Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.11
16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
2026.04.11
15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
2026.04.11
13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
2026.04.10
21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
2026.04.10
21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
2026.04.10
19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
2026.04.10
18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
2026.04.10
18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,
Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,
Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
2026.04.10
18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.
Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.
Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
2026.04.10
16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути
2026.04.10
14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних
Твій шизоїде 21-й вік
Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних
Твій шизоїде 21-й вік
Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі
2026.04.10
11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення.
Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар
2026.04.10
11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.
Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.
Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя
2026.04.09
21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
2026.04.09
19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
2026.04.09
18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
ЖИВА (мініатюрка)
Він вривається у тебе, ніби травневий шторм.
Він вривається у тебе, хоча ти іще та відьма і можеш це передбачити. Він нахабно тягнеться своїми думками до тебе і ти розумієш причину. Сама винна. Хто глянув у його очі і відчув, як тонка нитка виходить з серця і тягнеться у напрямку його серця? Хто? Ти. Ти позирала на нього крадькома і відкрито, роблячи байдужий вигляд. Ти діловито починала окреслювати кордони і бігла від того, що всередині тебе ворушилося і клекотіло. Навіщо це тобі? Ну, навіщо, га? Ти і сама не знаєш. Ти отруєна його появою, і ця отрута помалу дає про себе знати. Біжи геть від нього. Він не вартий твоїх надій і думок, він не той, що тебе зробить коханою, але ти все одно десь там, у таємних лабіринтах пам’яті згадуєш вашу зустріч вперше. Щось змінилося. Змінився світ і твоя впевненість у тому, що ти вже спинилася. Визначилася. Визначилася? Він порушив твій спокій і привів знову до берегу ріки, якого берега триматися? Він посіяв сумніви і неспокій. Він… Іди геть! - ти молиш подумки, навіть кричиш і злишся, а він все одно не йде. Та і не хочеш ти, щоб він пішов… Ти з острахом про це думаєш. Ти хочеш до нього, хоча боїшся. Він тебе вабить, як невідома вершина, на якій ти ще не була, ти ще не була на ній, отже, нема отого заповітного прапорця на цій вершині. Йтимуть роки, з часом ти визнаєш, що хотіла отієї забороненої близькості, забороненої собою ж і собі. Або якщо піддасися і впадеш до нього в обійми, то… знатимеш, що діти, народжені тобою, хай і від іншого чоловіка, вони матимуть у собі інформацію і про нього. Це не ігри і не ігрища, не ігротека, це справжнісінький шал. Навіщо тобі він? Для надиху? Для розваги? Для того, щоб спробувати і повернутися до свого причалу? Так, для надиху, для шалу, для любові, хай і ось такої, забороненої… шаленого виливу енергії в ніч денного сонцестояння.
Він… а він не такий поганий, як ти думала… все стається, як того сама начаклувала, твоя природа і його у чистому абсолюті… такі вже ці загадкові жінки, які навіть не знають для чого, але ідуть до кінця, шукаючи підтвердження того, що жива.
21 05 2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЖИВА (мініатюрка)
Він вривається у тебе, ніби травневий шторм.
Він вривається у тебе, хоча ти іще та відьма і можеш це передбачити. Він нахабно тягнеться своїми думками до тебе і ти розумієш причину. Сама винна. Хто глянув у його очі і відчув, як тонка нитка виходить з серця і тягнеться у напрямку його серця? Хто? Ти. Ти позирала на нього крадькома і відкрито, роблячи байдужий вигляд. Ти діловито починала окреслювати кордони і бігла від того, що всередині тебе ворушилося і клекотіло. Навіщо це тобі? Ну, навіщо, га? Ти і сама не знаєш. Ти отруєна його появою, і ця отрута помалу дає про себе знати. Біжи геть від нього. Він не вартий твоїх надій і думок, він не той, що тебе зробить коханою, але ти все одно десь там, у таємних лабіринтах пам’яті згадуєш вашу зустріч вперше. Щось змінилося. Змінився світ і твоя впевненість у тому, що ти вже спинилася. Визначилася. Визначилася? Він порушив твій спокій і привів знову до берегу ріки, якого берега триматися? Він посіяв сумніви і неспокій. Він… Іди геть! - ти молиш подумки, навіть кричиш і злишся, а він все одно не йде. Та і не хочеш ти, щоб він пішов… Ти з острахом про це думаєш. Ти хочеш до нього, хоча боїшся. Він тебе вабить, як невідома вершина, на якій ти ще не була, ти ще не була на ній, отже, нема отого заповітного прапорця на цій вершині. Йтимуть роки, з часом ти визнаєш, що хотіла отієї забороненої близькості, забороненої собою ж і собі. Або якщо піддасися і впадеш до нього в обійми, то… знатимеш, що діти, народжені тобою, хай і від іншого чоловіка, вони матимуть у собі інформацію і про нього. Це не ігри і не ігрища, не ігротека, це справжнісінький шал. Навіщо тобі він? Для надиху? Для розваги? Для того, щоб спробувати і повернутися до свого причалу? Так, для надиху, для шалу, для любові, хай і ось такої, забороненої… шаленого виливу енергії в ніч денного сонцестояння.
Він… а він не такий поганий, як ти думала… все стається, як того сама начаклувала, твоя природа і його у чистому абсолюті… такі вже ці загадкові жінки, які навіть не знають для чого, але ідуть до кінця, шукаючи підтвердження того, що жива.
21 05 2020
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
