
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:55
На прийомі молода жінка 30 років. Вона працює на трьох роботах, особистого життя не має, весь вільний час займається волонтерством, а також допомагає безпритульним тваринам. На питання, що вона робить суто для себе, відповідає, що це і є її голов
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
/
Роздуми з 6 слів
Автор про себе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Автор про себе
* * *
Творчість, поезія, пісня, рідна мова, Україна!
* * *
Боже! Благослови мою землю! Благослови Україну!
* * *
Я молитися не перестану – за віру.
* * *
Моя душа давно належить не мені.
* * *
Завжди з Неба сподіваюсь на підтримку.
* * *
Свій світ уявляв і усолоджувався ним.
* * *
Світе! Дякую за сумніви... без сумніву.
* * *
Сергій – найулюбленіше ім'я, найпокірніше з усіх.
* * *
Я ніколи не зневірююся у житті.
* * *
Не виходить легко – треба труд трудить.
* * *
Спокій не мені відомий і корисний.
* * *
Тільки до за́сідок я не піду…
* * *
Не боюся потонути – живу на глибині.
* * *
Не все побачу, але усе пробачу.
* * *
Я згадую катів, як дорогих людей.
* * *
Лікую того, хто у журбі, – любов’ю.
* * *
Поспішаю жити, дружити, любити, усім дорожити.
* * *
Моє велике щастя б'ється у скронях.
* * *
Щастям упиваюся, я тішуся вином провини.
* * *
Усім, кого люблю, я винен знов.
* * *
Моя вина – на всіх одна любов.
* * *
Любові я серце віддаю і кров.
* * *
Серце коханої б’ється у моїх грудях.
* * *
Я – теплопалкий, а у залишку – достаток.
* * *
Продам білий світ – куплю собі крила.
* * *
Дай, я буду таким, як хочу...
* * *
Пишу. Я пронизаний запахом свіжого чорнила.
* * *
Іду крізь дощ, ноти падають навколо.
* * *
Комусь – усе життя, мені – лише година.
* * *
Збіг, як дощ, у долину мрій!
* * *
Як немає птахи – і пісень немає.
* * *
Що взяв на дні – наверх віддам.
* * *
Не можеш поліпшити моє мовчання, мовчи!
* * *
Я все віддав, нема чого втрачати.
* * *
Я вірю у крила свого листоноші.
* * *
Очистив любов я свою у спокої.
* * *
Я знав любов – я долею розпещений.
* * *
Живу, як Бог, після смерті земної.
* * *
Повеліваю – жити і з біллю – розлучатись!
Творчість, поезія, пісня, рідна мова, Україна!
* * *
Боже! Благослови мою землю! Благослови Україну!
* * *
Я молитися не перестану – за віру.
* * *
Моя душа давно належить не мені.
* * *
Завжди з Неба сподіваюсь на підтримку.
* * *
Свій світ уявляв і усолоджувався ним.
* * *
Світе! Дякую за сумніви... без сумніву.
* * *
Сергій – найулюбленіше ім'я, найпокірніше з усіх.
* * *
Я ніколи не зневірююся у житті.
* * *
Не виходить легко – треба труд трудить.
* * *
Спокій не мені відомий і корисний.
* * *
Тільки до за́сідок я не піду…
* * *
Не боюся потонути – живу на глибині.
* * *
Не все побачу, але усе пробачу.
* * *
Я згадую катів, як дорогих людей.
* * *
Лікую того, хто у журбі, – любов’ю.
* * *
Поспішаю жити, дружити, любити, усім дорожити.
* * *
Моє велике щастя б'ється у скронях.
* * *
Щастям упиваюся, я тішуся вином провини.
* * *
Усім, кого люблю, я винен знов.
* * *
Моя вина – на всіх одна любов.
* * *
Любові я серце віддаю і кров.
* * *
Серце коханої б’ється у моїх грудях.
* * *
Я – теплопалкий, а у залишку – достаток.
* * *
Продам білий світ – куплю собі крила.
* * *
Дай, я буду таким, як хочу...
* * *
Пишу. Я пронизаний запахом свіжого чорнила.
* * *
Іду крізь дощ, ноти падають навколо.
* * *
Комусь – усе життя, мені – лише година.
* * *
Збіг, як дощ, у долину мрій!
* * *
Як немає птахи – і пісень немає.
* * *
Що взяв на дні – наверх віддам.
* * *
Не можеш поліпшити моє мовчання, мовчи!
* * *
Я все віддав, нема чого втрачати.
* * *
Я вірю у крила свого листоноші.
* * *
Очистив любов я свою у спокої.
* * *
Я знав любов – я долею розпещений.
* * *
Живу, як Бог, після смерті земної.
* * *
Повеліваю – жити і з біллю – розлучатись!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : "Дай, я буду таким, як хочу..."Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію