ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
* * *
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Дійсність
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Наше серце для любові
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
* 112 *
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Бурхливі кілька років життя Мстислава Безокого (1175-1177)
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Сонце
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Помилуй і спаси!
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я-і-Бог
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Діккенс і вовки
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Алігатор (Grateful Dead)
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
* * *
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Пісок
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
* 111 *
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літенько
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Знімаю шапку перед Часом
Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя.
Паяцувати, нити годі ловеласе -
Душа крізь ребра проростає власним "Я".

Від стуку серця - глибини сяга коріння
І п`є небесну сліпоту та бавить зір.
Гнучка стеблина, мов настояне сумління,
Тримає цвіт гіркого провидіння. Вір!

Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі...
Та пристережена у чолобитній твердь.
Вина пройде слідами мучеників божих -
Її вполює на гріховних ловах смерть.

А ти стікай піском - нову виповнюй вічність,
Склепайся в сутінках зубами та у сні,
Січи у лютому, лютуй на славу в січні,
Та не вини шукай, а істин у вині.

А на Страшнім Суді, ніяково та тихо,
Пройдись чистилищем від серця до хреста.
З тобою вмер Господь, тобою всесвіт дихав
В тобі живе Любов... та ти ще не настав.

28 Вересня 2007




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-09-29 00:42:59
Переглядів сторінки твору 5016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.752 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.06.13 08:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 00:50:57 ]
Привіт, Юріє!
Я ось нашим редакторам невеличку "підставу" зробив :( На головній сторінці є така опція, як "Отримати редакторську рецензію".
http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru1.html
То я і вас туди записав, як каталізатора напрямку. Дівчатка вам будуть писати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 00:57:21 ]
Вітаю Володимире,
Най заходять. Чим зможу - тим зараджу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 08:54:07 ]
Файно, Юрцю, особливо деякі моменти;-) Здається, збиваєть ритм: "Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 10:42:35 ]
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот на ложі..." - тут ніби таки потрібні ще оті 2 склади.
І, здається, що тут трохи перенапружено? - "стікай, мов кров, нанизаний на".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 15:57:26 ]
Я тут не походжуюся з Вами, пане Володимире, щодо перенапруження - така частота сонорного "н" властиво концентрує увагу читача і правильно, я Вам скажу, робить... Ваш улюблений Висоцький в концертній діяльності широко вживав маґію сонорних...і то був один із чинників його успіху...
Хоча, знову ж, це тільки моє суб'єктивна думка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 19:52:30 ]
Святославе, перенапружено, думаю, не в тому сенсі, що сприйняли Ви. Дуже тяжко уявити гармонію цього рядка. "Стікай, мов кров" - можна уявити, але далі "нанизаний на" взагалі не сприймається. Якщо щось живе нанизане на, то воно не може стікти, мов кров, нічого більше не лишивши, а отже, виходить, нелогічна недосказаність у Юрієвих рядках. Те, що лишається висіти - що з ним? Якесь роздвоєння. Окремо частини рядка існувати можуть, а от разом..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 20:44:31 ]
Я теж не бачу нічого не зрозумілого в цьому рядку з нанизаним на вічність Часом.
Мирославо, нащо такі прямолінійні, анатомічні підходи? Час неодмінно мє стати живою істотою, щоб Ви уявили, як його пронизує Вічність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 13:23:11 ]
Жінко, а кров може стікати з неживих предметів? Та і річ навіть не в тому. Якби наприклад, не для вірша, а для розтлумачення - "твоя душа стіче, мов кров, коли ти нанизаний на вічність", тоді можна було би зрозуміти, а інакше просто плутаєшся у визначенні - хто нанизаний, хто стіче і чому нічого не лишиться...
Жінко, думаю, Юрій зрозуміє мене краще, ніж Ви.
Святославе, то не обмеження, якщо Ви прочитали мій комент уважно, то зрозуміли б. Побудова рядка змушує задуматися над його логічністю. Не завжди перестановка слів у реченні йде на користь змісту, хоч це в українській мові і не контролюється.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-30 19:15:42 ]
Мирославо, погляньте на той рядок інакше. "Стіка" може означати й інше (час стікав - время истекало). Тоді все стає на місця.
Але це вже тонкощі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-01 06:15:37 ]
8-О
Дякую ДРУЗІ, КОЛЕГИ!
Володимире, Варварцю, Славцю, Миросе, Оксанко, Чорнявко, Нікі!
Дуже-і-то-дуже приємно, що отримав я від ВАС стільки уваги!
Знімаю шапку не лишень перед Ним, але й перед Вами.
Вирішив внести певні зміни:
***
виправив "ловеласі" на "ловеласе" (дякуючи Оксанці)
***
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі..." - додав ще
два склади ("ні сил") (дякуючи Володимирові)
***
Замінив рядок з "кров`ю" на дещо співзвучніший з рештою вірша сенс:
"А ти стікай піском - нову виповнюй вічність," - дякуючи ВСІМ!
***
Варварцю,
Я щось не бачу де власне ритм збивається - підкажіть (пліз).

З повагою і теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-01 07:35:28 ]
Юрцю, щось у мене тоді було зі здоров"ям, ось щойно прочитала під каву і все ОК;-) не можна багато працювати;-)