ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
Камишники
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
Вкотре очима серм’яжної правди
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Відлига
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
ЗЛО
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Шлях у нікуди
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?

Юрій Гундарів
2026.03.12 10:43
Йоганн Себастьян Бах
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».

Віктор Кучерук
2026.03.12 07:24
* * *
Тишком-нишком
Лізе мишка
До куточка,
Де шматочків
Кілька шкірки
Вже до нірки
Притягнула
Ця товстуля,

Олег Герман
2026.03.12 01:36
Спокій
Вимкну світло і звуки, хай зникне поволі усе навкруги,
І залишу цей світ за порогом, щоб спокій цілющий послухати.
Хай розчиняться в темряві й тиші старі призабуті гріхи,
Що навряд чи у крику та галасі будуть смиренно спокутані.

Мені б тиші ковток,

Артур Сіренко
2026.03.11 22:40
Кроки нечемних їжаків
Дощ, що падав щоп’ятниці
(Згори вниз, з хмар в океан)
Нагадував пілігримам пізнання
Тендітного юнака-елліна
(О, Патрокле, ти горезнавець!)
З того часу
Як ведмедиці стали зорезнавцями,
Як птахи навчились кричати

Артур Сіренко
2026.03.11 17:44
Краплі ведмежого меду
Будівничі готичної вежі
Задивлялися в Небо:
А може там провесінь?
Хотіли летіти
(Як ластівки)
Але Небо було камінним
(Бо сповнилося мовчанням –
Лиховісним,

Сергій Губерначук
2026.03.11 15:49
Реванш
Вони настільки маленькі,
що їх не бачать і топчуть.
Але настільки розумні,
що виростати не хочуть…
І ми вже настільки виросли,
що нас вони не помічають.
Від нашої сили гинучи,
якісь НЛО вивчають…

Марія Дем'янюк
2026.03.11 14:04
Бабусенько, люба
У моїм сні бабусині груші, сливи і вишні,
Квітник, де всміхаються сонцю жоржини розкішні,
Ранкова роса і яблука жовті, червоні,
Що трохи замерзли і просяться в теплі долоні.
Метелики, джміль і гамак у саду, та сестричка —
В її рученятах червоні пахуч

С М
2026.03.11 12:15
Невзаємне (The Rolling Stones)
був одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
та й одводив її до вокзалу
ніс валізу замість неї
що казати про що казати
моє кохання невзаємне ~

поки поїзд не прибув я

Борис Костиря
2026.03.11 10:47
Спалена книжка
Як би я хотів відродити книжку,
яку так необачно спалив.
Я хотів би
воскресити її думки,
її фрази,
ніби коштовне каміння духу.
Ця книжка була
великим раритетом,

Ігор Терен
2026.03.10 20:45
Естафета (без)відповідальності
                    І
Ще не перекликаються сичі
і треті півні соло не співають,
а я додому думкою літаю
за журавлями заднім у ключі,
коли пропащу душу уночі
охопить туга і не відпускає.

Ярослав Чорногуз
2026.03.10 18:53
Мій Шевченко
А я люблю вусатого Тараса
В кожусі, шапці, вишиванці теж.
Це - образ цільний, нації окраса,
І сила духу, величі без меж.

Ніколи він не був старезним дідом,
Це -- просто виплід збочених уяв.
На себе взяв усі народу біди,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мій рай
У Софіївськім затишнім парку
ми з тобою алеями йдем.
Підглядає крізь вечір у шпарку
зоряниці далекий Едем.

Відбиваються в поглядах - зорі,
бо в долоні тремтлива рука.
Розлилася в душі бірюзовій
соловейка рулада дзвінка.

Хай шепоче нам клен про Софію
і її незрівняну красу.
Я ж тобою, кохана, зорію,
блиск сузір'я вплітаю в косу.

Не надихатись нам зорепадом,
Не напитись любові сповна.
Ніч гойдає на хвилях відраду,
чути здалеку плескіт човна.

Нам, лебідко, на острів кохання,
й залишитися там на віки.
У купальських ночей раювання
на водойми пускати вінки.

Ми напишемо світлу поему,
побудуємо щастя мости.
На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти.

22.06.2020р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-06-22 14:04:58
Переглядів сторінки твору 1977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.515 / 6  (5.585 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 5.514 / 6  (5.664 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.12 09:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 17:54:40 ]
Відбиваються в поглядах - зорі,
у долоні тремтлива рука.

Тут смисловий зв'язок порушено. Чому відбиваються? Бо в долоні тремтлива рука. Отже можна замінити У на бо. Інакше виходить, що в поглядах зорі відбиваються, а в долоні - тремтлива рука відбивається.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...."
"На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти." - вельми суминівна думка. А якщо коханий знаходиться на землі? Отже і едем на землі.Більш того - він завжди на землі, допоки живий, принаймні.
Едем пишеться з малої букви. Як і рай, і парадиз, і елізіум. Це не власні імена.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:16:13 ]
Дякую, дорогий друже за слушні поради. Чомусь у викіпедії і словнику Едем з великої літери, було у мене спочатку з малої а виправила на велику, а рай з малої. Стосовно руки є рація, над іншим подумаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:22:19 ]
Що до раю, то там протиставлення. Хоч кажуть що раю на землі немає, але ЛГ стверджує, що рай там де його кохана. Тож все правильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:22:04 ]
Не всі поради слушні, дві останні просто нема слів, від обурення. Перша ще куди не йшло.
Відбиваються в поглядах зорі, у долоні тремкоче рука - десь в такому напрямі треба правити, Таню.
Весь час треба вчити того, хто не розуміє в цілому задуму вірша, і лізе з дурними заувагами, дрібницями.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...." - оце то правка пропонується - Це дурість і дикий несмак. Не смій його слухати, лиши як є. Ну, виправила на лебідко, це теж непогано. Але нам, сердего! Не псуй вірша, Сушко.
Ти - маразматик, стилю не відчуваєш.
Мій рай там, де знаходишся ти - прекрасна думка, Таню. Добре, що ти його не послухала. Він же просто... Не хочу матюкатися, слів нема від обурення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:30:09 ]
Дорогий, Яррславе, це робочі моменти. Людина пропонує, а автор сам вирішує погодитися чи ні. Я уже не все бездумно виправляю так, як раніше, тож немає причини хвилюватися за мене. Я розумію, що ти, як вчитель хвилюєшся, щоб я не виправила на гірше, за що дуже вдясна, але трохи сама навчилася відділяти зерно від полови. Все добре, не переживай!)))) Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:44:52 ]
Забув сказати, що це - чудовий романтичний вірш, Таню. Справжня ода коханню, що й від імені чоловіка написано. Не так і легко це зробити. Є мистецтво перевтілення. Аби той, хто править, та повчився в тебе, як чудовий контекст творити. Дякую, отримав задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:31:10 ]
Сердечно дякую, дуже рада, що сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 06:26:09 ]
Привіт, Таню. Не очікував, що мої поради викличуть таку бурю емоцій у Ярослава. Все, що не вкладається в прокрустове ложе його прямих порівнянь - дикий несмак і відсутність стилю. Я б написав, що думають про його стиль відомі майстри слова, викладачі української мови та лауреати Шевченківської премії. Але я людина чемна і добра. Тому роюбити такої капості не буду.
Мої пропозиції покликані поліпшити твою роботу, привчити думати критично, ставити все під сумнів. У Ярослава інший стиль: чим більше солодкого масла - тим краще. Так не можна.
Ще раз повторюся: "На землі хоч немає Едему" - фраза випадає з вірша взагалі. По-перше - Едем завжди був на землі. Якщщо тчоніше - в Месопотамії. Це якщо по Біблії. По друге, якщо вже хочеться підсилити останній рядок, то протиставлення повинне бути не сумнівним, а діаметрально протилежним по суті, антитезовим. Або виступати як доповнення. А Ярослав замість слушної підказки осипає тебе лестощами. Це не допомога, а дитячі пустощі.
То як можна вийти з цієї ситуації? Наприклад, "Не щукаю деінде Едему - Мій рай там, де знаходишся ти". Ось тепер все стає на свої місця. Розумієш про що я кажу?
Вікіпедія - це не орфографічний словник української мови. Там шукати грамотного написання слів не варто. більш того - це смітник, де знання лежать великою горою впереміж з побрехеньками. З цим джерелом будь обережною. Решту моїх пропозицій ти сприйняла, отже погоджуєшся що вони по ділу. А Ярослав хай верещить. Але якщо буде ображати - візьму різки і знову почну полоскати зад. І так довго, доки у мене не відпаде охота.
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 11:13:32 ]
Сушко,я тебе попереджаю, не лізь зі своїми заувагами, чисть самого себе, удосконалюй, і тоді я тобі нічого не скажу. Ти сам твориш несмак, і тебе не сприймають не те що лауреати Шевченківських премій, а звичайні поети, ти ніхто для більшості. Але ти ростеш поступово, то рости. А до метра тобі ще далеко. А хто кому полоскатиме зад, побачимо. Похвалою можна більше досягти у педагогіці, ніж тупою критикою. Якщо ти цього досі не збагнув, то тобі ще рости і рости. А не солодким маслом, а щирою похвалою.