Розбилося вікно.
Фуґас упав на стіл.
Скрізь покотивсь кришталь дорогоцінний.
Під вибух душ від тіл
кров при́снула в вино.
Це вже не просто прояв реакційний!

Це виділення зла.
Це вивільнення сил.
Це виявлення волі, як сваволі.
Як і в усі часи,
сплюндровані дотла,
невинні люди гинуть у знедолі!

Ми – жертви на кону!
Ви – нації кінець.
Ми – дослідні кролі, що йдуть на розтин.
І нам, і вам – хай грець!
Ковтнімо всю вину,
вином і кров’ю окропляймо кості.

Пируймо, гості всі,
хто вибивав шибки,
глумив добро в тоді ще мирнім домі,
хто різав залюбки
своїх нових месій
і бомби рвав з людьми на іподромі!

Вируймо у юрбі,
смакуючи теракт,
або створі́мо іншого Ґонґадзе!..
Пліч-о-пліч жертва й кат
ідуть в останній бій,
як волю виявляють камікадзе!

25 червня 2004 р., Київ