ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
Не те прив'язав
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Криворізька трагедія
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
Недільний ранок
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Синиця
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнування
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Горностаєвий
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть у ві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
На милицях сучасності
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
З англійського гумору
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
Дніпрові води
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими

Микола Соболь
2025.04.04 10:50
* * *
Хай квітень нас розсудить і мине.
Впаде на землю квітом абрикоси.
За все, що не збулось, пробач мене
і за холодні, світанкові роси.
Переродись у дрібочку тепла,
почуй, як вітер небозвід колише,
коли сльоза по шибі потекла,
хай не карає спогадами бі

Козак Дума
2025.04.04 09:25
Одвічні прочанки
Гаптується часом верета вінчальна,
вкриває гілля білий квіт,
та вітер навіює присмак печалі
і линуть думки у політ,
а цвіт опадає із віт…

Доносить віола безмірності звуки,
лунає прийдешнього суть –

Юрій Гундарєв
2025.04.04 09:16
Квітка Цісик
квітня - День народження видатної американської співачки українського походження.
До речі, зверніть увагу, як римуються: Квітень і Квітка…


Українка Квітослава Цісик народилася і все життя прожила у США. Батько, скрипаль родом зі Львова, називав її К

Віктор Кучерук
2025.04.04 05:51
* * *
А душа моя безкрила
Рветься пташкою в політ,
Бо в уяві сотворила
Без наруг і воєн світ.
Чи утримати зумію
Горем змучену украй,
Раз не втратила надію
Десь потрапити у рай.

С М
2025.04.03 22:44
Фіолетовий Серпанок (The Jimi Hendrix Experience)
фіолет розсуд мій скрив
вихідні зовсім не ті
наче блазень & не знаю сам
із небесами цілуюся

фіолет наокіл
занепасти чи то зійти
чи у халепі чи радості

Борис Костиря
2025.04.03 21:38
* * *
Мій голос пересох від посухи,
мій голос нагадує
жерло вулкану.
Моє серце стало
попелищем битви.
Її кордони пролягають
нашими душами.
Мої думки схожі

Олександр Сушко
2025.04.03 19:25
Берези...
Я цілу зиму спав у мрійних снах,
А на душі сріблився білий іній.
Та з ирію вернулася весна,
А з нею разом голоси пташині.

Прокинулися почуття мої!
Від радості цвітуть, неначе маки!
Освітлюють березові гаї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мій рай
У Софіївськім затишнім парку
ми з тобою алеями йдем.
Підглядає крізь вечір у шпарку
зоряниці далекий Едем.

Відбиваються в поглядах - зорі,
бо в долоні тремтлива рука.
Розлилася в душі бірюзовій
соловейка рулада дзвінка.

Хай шепоче нам клен про Софію
і її незрівняну красу.
Я ж тобою, кохана, зорію,
блиск сузір'я вплітаю в косу.

Не надихатись нам зорепадом,
Не напитись любові сповна.
Ніч гойдає на хвилях відраду,
чути здалеку плескіт човна.

Нам, лебідко, на острів кохання,
й залишитися там на віки.
У купальських ночей раювання
на водойми пускати вінки.

Ми напишемо світлу поему,
побудуємо щастя мости.
На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти.

22.06.2020р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-06-22 14:04:58
Переглядів сторінки твору 1705
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.514 / 6  (5.498 / 6.12)
* Рейтинг "Майстерень" 5.513 / 6  (5.580 / 6.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.05 00:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 17:54:40 ]
Відбиваються в поглядах - зорі,
у долоні тремтлива рука.

Тут смисловий зв'язок порушено. Чому відбиваються? Бо в долоні тремтлива рука. Отже можна замінити У на бо. Інакше виходить, що в поглядах зорі відбиваються, а в долоні - тремтлива рука відбивається.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...."
"На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти." - вельми суминівна думка. А якщо коханий знаходиться на землі? Отже і едем на землі.Більш того - він завжди на землі, допоки живий, принаймні.
Едем пишеться з малої букви. Як і рай, і парадиз, і елізіум. Це не власні імена.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:16:13 ]
Дякую, дорогий друже за слушні поради. Чомусь у викіпедії і словнику Едем з великої літери, було у мене спочатку з малої а виправила на велику, а рай з малої. Стосовно руки є рація, над іншим подумаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:22:19 ]
Що до раю, то там протиставлення. Хоч кажуть що раю на землі немає, але ЛГ стверджує, що рай там де його кохана. Тож все правильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:22:04 ]
Не всі поради слушні, дві останні просто нема слів, від обурення. Перша ще куди не йшло.
Відбиваються в поглядах зорі, у долоні тремкоче рука - десь в такому напрямі треба правити, Таню.
Весь час треба вчити того, хто не розуміє в цілому задуму вірша, і лізе з дурними заувагами, дрібницями.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...." - оце то правка пропонується - Це дурість і дикий несмак. Не смій його слухати, лиши як є. Ну, виправила на лебідко, це теж непогано. Але нам, сердего! Не псуй вірша, Сушко.
Ти - маразматик, стилю не відчуваєш.
Мій рай там, де знаходишся ти - прекрасна думка, Таню. Добре, що ти його не послухала. Він же просто... Не хочу матюкатися, слів нема від обурення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:30:09 ]
Дорогий, Яррславе, це робочі моменти. Людина пропонує, а автор сам вирішує погодитися чи ні. Я уже не все бездумно виправляю так, як раніше, тож немає причини хвилюватися за мене. Я розумію, що ти, як вчитель хвилюєшся, щоб я не виправила на гірше, за що дуже вдясна, але трохи сама навчилася відділяти зерно від полови. Все добре, не переживай!)))) Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:44:52 ]
Забув сказати, що це - чудовий романтичний вірш, Таню. Справжня ода коханню, що й від імені чоловіка написано. Не так і легко це зробити. Є мистецтво перевтілення. Аби той, хто править, та повчився в тебе, як чудовий контекст творити. Дякую, отримав задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:31:10 ]
Сердечно дякую, дуже рада, що сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 06:26:09 ]
Привіт, Таню. Не очікував, що мої поради викличуть таку бурю емоцій у Ярослава. Все, що не вкладається в прокрустове ложе його прямих порівнянь - дикий несмак і відсутність стилю. Я б написав, що думають про його стиль відомі майстри слова, викладачі української мови та лауреати Шевченківської премії. Але я людина чемна і добра. Тому роюбити такої капості не буду.
Мої пропозиції покликані поліпшити твою роботу, привчити думати критично, ставити все під сумнів. У Ярослава інший стиль: чим більше солодкого масла - тим краще. Так не можна.
Ще раз повторюся: "На землі хоч немає Едему" - фраза випадає з вірша взагалі. По-перше - Едем завжди був на землі. Якщщо тчоніше - в Месопотамії. Це якщо по Біблії. По друге, якщо вже хочеться підсилити останній рядок, то протиставлення повинне бути не сумнівним, а діаметрально протилежним по суті, антитезовим. Або виступати як доповнення. А Ярослав замість слушної підказки осипає тебе лестощами. Це не допомога, а дитячі пустощі.
То як можна вийти з цієї ситуації? Наприклад, "Не щукаю деінде Едему - Мій рай там, де знаходишся ти". Ось тепер все стає на свої місця. Розумієш про що я кажу?
Вікіпедія - це не орфографічний словник української мови. Там шукати грамотного написання слів не варто. більш того - це смітник, де знання лежать великою горою впереміж з побрехеньками. З цим джерелом будь обережною. Решту моїх пропозицій ти сприйняла, отже погоджуєшся що вони по ділу. А Ярослав хай верещить. Але якщо буде ображати - візьму різки і знову почну полоскати зад. І так довго, доки у мене не відпаде охота.
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 11:13:32 ]
Сушко,я тебе попереджаю, не лізь зі своїми заувагами, чисть самого себе, удосконалюй, і тоді я тобі нічого не скажу. Ти сам твориш несмак, і тебе не сприймають не те що лауреати Шевченківських премій, а звичайні поети, ти ніхто для більшості. Але ти ростеш поступово, то рости. А до метра тобі ще далеко. А хто кому полоскатиме зад, побачимо. Похвалою можна більше досягти у педагогіці, ніж тупою критикою. Якщо ти цього досі не збагнув, то тобі ще рости і рости. А не солодким маслом, а щирою похвалою.