ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Мій рай
У Софіївськім затишнім парку
ми з тобою алеями йдем.
Підглядає крізь вечір у шпарку
зоряниці далекий Едем.

Відбиваються в поглядах - зорі,
бо в долоні тремтлива рука.
Розлилася в душі бірюзовій
соловейка рулада дзвінка.

Хай шепоче нам клен про Софію
і її незрівняну красу.
Я ж тобою, кохана, зорію,
блиск сузір'я вплітаю в косу.

Не надихатись нам зорепадом,
Не напитись любові сповна.
Ніч гойдає на хвилях відраду,
чути здалеку плескіт човна.

Нам, лебідко, на острів кохання,
й залишитися там на віки.
У купальських ночей раювання
на водойми пускати вінки.

Ми напишемо світлу поему,
побудуємо щастя мости.
На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти.

22.06.2020р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-06-22 14:04:58
Переглядів сторінки твору 2152
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.515 / 6  (5.599 / 6.23)
* Рейтинг "Майстерень" 5.514 / 6  (5.681 / 6.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.28 20:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 17:54:40 ]
Відбиваються в поглядах - зорі,
у долоні тремтлива рука.

Тут смисловий зв'язок порушено. Чому відбиваються? Бо в долоні тремтлива рука. Отже можна замінити У на бо. Інакше виходить, що в поглядах зорі відбиваються, а в долоні - тремтлива рука відбивається.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...."
"На землі хоч немає Едему.
Мій рай там, де знаходишся ти." - вельми суминівна думка. А якщо коханий знаходиться на землі? Отже і едем на землі.Більш того - він завжди на землі, допоки живий, принаймні.
Едем пишеться з малої букви. Як і рай, і парадиз, і елізіум. Це не власні імена.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:16:13 ]
Дякую, дорогий друже за слушні поради. Чомусь у викіпедії і словнику Едем з великої літери, було у мене спочатку з малої а виправила на велику, а рай з малої. Стосовно руки є рація, над іншим подумаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 18:22:19 ]
Що до раю, то там протиставлення. Хоч кажуть що раю на землі немає, але ЛГ стверджує, що рай там де його кохана. Тож все правильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:22:04 ]
Не всі поради слушні, дві останні просто нема слів, від обурення. Перша ще куди не йшло.
Відбиваються в поглядах зорі, у долоні тремкоче рука - десь в такому напрямі треба правити, Таню.
Весь час треба вчити того, хто не розуміє в цілому задуму вірша, і лізе з дурними заувагами, дрібницями.
"Нам, сердечна, на острів кохання..." - на на. Негарно. Може, "Нам, сердего...." - оце то правка пропонується - Це дурість і дикий несмак. Не смій його слухати, лиши як є. Ну, виправила на лебідко, це теж непогано. Але нам, сердего! Не псуй вірша, Сушко.
Ти - маразматик, стилю не відчуваєш.
Мій рай там, де знаходишся ти - прекрасна думка, Таню. Добре, що ти його не послухала. Він же просто... Не хочу матюкатися, слів нема від обурення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:30:09 ]
Дорогий, Яррславе, це робочі моменти. Людина пропонує, а автор сам вирішує погодитися чи ні. Я уже не все бездумно виправляю так, як раніше, тож немає причини хвилюватися за мене. Я розумію, що ти, як вчитель хвилюєшся, щоб я не виправила на гірше, за що дуже вдясна, але трохи сама навчилася відділяти зерно від полови. Все добре, не переживай!)))) Обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-22 19:44:52 ]
Забув сказати, що це - чудовий романтичний вірш, Таню. Справжня ода коханню, що й від імені чоловіка написано. Не так і легко це зробити. Є мистецтво перевтілення. Аби той, хто править, та повчився в тебе, як чудовий контекст творити. Дякую, отримав задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-06-22 20:31:10 ]
Сердечно дякую, дуже рада, що сподобався вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 06:26:09 ]
Привіт, Таню. Не очікував, що мої поради викличуть таку бурю емоцій у Ярослава. Все, що не вкладається в прокрустове ложе його прямих порівнянь - дикий несмак і відсутність стилю. Я б написав, що думають про його стиль відомі майстри слова, викладачі української мови та лауреати Шевченківської премії. Але я людина чемна і добра. Тому роюбити такої капості не буду.
Мої пропозиції покликані поліпшити твою роботу, привчити думати критично, ставити все під сумнів. У Ярослава інший стиль: чим більше солодкого масла - тим краще. Так не можна.
Ще раз повторюся: "На землі хоч немає Едему" - фраза випадає з вірша взагалі. По-перше - Едем завжди був на землі. Якщщо тчоніше - в Месопотамії. Це якщо по Біблії. По друге, якщо вже хочеться підсилити останній рядок, то протиставлення повинне бути не сумнівним, а діаметрально протилежним по суті, антитезовим. Або виступати як доповнення. А Ярослав замість слушної підказки осипає тебе лестощами. Це не допомога, а дитячі пустощі.
То як можна вийти з цієї ситуації? Наприклад, "Не щукаю деінде Едему - Мій рай там, де знаходишся ти". Ось тепер все стає на свої місця. Розумієш про що я кажу?
Вікіпедія - це не орфографічний словник української мови. Там шукати грамотного написання слів не варто. більш того - це смітник, де знання лежать великою горою впереміж з побрехеньками. З цим джерелом будь обережною. Решту моїх пропозицій ти сприйняла, отже погоджуєшся що вони по ділу. А Ярослав хай верещить. Але якщо буде ображати - візьму різки і знову почну полоскати зад. І так довго, доки у мене не відпаде охота.
Цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-06-23 11:13:32 ]
Сушко,я тебе попереджаю, не лізь зі своїми заувагами, чисть самого себе, удосконалюй, і тоді я тобі нічого не скажу. Ти сам твориш несмак, і тебе не сприймають не те що лауреати Шевченківських премій, а звичайні поети, ти ніхто для більшості. Але ти ростеш поступово, то рости. А до метра тобі ще далеко. А хто кому полоскатиме зад, побачимо. Похвалою можна більше досягти у педагогіці, ніж тупою критикою. Якщо ти цього досі не збагнув, то тобі ще рости і рости. А не солодким маслом, а щирою похвалою.