорощена для прикраси парків Парижа.
До Росії канни були завезені за Петра I. Центром селекції і вирощування їх став Нікітський ботанічний сад в Ялті, де знаходяться не тільки багаті колекції відомих видів і сортів, але вирощується чимало сортів і вітчизняної селекції.
Французький журнал «Мон жарден» повідомив, що в старовинній індійській кераміці археологами були виявлені насіння канни, вік яких дорівнював чотирьохсот сорока семи років, і при цьому насіння не втратили схожості (навіть не віриться !!!).
З красивого твердого насіння Kaнни роблять чотки, намиста. А її широкі півметрові листя ніби самою природою призначені для використання замість обгорткового паперу. На них, як на тарілках, подають до столу і страви і найчастіше овочеве блюдо - відварені бульби самої ж канни. Її кореневища і бадилля дуже поживні і в свіжому вигляді охоче поїдаються свинями, коровами, свійською птицею.
Канна їстівна – найдавніша харчова рослина Перу, яку в даний час вирощують у всій Південній Америці, на Антильських островах, в Індії, на Цейлоні, Яві, на Гавайських і інших островах Тихого океану і особливо на півночі Австралії.
Крім того, канни, виявляється, можуть бути і синоптиками. За шість-дев'ять годин до дощу у них на листках з'являються крапельки вологи.
Переклала на українську мову 18.07.19 8.17
Posted by Olga Bodak on 15/02/2016 in Легенди про квіти
Канна - по-латині «трубка».
За давньоримською легендою канна утворилася із згорілого папірусу, на якому були записані умови мирноro договору між двома ворогуючими племенами.
Вождь агресивного племені перед початком війни кинув мирний доroвор в багаття, а договір візьми і прорости з попелу червоними каннами, чиї суцвіття з одного боку схожі на тріпочучі язики полум'я, а з іншого - на колихаючий за вітром папірус, залитий кров'ю.
За свідченням літературних джерел, канна була завезена в Європу з Антильських островів в 1570 році португальськими мореплавцями. До середини XIX століття цю декоративну рослину використовували як листяну , і тільки в 1889 році садівник Кроз в Ліоні вивів перші квіти, різновид яких була названа в честь ero дружини мадам Кроз. Пізніше з'явилися сорти: Вогняна птиця - з вогненно-червоними квітами і бронзово-червоними листками; Президент - з яскраво-червоними квітами і зеленим листям і безліч інших.
Батьківщиною канн вважають Центральну і Південну Америку, Вест-Індію, Мексику і Бразилію. Американське сімейство каннових включає лише один рід, що нараховує близько п'ятдесяти видів. Канна Бріттона зустрічається в Андах Болівії, на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря, а канна касатікоцвіткова була знайдена в Андах Перуанських на висоті двох тисяч семисот метрів.
Деякі види канн слідують за людиною, утворюючи непрохідні хащі на смітниках і звалищах, і прикладом тому є канна Лагунска. А канна індіанська і канна низька стали невигубними бур'янами на тропічних плантаціях.
У той же час окремі види з великими красивими квітами майже винищені; до них відносяться канна касатікоцвіткова з Перу і канна ліліецвіткова з Панами з білими запашними квітами.
Квітки канн великі, діаметром від чотирьох до восьми сантиметрів, жовті, помаранчеві, червоні, а білі тільки у ліліецвіткової канни і канни Бріттона. Квіти більшості канн розкриваються в п'ять-шість годин ранку, у канни провисла, що росте на південному сході США, - в дев'ятнадцять-двадцять годин.
Поширеною декоративною рослиною канна стала з 1856 року, коли вперше була викорощена для прикраси парків Парижа.
До Росії канни були завезені за Петра I. Центром селекції і вирощування їх став Нікітський ботанічний сад в Ялті, де знаходяться не тільки багаті колекції відомих видів і сортів, але вирощується чимало сортів і вітчизняної селекції.
Французький журнал «Мон жарден» повідомив, що в старовинній індійській кераміці археологами були виявлені насіння канни, вік яких дорівнював чотирьохсот сорока семи років, і при цьому насіння не втратили схожості (навіть не віриться !!!).
З красивого твердого насіння Kaнни роблять чотки, намиста. А її широкі півметрові листя ніби самою природою призначені для використання замість обгорткового паперу. На них, як на тарілках, подають до столу і страви і найчастіше овочеве блюдо - відварені бульби самої ж канни. Її кореневища і бадилля дуже поживні і в свіжому вигляді охоче поїдаються свинями, коровами, свійською птицею.
Канна їстівна – найдавніша харчова рослина Перу, яку в даний час вирощують у всій Південній Америці, на Антильських островах, в Індії, на Цейлоні, Яві, на Гавайських і інших островах Тихого океану і особливо на півночі Австралії.
Крім того, канни, виявляється, можуть бути і синоптиками. За шість-дев'ять годин до дощу у них на листках з'являються крапельки вологи.
Переклала на українську мову 18.07.19 8.17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
