ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Король / Вірші

 Я тебе клеїв (дружня пародія на Нестора Мудрого)
Бульвари, проспекти, алеї…
Фонеми, слова та рядки,
Я клею, все клею та клею,
Аж терпнуть рука і думки.
У мене робота забарна
Та хай відпочине душа –
Як вмію, хай криво й бездарно
Я склеїв нового вірша.
Та спробую нині довести,
Не знаю я вийде чи ні –
Крім клеїти, можна ще й плести!
Та й в банці вже клею на дні.
Тож ту-ту, туруту-ту-ту-ту,
А значить - туруту-ту-ту…
Долаю фінансову скруту,
Тож завтра я ще наплету….




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-17 12:35:34
Переглядів сторінки твору 5128
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.902 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.873 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.01.28 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 13:37:37 ]
Абсолютно згідний із Олегом, і не тому, що особисто голосуватиму за БЮТ ( у нас на сайті не має політичної реклами, кожен сам собі вибирає шляхи), а тому, що будь-яка дія, може викликати серйозну протидію.
Ось написав шановний пан Нестор "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ", а навіщо клеїв раз:
"чув: серце біло щемить.
Облудством лице твоє „гріло”,
А погляд нещирість пускав..."?
Чи може серйозний памфлетист діяти ось таким чином? :(
Так що, як на мене, серйозні підстави для протидії "Я ТЕБЕ КЛЕЇВ" наявні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:02:20 ]
Колись був такий мультик про школяра, який потрапив в казку про царя...
Там звучала мудра фраза: "Царь - а он заборы красит..." :)
Поезія не може бути з політичним забарвленням. Тратити час на складання римованих рядків, пояснюючи це тим, що, мовляв, "що бачу - те й пишу"? Мінімум, розкіш, як на мене :)
Такі опуси потрібно пропонувати виборчим штабам і отримувати гонорар... Незалежно від того, про кого сьогодні заримувалось... І не буде "...прогулянок довгих, як мить..." :)
Не царська це справа.. :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:03:56 ]
Перепрошую, Володимире, за повтор - необережно поновив сторінку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-17 14:24:46 ]
Олеже, ви можете самі видаляти зайві коментарі - потрібно (зареєструватись) тицьнути мишкою на значок зайвого коменту.

Згідний щодо царської природи поезії, але теоретично допускаю, що і в сатирично-іронічному напрямку інколи можлива високі досягнення. Так, суспільно-цивілізаційні речі не від Бога, Він творив Людину, і тому Життя Поезії завжди пов'язане із особистістю автора поезії. І тому тут автору памфлета потрібно відповідати найвищим вимогам, не нехтувати своїм божественним "я" і тоді є шанс? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-17 16:14:27 ]
Нанюхавсі клею, і зара балдєю.
А та, що з косою стоїт на до мною.
Ах ти ж моя к'юті - мій голос за БЮТІ. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-17 18:44:48 ]
Шановний пане Олеже! Не дай Вам Боже опинитися в нестерпній матеріальній скруті. А тому - дай Вам Боже ніколи і ніякою працею не заробляти стільки, скільки я заробляю своєю поезією.
Ви серйозно переконані, що я пишу вірші, аби "долати фінансову скруту"? Можливо, судите по собі: мовляв, якби я вмів так писати, як той Нестор, то ого-го скільки бабла накосив би з виборчих штабів конкурентів!
А "прогулянки довгі, як мить" - Ви серйозно повірили, що Нестор Мудрий написав про себе, що це він клеїв, притискав, а потім ходив на обидва майдани - "помаранчевий" і "біло-синій"? Ви ніколи не чули про те, що в художньому творі "я" - зовсім не обов'язково авторове "я"? Дивуюся з таких міркувань, відверто кажучи.
А стосовно того, що поезія не повинна бути з політичним забарвленням, - це доволі поширена думка. Матиму більше часу, ніж у даний момент, - подискутую з цього приводу з ким завгодно. Але Ви собі можете стояти на своєму - будь ласка. Я поважаю чужі переконання, хоч би якими хибними вони мені здавалися. Кожен поет - наче птах, а в кожного птаха - своя дзвіниця. :))

P.S. Коментарі Нестора щодо ще деяких питань, а також стосовно зауважень з боку Редакції Майстерень (!) читайте, будь ласка, під низом вірша "Я тебе клеїв".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-09-18 10:53:53 ]
Дякую, Несторе, за повчальну лекцію про авторське "я" :) Давайте не будемо плутати поезію і римовану публіцистику :) Ви ж, все-таки, Нестор Мудрий, а не Нестор Шуфрич.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-18 12:48:54 ]
Домовились - не будемо плутати. А чим насправді є мої римовані рядки - публіцистикою чи поезією, - поговоримо трохи згодом. Певен, Редакція Майстерень буде тільки "за".