Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Фірма
З комірки з переляку через лаз
гайнули так, що заблукали враз.
хоч це так очевидно -
Нема мені без тебе
наснаги до життя.
За нетривалий час
ти стала мені рідною -
В минуле,
де відсутня ти,
Завесніло, наче то переддень,
Коли брили й цеглини
Стають жовтими квітами.
Вчитель, що пізнав виноград,
Що прийшов з глинища снів,
Сказав-напророчив, що вода на столі
Перетвориться в шкаралущу Істини,
Порятунок людського роду
Личко горде
Вільне дівча, лихе дівча
Не батьків твоїх оце дитинча бо
Хай, дівча, гайда кричати
у квітки -
мати душу кольорову...
є чорна шаль
для кутання зорі...
солодкі сни -
на ніжну колискову
Безбарвна мить.
Усе сьогодні
Гниє, смердить.
Читати мушу
Я до кінця
Фальшиві душі,
А ми – червоні кінники,
і це про нас
поповнюють билинники
пісень запас –
про те, як днями млистими
й ночами багрянистими
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
У нього є пронизлива новела «Дивак». Головний її герой хлопчик Олесь - НЕ такий, як інші. Він полюбляє ма
Ярослав Саландяк
Наїв! Наїв! Продовжу про наїв —
мистецький напрям, ворог формалізму.
Мене він часто ранив і гоїв
мою з дитинства логіку залізну,
На луках вологих незрушно лежать, -
Порушує явно світання бажане
Затверджений часом короткий формат.
Подовжує лінощі сяйне проміння
І птиці не пробують ритми й лади, -
Сповиті ще з ночі важким безгомінням,
У моро
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
15. Біг по колу
Ге́й ви, приморожені, -
так, що зубозціплені!
Наскрізь заволожені,
суспіль хутрозліплені!
Гей, великомученики
крижаної зони!
Вправи неминучі таки, -
гайда в перегони!
Ох, ухнім!
Ух, охнім!
Хай плюхнем,
зате просохнем!
Всі мурашкошкірові,
до рубця промочені -
руште без ранжиру ви,
в рівному оточенні!
Мокрий хвіст - всі крихти мете,
мокрий ніс - холоне...
До нагріву бігтемете, -
скопом, не в колоні.
Ех, ухнім!
Ах, охнім!
Хай плюхнем -
зате просохнем!
Хто там слави першого
прагне до останнього?
Ближчий, попридерж його,
та дарма не гань його:
всіх, хто вперто рухається,
хоч вже сил немає,
хто бувалих слухається, -
приз вкінці чекає!
Так, ухнім!
Так, охнім!
Хай плюхнем,
зате просохнем.
Гонки в нас - невинніші:
борем в тілі дрож це ми!
Станем всі на фініші
спільно-переможцями.
Тут - манери вишукані,
всі - взаємно чемні.
Зупинились висушені? -
вельми всім приємно!
Ху! Стали,
бо «здохли».
Пристали,
зате просохли!
(2018)
*** ОРИГІНАЛ ***
Странные скачки
Э́й вы, синегубые!
Эй, холодноносые!
Эй вы, стукозубые
И дыбоволосые!
Эй, мурашкокожаные,
Мерзляки, мерзлячки,
Мокрые, скукоженые, -
Начинаем скачки!
Эй, ухнем!
Эй, охнем!
Пусть рухнем -
Зато просохнем!
Все закоченелые,
Слабые и хилые,
Ну - как угорелые
Побежали, милые!
Полуобмороженная
Пестрая компания,
Выполняй положеное
Самосогревание!
Эй, ухнем!
Эй, охнем!
Пусть рухнем -
Зато просохнем.
Выйдут все в передние -
Задние и средние,
Даже предпоследние
Перейдут в передние!
Всем передвигающимся
Даже на карачках,
Но вовсю старающимся, -
Приз положен в скачках!
Эй, ухнем!
Эй, охнем!
Пусть рухнем -
Зато просохнем.
Вам не надо зимних шуб,
Робин Гуси с Эдами,
Коль придете к финишу
С крупными победами!
Мчимся, как укушенные,
Весело, согласно,
И стоим, просушенные, -
До чего прекрасно!
Ух! Встали!
Устали!
А впрок ли?
Зато просохли.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
