ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
       .           І
Закони – альфа і омеґа
про береги та обереги
людей і нелюдів, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про бардак.
Та не сміємося наразі,

Тетяна Левицька
2026.09.16 14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.

Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —

Світлана Пирогова
2026.09.16 14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі

Борис Костиря
2026.09.16 13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.

Щось повинно відбутися. Маятн

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 По велению "сухого закона"

«Ты помнишь?» - «Конечно».- «Ты видел?».- «Как будто».
«Споем?» - «Да».- «Гитару подстрой».
«Закончен поход без единого трупа».
Дмитрий Демешко



Раз в жизни мне привелось быть командором. Вообще-то я больше люблю принимать участие в походах как рядовой: принести с собой то, что выпадет на мою долю.
А стал я командором потому, что услышал от кого-то рассказ о малоизвестной речке Пре, где, как оказалось, учился ремеслу житель этих мест Сергей Есенин и якобы находилась дача Константина Паустовского. Никто из моих товарищей не бывал в тех краях и решили попробовать.
Как я ни отнекивался, сошлись на том, что командором быть мне. А это означало разработать маршрут похода, сделать заготовки продовольствия, заказать билеты на поезд и в дальнейшем на автобусы…
Поначалу казалось, что все идет по плану. Как издавна повелось, только тронулся состав, выпили за успех мероприятия. Наличие спиртного я не ограничивал и…напрасно. Когда после второй зашел об этом разговор, Вовчик говорит: «А я вообще не пью». Было бы глумлением услышать такое от любого из нас, тем более от того, в чьей квартире находился самогонный аппарат и куда мы сходились по первому звонку, чтобы отметить кончину кого-то из вождей партии.
В стране свирепствовал тогда «сухой закон» и со спиртным было туго. Посчитали наличие бутылок и решили не прикасаться до первой стоянки. Да и некогда было за пересадками из поезда в московское метро и погрузками в автобус.
Но вот мы на месте, в Спас-Клепиках. Иду в редакцию районной газеты и вопреки недавним заверениям редактора, что все в порядке слышу: «В некоторых местах речка пересохла и на сплав нужно брать разрешение лесхоза». Тогда еще журналистское удостоверение действовало и вот в час заката располагаемся на ночлег. А рядом под раскидистой вербой местная молодежь все больше и больше возбуждалась в споре. Дело дошло до того, что один из них возьми да и хрясни гитарой о ствол. Этим, к нашему счастью, и закончилось. Когда под непрекращаемый гул комаров палатку все же поставили, Саша Гойхман (кстати профессор химии) предложил принять на грудь за спасение.
Утром, как и было обещано лесхозу, волоком втащили мы байдарки и, время от времени, отталкивая коряги, вышли на чистую воду. Так плыли до указанного редактором газеты места, где должны были встретить мою жену с сыном. Дело в том, что во время нашей отправки из Киева он с оркестром Дома пионеров был в Польше на встрече с Михаилом Горбачевым. Я полагал, что жена привезет с собой несколько бутылок спиртного. Этому не суждено было свершиться и дальнейший путь прошел сказать бы по закону..
Ничего необычного не произошло в пути, если не считать, что, как мы узнали, что дача Паустовского (а в действительности просто сеновал) была давно уже сожжена, да то, что разжиться у местного населения съестными припасами не удавалось. Странно было видеть заросшие лебедой вместо картофеля приусадебные участки и взирающих на это, как на само собой разумеющееся их хозяев в будний день лузгать семечки сидя на солнцепеке… А в сельском магазине, кроме рыбных котлет и капусты, засоленной наверняка еще с царских времен, ничего не было.
И это на фоне берегов: холмистого правого с ветвистыми дубами и вербами, густыми кустами шиповника, ветви которого ниспадали в воду, так что нам не стоило никакого труда их срывать, и пологого левого с морем разноцветья, медоносный запах которого доходил и до наших ноздрей. Так и выныривали из памяти душистые строчки Поэта: «Ой, вы луга и дубравы, я одурманен весной». Но так было и в разгар лета, когда мы сплавлялись.
Из всего, что надолго запомнилось, было посещение природного заповедника. Никому не удавалось поднять громадных размеров буйвола. Вовчик попросил всех нас отойти на солидное расстояние, а сам приблизился к непокорному животному. Каково же было наше удивление, когда буйвол поднялся и вдобавок пустил такую струю, которая могла стать одним из притоков Пры. «Чем ты его взял?»- спрашивали мы новоявленного дрессировщика. «Я ему сказал, что, если сейчас же не поднимется, ударю по яйцам».
Последним из приключений на Пре был поиск засоленной на ночь рыбы. Каждую из них мы пометили прутиками. Но наутро ни одного не оказалось: играя, дети их попросту снесли. Пока мы без ожидания успеха искали клад, одну из байдарок с подсолнечным маслом унесло и пришлось спешно догонять ее. Догнать догнали, но масло пролилось. К разряду курьезов можно отнести и то, что мой младший сын выиграл в «крестики-нолики» у известного не только в нашей команде преферансиста Пили. А спор шел на дыню, от которой под смех и остроты мастеру пришлось отказаться как проигравшему.
Из Пры только мы выбрались в Оку, как были накрыты пеленой ливня с непроницаемым туманом. Хорошо что в это время не проходило судно. Но вот все ближе и ближе был конечный путь нашего похода – город Касимов. Как давних знакомых встречали нас спортивные работники, отвезли в гостиницу. Каждому по комнате, ванна с горячей водой, душевые,- все понукало достойно отметить такой финал. А в наличии – ни грамма спиртного. Не полагаясь на меня, Саша Гойхман вызвался пойти в ресторан и договориться хотя бы об одной бутылке. Но вскорости явился с пустыми руками. «Сухой закон». И никакие деньги не влияют на продавцов. Решили поискать в городе. То же самое. Хоть тут и там лежат пьяные в стельку с недопитым зельем.
Так вот в сухую и закончился поход, где я в первый и последний раз был командором.










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-04-16 15:00:21
Переглядів сторінки твору 514
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.055 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.247 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.09.16 18:49
Автор у цю хвилину відсутній