ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 По велению "сухого закона"

«Ты помнишь?» - «Конечно».- «Ты видел?».- «Как будто».
«Споем?» - «Да».- «Гитару подстрой».
«Закончен поход без единого трупа».
Дмитрий Демешко



Раз в жизни мне привелось быть командором. Вообще-то я больше люблю принимать участие в походах как рядовой: принести с собой то, что выпадет на мою долю.
А стал я командором потому, что услышал от кого-то рассказ о малоизвестной речке Пре, где, как оказалось, учился ремеслу житель этих мест Сергей Есенин и якобы находилась дача Константина Паустовского. Никто из моих товарищей не бывал в тех краях и решили попробовать.
Как я ни отнекивался, сошлись на том, что командором быть мне. А это означало разработать маршрут похода, сделать заготовки продовольствия, заказать билеты на поезд и в дальнейшем на автобусы…
Поначалу казалось, что все идет по плану. Как издавна повелось, только тронулся состав, выпили за успех мероприятия. Наличие спиртного я не ограничивал и…напрасно. Когда после второй зашел об этом разговор, Вовчик говорит: «А я вообще не пью». Было бы глумлением услышать такое от любого из нас, тем более от того, в чьей квартире находился самогонный аппарат и куда мы сходились по первому звонку, чтобы отметить кончину кого-то из вождей партии.
В стране свирепствовал тогда «сухой закон» и со спиртным было туго. Посчитали наличие бутылок и решили не прикасаться до первой стоянки. Да и некогда было за пересадками из поезда в московское метро и погрузками в автобус.
Но вот мы на месте, в Спас-Клепиках. Иду в редакцию районной газеты и вопреки недавним заверениям редактора, что все в порядке слышу: «В некоторых местах речка пересохла и на сплав нужно брать разрешение лесхоза». Тогда еще журналистское удостоверение действовало и вот в час заката располагаемся на ночлег. А рядом под раскидистой вербой местная молодежь все больше и больше возбуждалась в споре. Дело дошло до того, что один из них возьми да и хрясни гитарой о ствол. Этим, к нашему счастью, и закончилось. Когда под непрекращаемый гул комаров палатку все же поставили, Саша Гойхман (кстати профессор химии) предложил принять на грудь за спасение.
Утром, как и было обещано лесхозу, волоком втащили мы байдарки и, время от времени, отталкивая коряги, вышли на чистую воду. Так плыли до указанного редактором газеты места, где должны были встретить мою жену с сыном. Дело в том, что во время нашей отправки из Киева он с оркестром Дома пионеров был в Польше на встрече с Михаилом Горбачевым. Я полагал, что жена привезет с собой несколько бутылок спиртного. Этому не суждено было свершиться и дальнейший путь прошел сказать бы по закону..
Ничего необычного не произошло в пути, если не считать, что, как мы узнали, что дача Паустовского (а в действительности просто сеновал) была давно уже сожжена, да то, что разжиться у местного населения съестными припасами не удавалось. Странно было видеть заросшие лебедой вместо картофеля приусадебные участки и взирающих на это, как на само собой разумеющееся их хозяев в будний день лузгать семечки сидя на солнцепеке… А в сельском магазине, кроме рыбных котлет и капусты, засоленной наверняка еще с царских времен, ничего не было.
И это на фоне берегов: холмистого правого с ветвистыми дубами и вербами, густыми кустами шиповника, ветви которого ниспадали в воду, так что нам не стоило никакого труда их срывать, и пологого левого с морем разноцветья, медоносный запах которого доходил и до наших ноздрей. Так и выныривали из памяти душистые строчки Поэта: «Ой, вы луга и дубравы, я одурманен весной». Но так было и в разгар лета, когда мы сплавлялись.
Из всего, что надолго запомнилось, было посещение природного заповедника. Никому не удавалось поднять громадных размеров буйвола. Вовчик попросил всех нас отойти на солидное расстояние, а сам приблизился к непокорному животному. Каково же было наше удивление, когда буйвол поднялся и вдобавок пустил такую струю, которая могла стать одним из притоков Пры. «Чем ты его взял?»- спрашивали мы новоявленного дрессировщика. «Я ему сказал, что, если сейчас же не поднимется, ударю по яйцам».
Последним из приключений на Пре был поиск засоленной на ночь рыбы. Каждую из них мы пометили прутиками. Но наутро ни одного не оказалось: играя, дети их попросту снесли. Пока мы без ожидания успеха искали клад, одну из байдарок с подсолнечным маслом унесло и пришлось спешно догонять ее. Догнать догнали, но масло пролилось. К разряду курьезов можно отнести и то, что мой младший сын выиграл в «крестики-нолики» у известного не только в нашей команде преферансиста Пили. А спор шел на дыню, от которой под смех и остроты мастеру пришлось отказаться как проигравшему.
Из Пры только мы выбрались в Оку, как были накрыты пеленой ливня с непроницаемым туманом. Хорошо что в это время не проходило судно. Но вот все ближе и ближе был конечный путь нашего похода – город Касимов. Как давних знакомых встречали нас спортивные работники, отвезли в гостиницу. Каждому по комнате, ванна с горячей водой, душевые,- все понукало достойно отметить такой финал. А в наличии – ни грамма спиртного. Не полагаясь на меня, Саша Гойхман вызвался пойти в ресторан и договориться хотя бы об одной бутылке. Но вскорости явился с пустыми руками. «Сухой закон». И никакие деньги не влияют на продавцов. Решили поискать в городе. То же самое. Хоть тут и там лежат пьяные в стельку с недопитым зельем.
Так вот в сухую и закончился поход, где я в первый и последний раз был командором.










      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-04-16 15:00:21
Переглядів сторінки твору 391
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.212 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 10:35
Автор у цю хвилину відсутній