"Ангеле з очима зажуреної мами" - от мені завжди думалось, що у янголів саме такі очі. Чудово, Юрцю;-)

Дякую Варварцю,
А є ше ангели з очима, як дитячий сміх :)
А зєнічіки-ангели називають себе купідонами.

Нуууу, то малі гарненькі янголята;-)

Варварцю... Так ніжно;-)

Яке сотворіння - так і звертаюсь :)))

Юрцю, а хто такий повінь? Може, повінню життя?

Як подобАється - як належить? Чи малося на увазі саме подобатись, сподобатись?

О, Славцю - дякую виправив!!!

Юрасю, от любиш ти людей ганяти по всяких там словниках, довідниках. То що серце насправді колюче, наче кактус?
"І ждана воля,
де сонцедайні береги
від ласки мліють,
рука небес негадано
лягає на плече
Твоєї долі." - так і не зрозуміла, чому все йде одним реченням? Чогось не вистачає для взаємозв'язку. Як поєднати волю і руку небес?
"гріхо-подоба" - сприймається не лише, як гріхоістота, а і як щось схоже на гріх.
І з "богоутробою" потрібно бути трішки обережнішим. Виходить, Бог живиться життями?

А про ангела, то дійсно дуже гарний образ.

Ай, Юрцю, лестите мені, треба б зашарітись, але не дуже вмію;-)

Дякую Миросе - це щастя для мене, що не минаєш :)))
***
"І ждана воля,
де сонцедайні береги
від ласки мліють,
рука небес негадано
лягає на плече
Твоєї долі." - душа стає вільною від тіла і летить, де світло та божа ласка.
завершено цикл - це кінцева долі. Так мені уявилось...
***
А людина/її душа - вони і є колекторами гріха. Навіть Ісус, коли "ішов" до неба, мусів "перелетіти" чистилище...
***
"богоутробою" -
Ну тут мо `пофантазувати -
Бог нам дає життя - значить Він мо` бути першоматір'ю, а значить ми повертаємось в утробу, щоб відродитись :)))
Дякую!

Цікаво, Юрію, хто ще ось таким чином писав, що ви "Ангело-молитовне" віднесли до поезії "традиційної"? :)
Думаю, що це все таки постмодерністична композиція, ви ж пишете цілком серйозно? була би модерністична, якби деякі елементи вказували на глибокий скепсис.

Юрасю, та я розумію втої думки, але те, що ти розповів і те, що ти написав розходиться.
Дивись, твої рядки:
"Душа зіб`ється в ладані,
у димі потече...
І ждана воля,
де сонцедайні береги
від ласки мліють,
рука небес негадано
лягає на плече
Твоєї долі."
Пригадуєш синтаксичний аналіз речення? Так от, від одного слова можна поставити питання до іншого, таким чином усі члени речення між собою взаємопов'язані. У тебе ж такого взаємозв'язку немає. Тому, або ти переглянеш розділові знаки, або трішки зміниш текст для передачі саме тої думки, що ти хотів.
Наприклад,
Душа зіб`ється в ладані,
у димі потече...
Де ждана воля,
де сонцедайні береги
від ласки мліють,
І де рука небес нараз
лягає на плече
Твоєї долі.
Тепер розумієш, що я мала на увазі? Невеличкі зміни. а відразу внеслася ясність.
І щодо "гріхо-подоби" ти мене не так зрозумів. Я розумію, в якому сенсі ти використав, але його можна сприйняти і по іншому. Ніби герой сумнівається, що грішний, тобто прийми каяття не грішника, а схожого на грішника. Виходить, ніби я каюсь, але не впевнений, що я згрішив, а це ставить сумнів під каяттям.
І про утробу ти гарно придумав, але пропоную дещо змінити:
"повінню добра верне життя" - думаю, так буде точніше?

Зрозумів Миросе,
Виправив все по Твоєму рецептові.
Велике Тобі спасибі від мене...
Л.Ю.

Дякую Майстерні за уточнення!
Ви у нас справжній експерт, бо я часом гублюся з визначеннями...

Та прошу. Я тільки пробую тобі допомогти, а не чіпляюся від того, що мені більше нічого робити. ;) Сподіваюсь, ти розумієш мене правильно.

Навряд чи Юрію я справжній експерт у традиційному розумінні (з безмежною кількістю цитат і посилань до "авторитетів"). Тут швидше грецька Античність - кожна річ має свою ідею, і ці ідеї давно вже згруповані і систематизовані.
В певному розумінні, таке розбиття за напрямками з часом може бути і вельми практичним.
Ми ж можемо підготувати до друку і збірку наших авторів "Галантного і Куртуазного маньєризму", і інших напрямків.

Та я не сперечаюсь - звичайно таке групування вельми корисне.
Просто це моя особиста думка - у Вас краще відчуття у класифікації...