ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.10 06:21
Поплач. Полегшає. Довірся…
Я буду поруч, не хвилюйся…
Пройшло. І все таки домігся…
Ні - ні, я не піду… лишуся
А що як раптом знову гепне
Чи з боку, з неба? може бути?
Пів світу поруч з нами терпне…
Їдкі, до виснаження, пути…

Віктор Кучерук
2024.10.10 06:17
Старість примостилася на схилі
Повного надіями життя
І тужливо щохвилини квилить,
Мов до себе кличе співчуття.
Десь позаду блискають події
І життя зчиняє метушню,
А на схилі – хащі безнадії
Заслоняють видимість страшну.

Артур Курдіновський
2024.10.10 04:59
Зітхає "суспільство здорове" -
Мозаїка ситих облич.
У поїзді їде військовий,
Він їде додому, у ніч.

У спогадах - темні окопи,
Пронизана вибухом мить.
Для інших це - пил в мікроскопі,

Пиріжкарня Асорті
2024.10.09 21:52
кайфують нинішні герої
на лавках бунінських алей
їм наркодилери розносять
єлей

2024

Сонце Місяць
2024.10.09 21:14
немовби сновидіння раптом дощ
замстям без води та світла
з декором вирв & вікон битих
на склі поклеєний хрест-нахрест скотч

ніхто наразі більше не спішить
благий рятуючи пожиток
& рештки спалених автівок

Артур Курдіновський
2024.10.09 18:31
Моє життя - прочитана поема,
Було все ясно з першої глави.
До долі я звертаюся на "ви",
Веду розмови на болючі теми.

Я вже купив журливі хризантеми,
Плету вінок з пожовклої трави.
Моє життя - прочитана поема,

Іван Потьомкін
2024.10.09 13:36
Наскільки б життя наше було пісніше,
Якби не стало пісень, казок і віршів.
Ба, навіть думать було б тоді годі
Про те, що причаїлось в слові Врода.
Отак би й ниділи в печернім кладовищі,
Якби не підказав Господь пісень, казок і віршів.

Микола Дудар
2024.10.09 06:02
Пишаюсь тим, що вгледів лиш тебе
Поміж усіх розквітлих і пахучих…
Поміж усіх відомиших джерел
І вивів на дорогу до заручин…

Пишаюсь тим, що вимостив гніздо
Не будемо вдаватись до подробиць…
І на руках проніс понад Дніпром

Віктор Кучерук
2024.10.09 05:03
На арені цирку,
В білих безкозирках, –
Їздили ведмеді
На велосипедах.
Потім у вудила
Запрягли горилу
І вона помалу
Слоника катала,

Микола Соболь
2024.10.09 04:36
Сонцем закусують скирти,
буде туман на вечерю,
не одягаючи митри
тіло гамселить у двері:
«Бабо Палажко, дай кварту,
сала шматок і до сала,
лий-но сміливо півчварти*,
трунку завжди було мало»…

Володимир Каразуб
2024.10.08 19:27
Тут Сонце розливає єлей на спекотні голови
І тріпоче жага у повітрі жаркими хвилями
І ти наче маревом, сірим розпеченим оловом
Заповнюєш діри на серці пробитім блакиттю.
Закликаєш позбутися рим, щоб писати про тебе більше.
Кректіти качками та жабами

Іван Потьомкін
2024.10.08 08:45
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Микола Дудар
2024.10.08 06:48
Вересневі дзвони… осторога
Кожен ранок страхами зоріє
Дивишся на небо як на Бога
Вибач мені, Матінко Маріє…
Де б небув, у нього задивлявся
Все чекав і думав, що узрію
В кого я, здогадуюся, вдався
Вибач мені, Матінко Маріє…

Микола Соболь
2024.10.08 05:58
Це дощ іде чи верби плачуть?
Ще жовтня не розтанув слід.
Зробилось листячко гарячим,
червоним, наче справжня мідь.
Зацокотять краплини дужче,
аж дряпають байдуже шкло.
Чого ти справді хочеш, юнче,
щоб знову стало, як було?

Віктор Кучерук
2024.10.08 05:12
А осінь ніяк не вгамується,
Раз бачиться ще наяву,
Як носиться листя по вулиці,
Вплітаючись звично в траву.
Під вітром дерева сутуляться
І щуляться від холодів, –
Цю осінь, немов безпритульницю,
Я б сам, аби міг, обігрів.

Ігор Деркач
2024.10.07 20:48
Тяжкий діагноз цього віку...
бацила сказу у кремлі
вбиває нації малі
і поки бісяться великі,
на цілу голову каліки,
не буде миру на землі.

***
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Пандемія

(гумореска)

Що ж це сталось, мама мія
у Європі - пандемія.
Вже й до нас дісталась, видко,
люди мруть, як мухи швидко.
Бабцю Ліду, їй стороків -
поховали ненароком.
Прожила б сто двадцять, віриш,
якби не коронавірус?
Дід Петро побачив вранці
на базарі двох китайців,
з переляку серце стало -
в сімдесят його не стало.
А сусід мій, що на дачі
подивився передачу,
як уберегтись від грипу -
тепер в дурці, миє пику.
Жорж Васильович ще в липні
заразився у Єгипті
а у дев'яносто в травні
вмер від жаху на Тетяні.
В масках люди ходять хмурі,
міряють температуру,
миють руки поміж пальців й
ненавидять всіх китайців.
17.03.2020р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-03-17 08:30:43
Переглядів сторінки твору 933
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.256 / 6  (5.462 / 6.09)
* Рейтинг "Майстерень" 5.255 / 6  (5.545 / 6.18)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.09 23:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2020-03-17 10:44:44 ]
:))) Класно. Мені анекдот нещодавно розповіли: "Сидить мудрець під деревом, а повз нього йде пандемія. Він її і питає, куди та прямує.
- Он до того великого міста, дві тисячі душ забрати треба.
Став мудрець її просити, аби нікого зайвого не забирала. Пообіцяла пандемія, що дві тисячі і ні душею більше, та й пішла. Пройшов час і розповіли мудрецю, що у місті двадцять тисяч людей померло. Коли пандемія знов проходила повз мудреця, став він їй докоряти, що обіцянку порушила, а пандемія йому і відповідає:
- Нічого я не порушувала. Все, як обіцяла: дві тисячі і ні душею більше. А всі інші не від мене померли, а від переляку.
У нас тут якось не панікують. Кажуть, що кожного року новий грип по Україні ходить, так що нічого нового. А ще, що ми, можливо, перехворіли ним ще до китайців.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-03-17 18:50:24 ]
Дякую, Тетяночко, за розуміння! Те саме хотіла донести людям, що жахи нас вбивають швидше ніж хвороби.))) Тож тримаймося і без паніки долаємо коронавірус!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-12-14 01:04:05 ]
Чудесно, дотепно, весело, Таню!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-12-14 13:26:11 ]
Дуже дякую, Чрославе!))) Не хворій!)))