ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Король / Вірші

 Я тебе клеїв (дружня пародія на Нестора Мудрого)
Бульвари, проспекти, алеї…
Фонеми, слова та рядки,
Я клею, все клею та клею,
Аж терпнуть рука і думки.
У мене робота забарна
Та хай відпочине душа –
Як вмію, хай криво й бездарно
Я склеїв нового вірша.
Та спробую нині довести,
Не знаю я вийде чи ні –
Крім клеїти, можна ще й плести!
Та й в банці вже клею на дні.
Тож ту-ту, туруту-ту-ту-ту,
А значить - туруту-ту-ту…
Долаю фінансову скруту,
Тож завтра я ще наплету….




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-17 12:35:34
Переглядів сторінки твору 4681
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.902 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.873 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.01.28 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 13:37:37 ]
Абсолютно згідний із Олегом, і не тому, що особисто голосуватиму за БЮТ ( у нас на сайті не має політичної реклами, кожен сам собі вибирає шляхи), а тому, що будь-яка дія, може викликати серйозну протидію.
Ось написав шановний пан Нестор "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ", а навіщо клеїв раз:
"чув: серце біло щемить.
Облудством лице твоє „гріло”,
А погляд нещирість пускав..."?
Чи може серйозний памфлетист діяти ось таким чином? :(
Так що, як на мене, серйозні підстави для протидії "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ" наявні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:02:20 ]
Колись був такий мультик про школяра, який потрапив в казку про царя...
Там звучала мудра фраза: "Царь - а он заборы красит..." :)
Поезія не може бути з політичним забарвленням. Тратити час на складання римованих рядків, пояснюючи це тим, що, мовляв, "що бачу - те й пишу"? Мінімум, розкіш, як на мене :)
Такі опуси потрібно пропонувати виборчим штабам і отримувати гонорар... Незалежно від того, про кого сьогодні заримувалось... І не буде "...прогулянок довгих, як мить..." :)
Не царська це справа.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:03:56 ]
Перепрошую, Володимире, за повтор - необережно поновив сторінку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:24:46 ]
Олеже, ви можете самі видаляти зайві коментарі - потрібно (зареєструватись) тицьнути мишкою на значок зайвого коменту.

Згідний щодо царської природи поезії, але теоретично допускаю, що і в сатирично-іронічному напрямку інколи можлива високі досягнення. Так, суспільно-цивілізаційні речі не від Бога, Він творив Людину, і тому Життя Поезії завжди пов'язане із особистістю автора поезії. І тому тут автору памфлета потрібно відповідати найвищим вимогам, не нехтувати своїм божественним "я" і тоді є шанс? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-17 16:14:27 ]
Нанюхавсі клею, і зара балдєю.
А та, що з косою стоїт на до мною.
Ах ти ж моя к'юті - мій голос за БЮТІ. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-17 18:44:48 ]
Шановний пане Олеже! Не дай Вам Боже опинитися в нестерпній матеріальній скруті. А тому - дай Вам Боже ніколи і ніякою працею не заробляти стільки, скільки я заробляю своєю поезією.
Ви серйозно переконані, що я пишу вірші, аби "долати фінансову скруту"? Можливо, судите по собі: мовляв, якби я вмів так писати, як той Нестор, то ого-го скільки бабла накосив би з виборчих штабів конкурентів!
А "прогулянки довгі, як мить" - Ви серйозно повірили, що Нестор Мудрий написав про себе, що це він клеїв, притискав, а потім ходив на обидва майдани - "помаранчевий" і "біло-синій"? Ви ніколи не чули про те, що в художньому творі "я" - зовсім не обов'язково авторове "я"? Дивуюся з таких міркувань, відверто кажучи.
А стосовно того, що поезія не повинна бути з політичним забарвленням, - це доволі поширена думка. Матиму більше часу, ніж у даний момент, - подискутую з цього приводу з ким завгодно. Але Ви собі можете стояти на своєму - будь ласка. Я поважаю чужі переконання, хоч би якими хибними вони мені здавалися. Кожен поет - наче птах, а в кожного птаха - своя дзвіниця. :))

P.S. Коментарі Нестора щодо ще деяких питань, а також стосовно зауважень з боку Редакції Майстерень (!) читайте, будь ласка, під низом вірша "Я тебе клеїв".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-18 10:53:53 ]
Дякую, Несторе, за повчальну лекцію про авторське "я" :) Давайте не будемо плутати поезію і римовану публіцистику :) Ви ж, все-таки, Нестор Мудрий, а не Нестор Шуфрич.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-18 12:48:54 ]
Домовились - не будемо плутати. А чим насправді є мої римовані рядки - публіцистикою чи поезією, - поговоримо трохи згодом. Певен, Редакція Майстерень буде тільки "за".