ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Скрипоче рана
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття
підлоги у скрипицях.
А серце написало скрипт:
"Амінь. І стало хлипко."
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах
у щем струною перелився
там, де тріпоче вже
недоспаний життя світанок.
В якого скрипника
ти з болем грати так навчився?
Солоне соло словом
кволим не осмислив - рано.
О, рано!
Ранить...

21 Вересня 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-21 18:02:03
Переглядів сторінки твору 4184
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.716 / 5.5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 15:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-09-21 18:13:44 ]
Юрію, видно, пройняла Вас до глибини душі та скрипка! "Солоне соло" - гарно, але який тут наголос - "СОла" чи "солА"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-21 18:21:36 ]
Слушна заувага - дякую Вандочко - виправив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-09-21 18:26:34 ]
Вийшла ще більш витончена гра слів ;) Мені сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-21 18:49:28 ]
Ще раз спасибі Вам, Вандочко! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-21 20:08:23 ]
Щось заскрипотіла твоя скрипочка, най їй Біг здоровля дає!!! :х)))
Сподіваюся а майбутньому каприси почути!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-21 20:13:19 ]
Дякую Славцю,
Наразі беру уроки - до капризів ще далеко.
Але вправляю слово, щоби мізґи не застоялись... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ящук (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-22 14:22:11 ]
Дуже гарно й майстерно. Поставив 5,5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-24 00:13:41 ]
Гарна і незвична композиція. Особливо "скрипт" мене приємно здивував.
Юрію, прошу, розгляньте пропозицію додати на початку вірша рефреном ваші ж рядки:
"О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 18:38:14 ]
Дуже вдячний обом Володимирам! :)
Так, Редакціє - погоджуюсь - зазвучало цікавіше - дякую! :)
Пропозицію прийняв!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-24 07:11:07 ]
Дякую Ніко,
Це приємно дізнатись, що Ви володієте цим чудовим інструментом.
Щось є такого у нім, що не має жодне інше "пілікало".
Це продовження колись забутої теми, я її переніс в етюди
з огляду на низьку оцінку від Майстерень:

Відчуття музики
---------------
Блукає музика по струнах скрипаля -
Все за лучок хапаючись гачками знаків,
Витискуючи з пальців душу... і земля
Продовжує свій лет набрякнувши у тямкість.

Ножами нот до вух прорізується звук,
Він крізь копірку нерва відіб`ється в серці.
І полиск сліз натягує по брижі лук,
Щоби з очиних стріл влучити в міру терцій.

Як передати дихання по лікті перетяг,
І присмаки судоми від тремтіння пальця? -
Ковток повітря з повним виміром в життя,
Занесений уроздріб відчуттям... по скалці.

15 Серпня 2006


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 22:07:06 ]
Ого...
За своєю музикою вірш дууже схожий зі звучанням скрипки. Це надзвичайно відчутно тому, хто розуміє про що йдеться.
Та скрипка - інструмент незвичний, і має дуже дивну вдачу - одним викликає сльози, іншим - головний біль. Я залишаюсь серед перших і стосовно скрипки, і, що органічно, стосовно вірша)