ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн

Володимир Ляшкевич
2026.07.05 13:59
Вступ Творчість належить до дуже звичних, і в той самий час - до найскладніших проявів людського єства. Незважаючи на значний розвиток естетики, психології творчості, герменевтики, феноменології та когнітивних наук, відкритим залишається питання про фу

Борис Костиря
2026.07.05 13:09
Тут нікуди піти, лише на стадіон,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.

Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри

хома дідим
2026.07.05 10:22
королівські лучники
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

С М
2026.07.04 21:21
люцифер сем кіт сіаму
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг

сутність цього кота не пояснити

дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Мене, зшитого за незнаними лекалами,
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Знімаю шапку перед Часом
Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя.
Паяцувати, нити годі ловеласе -
Душа крізь ребра проростає власним "Я".

Від стуку серця - глибини сяга коріння
І п`є небесну сліпоту та бавить зір.
Гнучка стеблина, мов настояне сумління,
Тримає цвіт гіркого провидіння. Вір!

Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі...
Та пристережена у чолобитній твердь.
Вина пройде слідами мучеників божих -
Її вполює на гріховних ловах смерть.

А ти стікай піском - нову виповнюй вічність,
Склепайся в сутінках зубами та у сні,
Січи у лютому, лютуй на славу в січні,
Та не вини шукай, а істин у вині.

А на Страшнім Суді, ніяково та тихо,
Пройдись чистилищем від серця до хреста.
З тобою вмер Господь, тобою всесвіт дихав
В тобі живе Любов... та ти ще не настав.

28 Вересня 2007




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-29 00:42:59
Переглядів сторінки твору 5038
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.752 / 5.5  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 00:50:57 ]
Привіт, Юріє!
Я ось нашим редакторам невеличку "підставу" зробив :( На головній сторінці є така опція, як "Отримати редакторську рецензію".
http://www.ukrart.lviv.ua/redaktoru1.html
То я і вас туди записав, як каталізатора напрямку. Дівчатка вам будуть писати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 00:57:21 ]
Вітаю Володимире,
Най заходять. Чим зможу - тим зараджу. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 08:54:07 ]
Файно, Юрцю, особливо деякі моменти;-) Здається, збиваєть ритм: "Чого розніжився, заляг мов камінь, Часе?
Відляж у грудях - хай зайде до них життя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 10:42:35 ]
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот на ложі..." - тут ніби таки потрібні ще оті 2 склади.
І, здається, що тут трохи перенапружено? - "стікай, мов кров, нанизаний на".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-29 15:57:26 ]
Я тут не походжуюся з Вами, пане Володимире, щодо перенапруження - така частота сонорного "н" властиво концентрує увагу читача і правильно, я Вам скажу, робить... Ваш улюблений Висоцький в концертній діяльності широко вживав маґію сонорних...і то був один із чинників його успіху...
Хоча, знову ж, це тільки моє суб'єктивна думка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 19:52:30 ]
Святославе, перенапружено, думаю, не в тому сенсі, що сприйняли Ви. Дуже тяжко уявити гармонію цього рядка. "Стікай, мов кров" - можна уявити, але далі "нанизаний на" взагалі не сприймається. Якщо щось живе нанизане на, то воно не може стікти, мов кров, нічого більше не лишивши, а отже, виходить, нелогічна недосказаність у Юрієвих рядках. Те, що лишається висіти - що з ним? Якесь роздвоєння. Окремо частини рядка існувати можуть, а от разом..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-29 20:44:31 ]
Я теж не бачу нічого не зрозумілого в цьому рядку з нанизаним на вічність Часом.
Мирославо, нащо такі прямолінійні, анатомічні підходи? Час неодмінно мє стати живою істотою, щоб Ви уявили, як його пронизує Вічність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-30 13:23:11 ]
Жінко, а кров може стікати з неживих предметів? Та і річ навіть не в тому. Якби наприклад, не для вірша, а для розтлумачення - "твоя душа стіче, мов кров, коли ти нанизаний на вічність", тоді можна було би зрозуміти, а інакше просто плутаєшся у визначенні - хто нанизаний, хто стіче і чому нічого не лишиться...
Жінко, думаю, Юрій зрозуміє мене краще, ніж Ви.
Святославе, то не обмеження, якщо Ви прочитали мій комент уважно, то зрозуміли б. Побудова рядка змушує задуматися над його логічністю. Не завжди перестановка слів у реченні йде на користь змісту, хоч це в українській мові і не контролюється.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-09-30 19:15:42 ]
Мирославо, погляньте на той рядок інакше. "Стіка" може означати й інше (час стікав - время истекало). Тоді все стає на місця.
Але це вже тонкощі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-01 06:15:37 ]
8-О
Дякую ДРУЗІ, КОЛЕГИ!
Володимире, Варварцю, Славцю, Миросе, Оксанко, Чорнявко, Нікі!
Дуже-і-то-дуже приємно, що отримав я від ВАС стільки уваги!
Знімаю шапку не лишень перед Ним, але й перед Вами.
Вирішив внести певні зміни:
***
виправив "ловеласі" на "ловеласе" (дякуючи Оксанці)
***
"Ні слів, ні дій, ні голих цнот, ні сил на ложі..." - додав ще
два склади ("ні сил") (дякуючи Володимирові)
***
Замінив рядок з "кров`ю" на дещо співзвучніший з рештою вірша сенс:
"А ти стікай піском - нову виповнюй вічність," - дякуючи ВСІМ!
***
Варварцю,
Я щось не бачу де власне ритм збивається - підкажіть (пліз).

З повагою і теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-01 07:35:28 ]
Юрцю, щось у мене тоді було зі здоров"ям, ось щойно прочитала під каву і все ОК;-) не можна багато працювати;-)