Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.24
10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.
Ти у сорок два ще молода:
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.
Ти у сорок два ще молода:
2026.07.24
08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті
2026.07.24
07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить
2026.07.23
16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.
На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.
2026.07.23
16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те
2026.07.23
16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.
І що, чи падишах убив мене,
2026.07.23
15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.
Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
2026.07.23
14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п
2026.07.23
12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.
Приречений немічний птах
2026.07.23
12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по
2026.07.23
11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ
(Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери)
Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
2026.07.23
07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
2026.07.23
03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
2026.07.22
22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
2026.07.22
18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
2026.07.22
11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лада Квіткова (1985) /
Вірші
Казкове містечко
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Казкове містечко
Десь у якомусь чарівному світі,
Є невеличке казкове містечко.
Там живуть Каті, Андрійки та Віті,
Насті і Олі живуть недалечко.
Також Миколки, Олежки, Микити-
Всі вони, ви не повірите - діти.
Дивне це місце, але надзвичайне,
Дерево там в них росте незвичайне-
Стовбур немов самоцвітами вкритий,
Та не ростуть на нім фрукти чи квіти.
Овочів теж не бувало одвіку -
Там росте іграшок різних без ліку!!
Дівчатка і хлопчики- всі до останку,
Приходять до дерева після сніданку.
Раді приходять Надійки й Оксани,
Петрики, Віти, Назари й Діани.
Ромки, Оленки, Анжели й Світланки,
Юрчики люблять приходити зранку.
Жені приходять, Сергії й Галини -
Іграшок рвуть собі повні торбини.
Іграшки різні - великі й манюні,
Слави їх люблять, Артеми й Сашуні.
Гліби та Кості, Толіки й Ані
М’ячики будуть Володі й Мар’яні.
Владіки, Ніни і навіть Дениси,
Струшують іграшок купу донизу.
Юлія, Ліля, Тимур та Марина,
Теж не купують забав в магазинах.
Дерево просто потрусять щосили,
Падають ігри в коробках красивих.
Максими, Михайлики, Гліби і Маші,
За ляльками Іри ідуть і Наташі.
Каріни, Уляни, Лариси, Тетяни
Теж прибігають гуртом на поляну.
Всюди лиш радість дитяча і сміх,
Іграшок там вистачає на всіх.
Вані, Людмилки, Віруні і Васі,
Навіть Антон за кущами сховався.
Кожен улюблену іграшку має,
Яку він не трощить, не б’є й не ламає.
Дружать усі і танцюють таночок,
Назва у міста - «дитячий садочок»
Чиї імена щойно тут не назвали,
Може садочок сьогодні проспали?
Можливо ще в місті живуть першокласки.
Кого не вказали - пробачте будь ласка.
Хто з жителів віршик читає якраз,
Пишіть імена - буде віршик про Вас!
Є невеличке казкове містечко.
Там живуть Каті, Андрійки та Віті,
Насті і Олі живуть недалечко.
Також Миколки, Олежки, Микити-
Всі вони, ви не повірите - діти.
Дивне це місце, але надзвичайне,
Дерево там в них росте незвичайне-
Стовбур немов самоцвітами вкритий,
Та не ростуть на нім фрукти чи квіти.
Овочів теж не бувало одвіку -
Там росте іграшок різних без ліку!!
Дівчатка і хлопчики- всі до останку,
Приходять до дерева після сніданку.
Раді приходять Надійки й Оксани,
Петрики, Віти, Назари й Діани.
Ромки, Оленки, Анжели й Світланки,
Юрчики люблять приходити зранку.
Жені приходять, Сергії й Галини -
Іграшок рвуть собі повні торбини.
Іграшки різні - великі й манюні,
Слави їх люблять, Артеми й Сашуні.
Гліби та Кості, Толіки й Ані
М’ячики будуть Володі й Мар’яні.
Владіки, Ніни і навіть Дениси,
Струшують іграшок купу донизу.
Юлія, Ліля, Тимур та Марина,
Теж не купують забав в магазинах.
Дерево просто потрусять щосили,
Падають ігри в коробках красивих.
Максими, Михайлики, Гліби і Маші,
За ляльками Іри ідуть і Наташі.
Каріни, Уляни, Лариси, Тетяни
Теж прибігають гуртом на поляну.
Всюди лиш радість дитяча і сміх,
Іграшок там вистачає на всіх.
Вані, Людмилки, Віруні і Васі,
Навіть Антон за кущами сховався.
Кожен улюблену іграшку має,
Яку він не трощить, не б’є й не ламає.
Дружать усі і танцюють таночок,
Назва у міста - «дитячий садочок»
Чиї імена щойно тут не назвали,
Може садочок сьогодні проспали?
Можливо ще в місті живуть першокласки.
Кого не вказали - пробачте будь ласка.
Хто з жителів віршик читає якраз,
Пишіть імена - буде віршик про Вас!
Дитячі вірші
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
