ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зеньо Збиток (1971) / Вірші

 Ми перейшли на
Ми перейшли на "Ти"- невже, мадам?
А вчора нам переходила кішка...
Знайомі будьмо, не одні сто грам
Звели докупи куций зір та ліжко.

А нинька я відшкливсі наче - плюс,
До писка ані краплі більше, чесно.
От би росолику, макітра - шлюз.
А коник спит, та думаю - воскресне.

Коли гуде, як джміль - живий відтак,
Перебираю наче бульбу пальці.
Бубнять думки, що ласі на гопак,
Похрумує кістками збитий кальцій.

А за вікном, мов кіт наплакав, рух.
Перетирає сонце дощ під шибов.
Як Вініпух, торкоче, ріже слух
Те щастє, шо я вчорай в клюбі здибав.

Кугут прополоскав під ранком крик,
Сірко пробігся нишком до стодоли.
Дивлюсь на тебе, мов на браму бик,
Була би Ти нічо, коли б не гола.

16 Жовтня 2007




Найвища оцінка Олександр Некрот 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-16 22:00:00
Переглядів сторінки твору 6650
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.370 / 5.17  (4.829 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 4.181 / 5  (4.718 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2013.09.21 07:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 22:30:27 ]
Для інших вже прасуєш галіфе -
І штабелями падають кобіти.
А я мовчу (анічичирк, ні "фе")
Десь на гнилім совковім краї світу.
Вони тепер цілують в ніс Сірка,
Тягають в гручку то свічки, то вила.
Хлюпочеться у пам'яті гірка -
Лишаємось на "Ви", скільки б не пили :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 22:31:04 ]
*в гречку

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 22:40:19 ]
Йой, Оріанцю,
Де то вись пропадали?
Так дошкульно написано - же аж аж росолу перехтілосі. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 22:43:56 ]
О, подіяв метод профілактики запою :))
а файна дівка може собі дозволити на певний час пропасти :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 22:55:41 ]
Ну - до де ж то Вас носило тіко чєсу!
Прапа-пажа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:12:59 ]
У пошуках псевдоніму носило, вітром задувало, але не всі мізки видуло.
А Зеньо, бачу, час дарма не витрачєє. Аж ревність бере, їй-бо! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:29:11 ]
Оріянцю,
То певні повний місяць діє на хвилі океянські :)))
Я тіко баражую над льотніском і на екскурсії ходжу з куліжанками... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:35:03 ]
Та знаю я, Зеню, до якого приводу ти чепурисся і мастиш конопляною олією двигуна свого всюдильота. :)
А пам"ятаєш ті часи?... Піратський лайнер, шаблюки й ботфорти, шалені пригоди і звін золота...
Зеню, невже це старість?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:43:09 ]
Єйко, бульо колись-бульо.
А шо Вам так старІ чАси сі пригадали?
Зоставилисьте мене з Сірком на безсірковім
острові, а самі поїхалисьти вивчати космічну лямбаду в умовах нєвєсомости.
А Сірко так за Вами вив - як Плаче То Домінога...
Добре же рибалки нас виловили на хробака, а то так і карібіювалисьмо до
кінця Сіркових днів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:44:21 ]
Харасьо всьо то шо харасьо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:49:16 ]
а мені у нєвесомості вилося і за себе, і за Сірка.
Добре шо ваші наймані рибалки знають, на якого хробачка Свободу ловити, що геть потім тої свободи не хочеться. Прикували б до Сіркової буди, на острові :) Пропоную такі методи на майбутнє, бо хтозна, де ше які вальси заграють :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:52:20 ]
Всьо-нє всьо, а я таки скучила!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-16 23:57:52 ]
Хіх!
То правда - ніґди не знати, де будеш спати - а то би застелили. :)
Я Сірка до хати взєв - зима скоро - зимно - закоцюбне - шкода бу` друга...
А в нього хоч і собаче серце, та більше за сусідові дулі в кишені.
А шо злого зо Свободов - нею тра хтіти насолоджуватись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-17 00:15:32 ]
Оує! Насолодилася, аж нудить, аби не злиплося :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2007-10-17 09:20:28 ]
Усе то є файно, тіко чом "від так" у Вас окремо сі написало?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-17 12:22:22 ]
І кого то ти водиш до хати, що аж Сірко втік?;-) Як я була, то його не можна було вигнати;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-17 13:39:56 ]
Я так зрозумів, що два шпилі вже видніються над морським обрієм. Подвійна вершина Сатири - пани Олександр Некрот і Нестор Мудрий, та Чорного гумору - Зеньо Збитий. А поміж цими скелями натянута густа сітка "усіляких дошкульностей"? Треба попередити рибячий народ, аби плавав украй обережно. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оріяна Свобода (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-17 14:11:21 ]
Пане Редакторе, а відколи брижі лякали моряків? Вітру боятися - в море не ходити, рибки не їсти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-17 16:44:59 ]
Як там було:
Чорний Гумор, Чорний Гумор
Вечна гдета шляєтся... :))

Олександре - маєте рацію - "відтак" - то ме` шльом в башку тиснув
коли тайповалим...
Варцю - жеби Ти тіко видилась те чудо - я сам потім втік до Сіркової буди ;)
Пане Майстре - Ви забулись ти про Старого Сірка - він теж з нашої каґорти...