ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.04.25 14:48
Як це так? - маленька Люда
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?

Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 ...Плюс внучка

...ПЛЮС ВНУЧКА

– Возвращаюсь я как-то электричкой в свой Энергодар – городок строителей и эксплуатационников Запорожской атомной станции. Вагон почти пустой. Редкие пассажиры уже готовятся к выходу, как вдруг подходит ко мне сельского вида пожилая женщина и спрашивает, не знаю ли я, как найти улицу Набережную. Объяснила, но вижу, что вряд ли найдет старушка нужный ей адрес в такой поздний час.
Вышли из электрички вместе, и, хоть рано утром мне нужно торопиться в школу, все же как-то неудобно оставлять женщину одну. Ведь ни автобусов, ни такси тогда еще у нас не было. Ничего не стоило обойти городок за какой-то час-полтора.
– А кто у вас там на Набережной? – спрашиваю любопытства ради, когда решила помочь старушке.
– Да вы понимаете, не знаю, как и сказать...
– Сын, дочь, внуки?
– Давайте расскажу все по порядку, а вы уже тогда решайте сами...
...Получаю я на днях письмо из армии от своего дорогого внучка. Пишет, что приснилось ему, будто девушка, с которой он дружил, вскорости должна рожать. Так вот, просит меня внучек поехать по адресу, что мы с вами ищем, встретиться с его любимой и передать, что как только он демобилизуется, то сразу же и распишется с ней. Вот такая история.
– Да, но почему именно вы должны ехать, а не отец или мать?
– Дело в том, голубушка, что отец и мать его разбежались в разные стороны, а я осталась как бы в трех ипостасях. К кому же ему, бедняжке, и обращаться, как не ко мне?
Где-то в третьем часу ночи нашли мы дом будущей невесты, но в какой квартире она живет, влюбленный солдат не написал. Ничего не поделаешь – звоним в первую попавшуюся. Никто не отвечает. Звоним в следующую. На счастье, выходит женщина и, не удивляясь за звонок в столь неподходящее время, спокойно так отвечает на наш вопрос. Оказывается, девушка действительно беременна и уехала вместе с родителями отдыхать. Завтра должны уже и вернуться.
– Ну что ж, завтра так завтра, а сегодня идемте спать ко мне, – говорю я довольной старушке.
Приходим домой, гостья моя ставит на стол целую корзину пирожков, но я, поблагодарив, отказываюсь кушать и предлагаю спать. Перед выходом на работу прошу ее просто захлопнуть дверь квартиры. Когда возвратилась из школы, старушки уже не было, а на столе стояла горка пирожков и записка со словами благодарности.
Прошло несколько месяцев. И вот я получаю письмо без обратного адреса. Пишет та самая ночная гостья и сообщает, что внук женился на той самой девушке, которую мы когда-то искали, и что та благополучно родила девочку. А назвали малышку Лариса. В мою честь. Так вот я к своим внукам – Богданчику и Васильку добавила еще и внучку.
Вот и вся история. Даже не история, а просто случай, каких у каждого из нас полным-полно...
...Я смотрел на Ларису, совсем молодую бабушку, и думал: дай Б-г, чтобы и в самом деле в каждом из нас так же, как у моей собеседницы, было неизбывным желание помочь ближнему даже без его просьбы. Без подспудной мысли – некогда. Без оглядки, что кто-то другой поможет незрячему не натолкнуться на преграду, а бабушке или ребенку – преодолеть непреодолимый из-за осатаневших водителей нерегули¬руемый перекресток, и т.д. и т.п. Дай-то Б-г, чтобы и в самом деле, как кажется Ларисе, у каждого из нас было полным-полно этих и других случаев. Чтобы каждый из нас считал, что это именно о нем сказал Поэт:
“Раз добром налито сердце –
Вовек не остынет”.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-30 13:37:09
Переглядів сторінки твору 633
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.035 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.223 / 5.85)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.04.25 10:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2020-05-31 09:15:07 ]
На людській доброті тримається світ. На жаль, вона притаманна простим людям, а не тим, хто править нами з високих трибун.