ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену

Ігор Шоха
2026.08.03 18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.

ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта

Володимир Бойко
2026.08.03 14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.

Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.

Борис Костиря
2026.08.03 13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.

Володимир Мацуцький
2026.08.03 12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,

Іван Потьомкін
2026.08.03 12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?

Пиріжкарня Асорті
2026.08.03 11:25
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року. Місце проведення — Інтернет. Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі

Вячеслав Руденко
2026.08.03 11:17
Ручай по нам тече і тінь карети
У романтичному шаленстві без турботи,
Зозуль уривчасті ноктюрни і куплети -
Бутоном Клодта коси нам не заколоти !

А возики здіймають пил у спицях,
Про горнє сповіщають у рипінні,
Меланхолійно квітне крокус на гробни

хома дідим
2026.08.03 08:50
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Замовляння на зцілення ( Ahothaho 13)
Небо на тебе дихає
бездною необнятою,
ллються пташині вихори
в просипи зір над м'ятою.

Землі на тебе дмухають
травами розповитими,
в гіллі вібрують – духами,
в бубні шамана – ритмами.

Води до тебе лащаться,
води змивають гіркості...
Ріки ламають палиці,
встромлені в долю підлістю.

Вогнище прилюбилося:
шепче своєю мовою,
сушить сльозу на вилицях,
палко вуста зціловує.

Люлька димкує зелами,
здмухує з тебе сполохи.
Спи, поки не завернемо
аж до пралісу чорного.

А у пралісі визовем
місячну хвилу повені.
Прийдуть вовки зализувать
рани, людьми пороблені.




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-02-11 16:47:57
Переглядів сторінки твору 2138
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.04 15:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2021-02-11 18:49:28 ]
бездна – безодня, безмежжя
дмухають – краще дихають
лащуться – лащаться
праліс
Щоб уникнути росіянізму, можна розглянути варіант:
В пралісі тому визріють
Хвилі магічні повені,
Поки вовки зализують
Рани, людьми пороблені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2021-02-11 20:53:33 ]
"Лащаться" - виправила - одруківка вийшла. Дякую, що зауважили.
Чому вам не подобається слово " дмухати", " дмухають"? Щодо " визовем" - не погоджуюся, що це росіянізм, адже і етимологічна площина, і семантична - подають нам це слово, як рідне і по звучанню, і розумінню.
" Ой хто, ой хто в лісі ОЗОВИСЯ" - співається в давній козацькій пісні. А якщо є похідне від ЗВАТИ - озовися, зазивати - то є і основне слово " звати" - не дарувала б я так легко росіянізмам - слова, що по праву належать древній украінській мові. Окрім того, не питають же ж: як тебе кличуть? - питають: як тебе звати? Наше це слово - давнє. І щодо " бездна" - те, що без дна - абсолютно рідне слово. Варто повертати не лише викрадені пісні, а й слова також. Попри все дякую і дякую за детальне оглядання тексту - ціную.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2021-02-12 13:10:50 ]
Бездна є у словнику, але національні мови розвиваються не тільки завдяки ломоносовим. Є ж іще й безмір. Все ж, будемо вважати, що тут Ваша правда.
Дмухати – чудове українське слово, але напевне природніше, коли вітер дмухає на траву чи кульбабу, а земля дихає. Це вже стосується образності, яка в кожного своя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2021-02-11 18:56:19 ]
Більшість авторів дуже ображаються, наполягаючи на унікальності своїх думок, коли їхні твори правлять. Нібито ніколи не існували редактори. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2021-02-11 21:20:28 ]
Та ось іще й у тлумачному словнику знайшла підтвердження:
3. Кликати кого-небудь. Галя дивиться — на самому шпилечку Карпо стоїть, зове її: Іди сюди! (Панас Мирний, IV, 1955, 121); Коли ж розчавлений впаду, На поміч я не буду звати (Любомир Дмитерко, Осінь.., 1959, 14);
// Запрошувати куди-небудь, до когось. Безліч дуків він стрівав Та панів на всіх дорогах, А ніхто його не звав Пригостити, крім убогих (Павло Грабовський, I, 1959, 370); Зараз вона почала зо мною мову, стала мене до себе звати (Марко Вовчок, I, 1955, 374);

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2021-02-12 13:22:39 ]
Озиватися, звати, зализувати – питомі українські слова, але форми типу «зовем» «зализувать» попахують росіянізмами, якими аж кишить класика, хоч я теж у захваті, коли «сонце зизить схарапудженим оком». Принаймні те, що word підкреслює червоною хвилястою лінією повинно викликати підозру. Одна справа неологізми та архаїка і зовсім інша – діалектизми, які нав’язувались відомо ким як стереотипи при наближенні української мови до общепонятноґо язика.
Ще одна порада: дефіс використовується при переносах і у словах-близнюках, а тире – у решті випадків.
Пробачте, що користуюсь Вашою популярністю. Ви ж розумієте, що все це адресовано не так Вам як іншим не дуже уважним чи старанним авторам.
У всякому випадку, дякую за толерантну полеміку, яка мені теж – на користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-02-12 13:28:40 ]
"....діалектизми, які нав’язувались..." Що Ви мали на увазі? Хто і коли нав'язував діалектизми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2021-03-14 15:13:34 ]
Діалектизми - це архаіка, море розкоші та смисловоі різнобарвности - іх ніколи ніхто не заборонить.