Степанові та Наталочці

«Моє серце бринить в добрій славі»:
для Царя — той коштовний вінець,
що лягає від Нього ж на глави —
тайну прагне розкрити митець.

Ви — найкращі у день поєднання:
чистота, нагорода, хвала,
не сумуйте, що мить розставання
з ego любим уже надійшла.

Одягни, чоловіче, ти шати
сили, мудрості та доброти,
пригорни ніжно ту, що кохати
будеш вічно — ви вдвох, в чистоті.

А у правді, у вірі й любові
ти зітреш із землі ворогів…
І залишишся днесь у полоні,
у полоні коханої днів.

Ти ж, дівчино, сповняйся красою.
У той час, як твій милий прийде,
до світань свого серця росою
ти розраду даруй.
Хай живе

ця Любов, подарована Вічним.
Вознесіть за цей дар молитви́.
Сталось таїнство дивне — вінчанням
у подружжя поєднані ви.

IX.2009.
Зі збірки "Відчути місто стопою (з тобою)"