ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Музика осіннього дощу
Музика осіннього дощу
Чується надворі крізь фіранку.
Водяну завісу опущу
На печаль замисленого ранку.

Щось вона шепоче, шелестить,
Сріблом посипає тротуари.
І вив’язує за ниттю — нить,
Філософські пише мемуари.

І “легато”* тягнуть скрипалі
На химерно-хмарних диво-струнах.
Флажолети, паузи малі -
Мов різкі і пристрасні цілунки.

Як ударні, барабанить дах,
Ніби черги строчить з кулемета.
Дощ гойдається на всіх вітрах,
Мов чергуючи падіння й злети.

На “димінуендо”** тихий стук -
Поять краплі темінь асфальтову.
Шумовиння чарівливий звук
Навіває пісню колискову.

*Легато (зв’язний звук) — італ. муз. термін.
**Димінуендо (затихаючи) — італ. муз. термін.

14 вересня 7528 р. (2020)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-09-14 06:13:16
Переглядів сторінки твору 3031
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.351 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.351 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-09-14 12:09:54 ]
Спасибі за лекцію з теорії музики, прочитану з глибоким почуттям.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:44:27 ]
Аби на користь пішло, дорогий пане Іване!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Скрипка (Л.П./Л.П.) [ 2020-09-14 14:18:27 ]
Приємно слухати такий дощ, навіть у осінню негоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:47:14 ]
А мені приємно читати такі щирі відгуки! Дякую, дорога Лідіє! Вітаю на "Майстернях"!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:32:43 ]
Легато - м'який, плавний перехід від одного звуку до іншого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 17:50:32 ]
Це менш точно сказано. Головне - в легато це зв'язний звук на відміну від уривчастого рубато.
Для чого ці уточнення? Аби показати, що і ми, Химко, люди?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:10:22 ]
Для того, аби ти точно знав, що таке легато. Я ж, усе ж таки, музичну школу закінчував. По класу вокалу. І легато відпрацьовував на повну. І стаккато, до речі, також. Колись покажу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:36:46 ]
А я теж закінчував студію при капелі, яка припрівнюється до муз. школи і закінчував Інститут мистецтв НПІ ім. Драгоманова, і маю вищу освіту музичну і працюю за фахом в Національному колективі на відміну від тебе. Я в десять разів краще за тебе знаю, що таке легато, бо диригент щодня нам це товче на репетиції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:12:58 ]
І "чується з-за двору, крізь фіранку", або із двору. а не надворі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 22:39:48 ]
Це ти сам так пиши, і твори далі свій поетичний несмак. А в мене слово, як музика ллється, а як написати по - твоєму, то будеш спотикатися на кожному кроці, як олень, що яйцем зачепився за пень, і вже буде не легато, а тупе рубато, втямив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-14 23:33:20 ]
Невірно, друже. Не варто настовбурчуватися. Ось дивися: "Надворі" відповівдає на питання "де?". А "із двору" - на питання "звідки". Ще й "крізь фіранку". Відчуваєш нюанс? Він тонкий, але зримий. Де і через що, або звідки і через що? І куди летить цей звук. Вчися, друже. Я тобі поганого ніколи не підказую. Бо люблю тебе і поважаю. Не поспішай мене кпинити. Спочатку подумай.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 01:58:04 ]
Правильно ти кажеш: де чується дощ? Надворі! Все вірно. У мене вірно написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 01:59:49 ]
Це ти вчися, як писати вірші. Ти не маєш смаку елементарного сам, і чіпляєшся до дрібниць.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 06:48:58 ]
Та хоч напиши "Й надворі, й крізь фіранку". І там чується, і там. Ти ж написав, що чується надворі, і тут бац! - крізь фіранку! Це ж зовсім інші місця. "Із двору, крізь фіранку". Розумієш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-15 08:55:57 ]
Ну і що? Це продовження одного смислового ряду надворі крізь фіранку. Не займайся софістикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-09-15 16:57:41 ]
Прекрасний вірш, Ярославе! Стільки знахідок нових у ньому і дуже доречні музичні терміни вплітаються у музику дощу сріблом душі поета. Мені б дуже хотілося в поезії бачити ось такі незвичні, красиві образи, які вражають чарівністю слова і думки! Дякую, дорогий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-09-16 09:15:15 ]
Дякую, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!))))