ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.19 09:43
Від війни
Для тебе також, любий, я змогла б
зірвати з хмари айстри вересневі;
вмочити у безмежжя два весла
і витягти з безодні повний невід;
звільнити з сіті рибку золоту,
серпанок непроглядний загадати,
щоб ворог не знайшов і за верству
на мапі всесвіту коо

Сергій СергійКо
2025.10.19 09:25
Про вовка промовка
Я мало жив і жив у лісі.
Це вам не те, що в шоубізі,
Де завжди їжу знайде ніс.
А тут, у лісі – тільки ліс.
Щось їстівне шукаю завжди –
Усі стежинки перетовк.
Куди не глянь – сумний пейзаж, де
Онука, Бабка є і Вовк.

Віктор Кучерук
2025.10.19 06:14
* * *
Білопері, сизокрилі,
Ненаситні голуби, -
Кусень хліба не поділять
Під балконом півдоби.
Галасують, метушаться
Поруч скиби й навпаки, -
Кожна птаха хоче вкрасти
Дуже ситні грудочки.

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Задоволення
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…

Ярослав Чорногуз
2025.10.18 22:28
Література для потреби
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.

Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --

Борис Костиря
2025.10.18 22:14
Тріщина у стиску рук
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий

Микола Дудар
2025.10.18 21:53
Коли тебе...
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…

Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Видаляю з життя
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мій рай
У Софіївськім затишнім парку
ми з тобою алеями йдем.
Підглядає крізь вечір у шпарку
зоряниці далекий Едем.

Відбиваються в поглядах - зорі,
бо в долоні тремтлива рука.
Розлилася в душі бірюзовій
соловейка рулада дзвінка.

Хай шепоче нам клен про Софію
і її незрівняну красу.
Я ж тобою, кохана, зорію,
блиск сузір'я вплітаю в косу.

Не надихатись нам зорепадом,
Не напитись любові сповна.
Ніч гойдає на хвилях відраду,
чути здалеку плескіт човна.

Нам, лебідко, на острів кохання,
й залишитися там на віки.
У купальських ночей раювання
на водойми пускати вінки.

Ми напишемо світлу поему,
побудуємо щастя мости.
На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти.

22.06.2020р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-06-22 14:04:58
Переглядів сторінки твору 1892
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.514 / 6  (5.528 / 6.16)
* Рейтинг "Майстерень" 5.514 / 6  (5.609 / 6.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.19 09:53
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 17:54:40 ]
Відбиваються в поглядах - зорі,
у долоні тремтлива рука.

Тут смисловий зв'язок порушено. Чому відбиваються? Бо в долоні тремтлива рука. Отже можна замінити У на бо. Інакше виходить, що в поглядах зорі відбиваються, а в долоні - тремтлива рука відбивається.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...."
"На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти." - вельми суминівна думка. А якщо коханий знаходиться на землі? Отже і едем на землі.Більш того - він завжди на землі, допоки живий, принаймні.
Едем пишеться з малої букви. Як і рай, і парадиз, і елізіум. Це не власні імена.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:16:13 ]
Дякую, дорогий друже за слушні поради. Чомусь у викіпедії і словнику Едем з великої літери, було у мене спочатку з малої а виправила на велику, а рай з малої. Стосовно руки є рація, над іншим подумаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:22:19 ]
Що до раю, то там протиставлення. Хоч кажуть що раю на землі немає, але ЛГ стверджує, що рай там де його кохана. Тож все правильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:22:04 ]
Не всі поради слушні, дві останні просто нема слів, від обурення. Перша ще куди не йшло.
Відбиваються в поглядах зорі, у долоні тремкоче рука - десь в такому напрямі треба правити, Таню.
Весь час треба вчити того, хто не розуміє в цілому задуму вірша, і лізе з дурними заувагами, дрібницями.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...." - оце то правка пропонується - Це дурість і дикий несмак. Не смій його слухати, лиши як є. Ну, виправила на лебідко, це теж непогано. Але нам, сердего! Не псуй вірша, Сушко.
Ти - маразматик, стилю не відчуваєш.
Мій рай там, де знаходишся ти - прекрасна думка, Таню. Добре, що ти його не послухала. Він же просто... Не хочу матюкатися, слів нема від обурення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:30:09 ]
Дорогий, Яррславе, це робочі моменти. Людина пропонує, а автор сам вирішує погодитися чи ні. Я уже не все бездумно виправляю так, як раніше, тож немає причини хвилюватися за мене. Я розумію, що ти, як вчитель хвилюєшся, щоб я не виправила на гірше, за що дуже вдясна, але трохи сама навчилася відділяти зерно від полови. Все добре, не переживай!)))) Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:44:52 ]
Забув сказати, що це - чудовий романтичний вірш, Таню. Справжня ода коханню, що й від імені чоловіка написано. Не так і легко це зробити. Є мистецтво перевтілення. Аби той, хто править, та повчився в тебе, як чудовий контекст творити. Дякую, отримав задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:31:10 ]
Сердечно дякую, дуже рада, що сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 06:26:09 ]
Привіт, Таню. Не очікував, що мої поради викличуть таку бурю емоцій у Ярослава. Все, що не вкладається в прокрустове ложе його прямих порівнянь - дикий несмак і відсутність стилю. Я б написав, що думають про його стиль відомі майстри слова, викладачі української мови та лауреати Шевченківської премії. Але я людина чемна і добра. Тому роюбити такої капості не буду.
Мої пропозиції покликані поліпшити твою роботу, привчити думати критично, ставити все під сумнів. У Ярослава інший стиль: чим більше солодкого масла - тим краще. Так не можна.
Ще раз повторюся: "На землі хоч немає Едему" - фраза випадає з вірша взагалі. По-перше - Едем завжди був на землі. Якщщо тчоніше - в Месопотамії. Це якщо по Біблії. По друге, якщо вже хочеться підсилити останній рядок, то протиставлення повинне бути не сумнівним, а діаметрально протилежним по суті, антитезовим. Або виступати як доповнення. А Ярослав замість слушної підказки осипає тебе лестощами. Це не допомога, а дитячі пустощі.
То як можна вийти з цієї ситуації? Наприклад, "Не щукаю деінде Едему - Мій рай там, де знаходишся ти". Ось тепер все стає на свої місця. Розумієш про що я кажу?
Вікіпедія - це не орфографічний словник української мови. Там шукати грамотного написання слів не варто. більш того - це смітник, де знання лежать великою горою впереміж з побрехеньками. З цим джерелом будь обережною. Решту моїх пропозицій ти сприйняла, отже погоджуєшся що вони по ділу. А Ярослав хай верещить. Але якщо буде ображати - візьму різки і знову почну полоскати зад. І так довго, доки у мене не відпаде охота.
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 11:13:32 ]
Сушко,я тебе попереджаю, не лізь зі своїми заувагами, чисть самого себе, удосконалюй, і тоді я тобі нічого не скажу. Ти сам твориш несмак, і тебе не сприймають не те що лауреати Шевченківських премій, а звичайні поети, ти ніхто для більшості. Але ти ростеш поступово, то рости. А до метра тобі ще далеко. А хто кому полоскатиме зад, побачимо. Похвалою можна більше досягти у педагогіці, ніж тупою критикою. Якщо ти цього досі не збагнув, то тобі ще рости і рости. А не солодким маслом, а щирою похвалою.