ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Перше жовтня
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
* * *
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Монолог утікача
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Холодний вересень
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінь в Карпатах
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
Доля Щоби Посміяться & Поїзд Щоб Поплакать (Bob Dylan)
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
ВОЇНИ СВІТЛА
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
* * *
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Лопушняк / Вірші

 ***
зберігаю себе в чорно-білих тонах
малюю небо простим олівцем
посміхаюсь крізь запітніле скло
і шукаю очима твій червоний светр

я не люблю

мокрими ногами
загрібаю калюжі
помалу бреду
проти вітру
проти всього
проти себе
проти тебе
проти весни

можу відпустити
на волю
віддати просто так
просто так дати згоду
погодитись на все
на краще
на більше
на можливе
на світле

віддам усе
але не подарую




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-08-30 22:58:22
Переглядів сторінки твору 5594
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.679 / 5.25  (4.583 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.647 / 5.25  (4.637 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.05.29 23:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-31 16:15:15 ]
Мені сподобалось закінчення:
"віддам усе
але не подарую" - ніби то подібні речі "віддати" та "подарувати", а всеж
як подумати - то у них відтінки різні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Лопушняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-31 23:38:50 ]
дякую, пане Юрію ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-02 18:02:03 ]
чому ти фотку забрала?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-03 14:03:56 ]
Як на мене, вельми цікаве, "доросле" бачення, і ненав'язлива подача в "чорно-білих тонах", і, хоча це й містерія, але, знову ж таки як на мене, містерія не звичайних - "загально тваринних" - відчуттів, а "особистолюдинних".
І гарне, дуже філософічне закінчення:
"віддам усе
але не подарую".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 15:48:53 ]
я ж кажу - уламки психоделічного тексту, який дивним чином перетворюється у симфонію, а може у концерт для Тані з оркестром))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 15:50:23 ]
кстаті, я не можу зрозуміти, яка різниця між особистіснолюдинними і тваринними відчуттями? а які важливіші, Володимире Олександровичу?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-03 17:10:25 ]
Наталіє Іванівно, все важливо! І те й інше. Щоправда, якісне інше (власноруч створене) не завжди у "Гомо Сапієнс Сапієнс" з'являється. :(
Спрощено кажучи, я насолоджувався в цьому вірші Тетяни Лопушняк гранями особистого "Я" ліричної героїні, містеріями її духовних і душевних дослідів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-03 19:10:07 ]
добре, добре, здаюсь. Чому так мало посмішок, а тільки ці псевдосмайли((((?????????????????????????????????????????

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 09:28:51 ]
Наталю, я просто суцільна посмішка, але, і переважно, над собою. :)
А так як тема у Тетяни Лопушняк досить серйозна, то й на моєму обличчі серйозна незворушність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-09-04 19:22:14 ]
можете відповісти на питання, як чоловік-посмішка? що ви найбільше цінуєте в почуттях? і як ви визначаєте, що вони себе вичерпали? і чому так стається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-04 19:38:50 ]
Як чоловік-посмішка не зможу, серйозне питання, на серйозній сторінці, краще Наталю на іншій сторінці нам так спілкуватись.
Утім, в почуттях завжди помітна направленість - найкраще до світла. Коли людські почуття не направлені до світла, вони трагічно зникають (за непотрібністю?). А в цілому, думаю, що людські почуття беруть участь у створенні діаманту (чи купки графіту) особистості, і з часом основні процеси переходять всередину цього діаманту (чи купки графіту). І все трохи змінюється...