* * *
Синичка шукала поживу…
Я ж відшукувала щастя. Хай коротке, як заячий хвостик.

* * *
У садку виросли маргаритки. Рожевощокі, мов карапузи.
Чи помічу їх біля твоєї лілії?

* * *
Розглядаю хмарини. Квітка, коник, динозавр…
Котра з них МОЯ?

* * *
День укривається пухкою ковдрою ночі. Злипаються пізні квіти.
Що присниться мені сьогодні?

* * *
Співаю про кохання. А вчувається фальш.
Страшно…

* * *
Смуток тягне за руку втому. Втома скрадливо підморгує старості.
Хочу сміятися!

* * *
Помахаю ручкою на прощання і попрошу в Бога заступництва…
Знаю… Тобі пофортунить!

* * *
Кусаю хлібну шкуринку. Пахне медово…
А якщо намастити медом?

* * *
Пишу про те, що бачу. Чи відчуваю.
А чи хотілося б побачити або відчути те, про що пишу?..

* * *
Сміються через образу, а плачуть від щастя.
Уривчасто – повноводно… Антонімічно.

* * *
Соловей співає, заховавшись у гілля.
А ми оголюємо все, що можемо… І вважаємо себе солов’ями.

* * *
Зазирнувши у майбутнє, бачимо минуле.
Дивно?... І коли загубили сьогоднішнє?

* * *
Зафарбуємо подряпину на дверях. Вправно нанесемо дорогий макіяж.
А чи зможемо приховати підлість?

* * *
Мішки виплітають різної густоти. І вага у них різна, і начиння.
Але й шила бувають усякі!

* * *
Задивляюся на дерева. Тріщать від напруги підмоклого снігу…
Як невдалий день.

* * *
Люблю морозний двір та лисе промерзле груддя.
Не люблю вітру, бо не знаю, з якого боку налетить. І що принесе…

* * *
Деколи світ звужується до малесенької краплинки.
І стікає по широченному листку. Горя.

* * *
Проставляю букву за буквою.
Бачу, як набирає оберти новий вир, клекоче і стогне… Мій світ.

* * *
Біжу – поспішаю вперед, вперед, вперед…
А чи варто спішити? Час біжить за мною.

2011