ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Приголомшливі мереживні вази Gordon Pembridge
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Приголомшливі мереживні вази Gordon Pembridge
Потрясающие кружевные вазы Gordon Pembridge
Гордон Пэмбридж — прирожденный художник. Живописец, фотограф, резчик по дереву, скульптор и гравер, его таланты многочисленны и разнообразны, и, кажется, всё легко ему дается. Родился Гордон в Кении и провел там первые десять своих лет. Очарование дикими пейзажами этой страны стало вдохновением при создании его работ.
Большую часть своей жизни Гордон Пембридж живет в Новой Зеландии.Для своих резных чаш Гордон использует древесину кипарисов, которые упали и пролежали долгое время в болотах. Сперва он вытачивает на токарном станке чашу, толщиной несколько миллиметров, а потом при помощи гравировки вырезает тончайшие детали потрясающих природных ландшафтов и диких животных.
В настоящее время Гордон Пембридж признанный мастер, работает на себя, сам определяет цены на свое искусство и поэтому может больше уделять времени тончайшей проработке своих изделий.
https://www.livemaster.ru/topic/2295847-potryasayuschie-kruzhevnye-vazy-gordon-pembridge
http://gordonpembridge.com/
Перевела на украинский язык 12.03.20 16.43
Приголомшливі мереживні вази Gordon Pembridge
Гордон Пембрідж - природжений художник. Живописець, фотограф, різьбяр по дереву, скульптор і гравер, його таланти численні і різноманітні, і, здається, все легко йому дається. Народився Гордон в Кенії і провів там перші десять своїх років. Чарівність дикими пейзажами цієї країни стало натхненням при створенні його робіт.
Більшу частину свого життя Гордон Пембрідж живе в Новій Зеландіі.Для своїх різьблених чаш Гордон використовує деревину кипарисів, які впали і пролежали довгий час в болотах. Спершу він виточує на токарному верстаті чашу, товщиною кілька міліметрів, а потім за допомогою гравіювання вирізає найтонші деталі приголомшливих природних ландшафтів і диких тварин.
В даний час Гордон Пембрідж визнаний майстер, працює на себе, сам визначає ціни на своє мистецтво і тому може більше приділяти часу найтоншої опрацюванні своїх виробів.
https://www.livemaster.ru/topic/2295847-potryasayuschie-kruzhevnye-vazy-gordon-pembridge
http://gordonpembridge.com/
Переклала на українську мову 12.03.20 16.43
Гордон Пэмбридж — прирожденный художник. Живописец, фотограф, резчик по дереву, скульптор и гравер, его таланты многочисленны и разнообразны, и, кажется, всё легко ему дается. Родился Гордон в Кении и провел там первые десять своих лет. Очарование дикими пейзажами этой страны стало вдохновением при создании его работ.
Большую часть своей жизни Гордон Пембридж живет в Новой Зеландии.Для своих резных чаш Гордон использует древесину кипарисов, которые упали и пролежали долгое время в болотах. Сперва он вытачивает на токарном станке чашу, толщиной несколько миллиметров, а потом при помощи гравировки вырезает тончайшие детали потрясающих природных ландшафтов и диких животных.
В настоящее время Гордон Пембридж признанный мастер, работает на себя, сам определяет цены на свое искусство и поэтому может больше уделять времени тончайшей проработке своих изделий.
https://www.livemaster.ru/topic/2295847-potryasayuschie-kruzhevnye-vazy-gordon-pembridge
http://gordonpembridge.com/
Перевела на украинский язык 12.03.20 16.43
Приголомшливі мереживні вази Gordon Pembridge
Гордон Пембрідж - природжений художник. Живописець, фотограф, різьбяр по дереву, скульптор і гравер, його таланти численні і різноманітні, і, здається, все легко йому дається. Народився Гордон в Кенії і провів там перші десять своїх років. Чарівність дикими пейзажами цієї країни стало натхненням при створенні його робіт.
Більшу частину свого життя Гордон Пембрідж живе в Новій Зеландіі.Для своїх різьблених чаш Гордон використовує деревину кипарисів, які впали і пролежали довгий час в болотах. Спершу він виточує на токарному верстаті чашу, товщиною кілька міліметрів, а потім за допомогою гравіювання вирізає найтонші деталі приголомшливих природних ландшафтів і диких тварин.
В даний час Гордон Пембрідж визнаний майстер, працює на себе, сам визначає ціни на своє мистецтво і тому може більше приділяти часу найтоншої опрацюванні своїх виробів.
https://www.livemaster.ru/topic/2295847-potryasayuschie-kruzhevnye-vazy-gordon-pembridge
http://gordonpembridge.com/
Переклала на українську мову 12.03.20 16.43
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1912 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1912 seconds