Трошки гумору не завадить, але сміх не знайти
Відправити все подалі, але ж хочеться перемогти
Цей дурний характер часом псує, а може допомагає
Недоліками перед носом махає, сміливості вимагає
Чи буде купа пробачень за кілька змарнованих побачень
Бо вина точно доведена після усіх звинувачень
Та чи просто кивнеш собі та скажеш «Що поробиш?»
Коли ще один вечір поспіль в темноті проводиш?

Коли на червоне все ставиш, а потім зненацька втрачаєш
І до вже слабкого серця так сильно сприймаєш
Усі розуміють, підтримують, а ти все ще в думках блукаєш
А щоб тебе всі помітили, десь віртуально звичний шум здіймаєш
Крути своє колесо далі, марнуй всі деталі, за межею моралі
Хоч круті, хоч невдалі, зухвалі, завжди є дві сторони медалі
І вже зламав усі запасні педалі, і твої нерви давно вже не в металі
Годі шукати образ в печалі, прихований в чорній вуалі

Гадаєш, що вона та сама, з ким хочеш усі зими прожити
Сумніви будуть по життю, але коли так хочеш любити
Ти не будеш їх бачити, бо ти хочеш щось значити
А коли будеш косячити, вона все зможе пробачити
Та чи чекатиме вона вночі після нових баталій?
Чи витримують ваші стіни сусідських вакханалій?
Струни гітари звучатимуть, стріли в серце влучатимуть
Вірші поети читатимуть, а наші любі кохатимуть.

Чи це твої мрії? То чому ж ти стоїш на місці?
Чекаєш, коли в повідомленнях з’являться погані вісті?
Боїшся втратити свою людину? Усі щось втрачають.
Одні це горе вбивають, а інші на це забивають
Стисни кулаки, йди в бій, не бійся бути сміливіше!
Використовуй життя, і воно стане ще яскравіше!
Йди до неї, скажи все, що хотів сказати, а світ зачекає
Бо нарешті заговорить людина, яка живе та кохає