ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.18 22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -

Ярослав Чорногуз
2025.11.18 19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.

Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.

Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 ***
зберігаю себе в чорно-білих тонах
малюю небо простим олівцем
посміхаюсь крізь запітніле скло
і шукаю очима твій червоний светр

я не люблю

мокрими ногами
загрібаю калюжі
помалу бреду
проти вітру
проти всього
проти себе
проти тебе
проти весни

можу відпустити
на волю
віддати просто так
просто так дати згоду
погодитись на все
на краще
на більше
на можливе
на світле

віддам усе
але не подарую




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-30 22:58:22
Переглядів сторінки твору 5621
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.679 / 5.25  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.647 / 5.25  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-31 16:15:15 ]
Мені сподобалось закінчення:
"віддам усе
але не подарую" - ніби то подібні речі "віддати" та "подарувати", а всеж
як подумати - то у них відтінки різні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-31 23:38:50 ]
дякую, пане Юрію ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-02 18:02:03 ]
чому ти фотку забрала?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-03 14:03:56 ]
Як на мене, вельми цікаве, "доросле" бачення, і ненав'язлива подача в "чорно-білих тонах", і, хоча це й містерія, але, знову ж таки як на мене, містерія не звичайних - "загально тваринних" - відчуттів, а "особистолюдинних".
І гарне, дуже філософічне закінчення:
"віддам усе
але не подарую".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 15:48:53 ]
я ж кажу - уламки психоделічного тексту, який дивним чином перетворюється у симфонію, а може у концерт для Тані з оркестром))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 15:50:23 ]
кстаті, я не можу зрозуміти, яка різниця між особистіснолюдинними і тваринними відчуттями? а які важливіші, Володимире Олександровичу?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-03 17:10:25 ]
Наталіє Іванівно, все важливо! І те й інше. Щоправда, якісне інше (власноруч створене) не завжди у "Гомо Сапієнс Сапієнс" з'являється. :(
Спрощено кажучи, я насолоджувався в цьому вірші Тетяни Лопушняк гранями особистого "Я" ліричної героїні, містеріями її духовних і душевних дослідів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 19:10:07 ]
добре, добре, здаюсь. Чому так мало посмішок, а тільки ці псевдосмайли((((?????????????????????????????????????????

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 09:28:51 ]
Наталю, я просто суцільна посмішка, але, і переважно, над собою. :)
А так як тема у Тетяни Лопушняк досить серйозна, то й на моєму обличчі серйозна незворушність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-04 19:22:14 ]
можете відповісти на питання, як чоловік-посмішка? що ви найбільше цінуєте в почуттях? і як ви визначаєте, що вони себе вичерпали? і чому так стається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 19:38:50 ]
Як чоловік-посмішка не зможу, серйозне питання, на серйозній сторінці, краще Наталю на іншій сторінці нам так спілкуватись.
Утім, в почуттях завжди помітна направленість - найкраще до світла. Коли людські почуття не направлені до світла, вони трагічно зникають (за непотрібністю?). А в цілому, думаю, що людські почуття беруть участь у створенні діаманту (чи купки графіту) особистості, і з часом основні процеси переходять всередину цього діаманту (чи купки графіту). І все трохи змінюється...