ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Прозріння

.Но полно прославлять надменных
Болтливой лирою своей,
Они не стоят ни страстей,
Ни песен ими вдохновенных,
Слова и взор волшебниц сих
Обманчивы, как ножки их.

Немає, ні, жінок прекрасних
Нема в реальному житті,
До болю в серці стало ясно -
Є тільки мрії золоті.

Є тільки лялечки красиві
Із порожнечею в душі.
Від них ми - передчасно сиві,
А грудям - гидко від іржі.

Є тільки марення рожеві,
Неначе мила пузирці,
Лиш ті для мене королеви,
Хто не красуні на лиці.

Вони слова твої вбирають,
Немовби крапельки роси,
І очі розумінням сяють -
Вогнем духовної краси.

Та й ці жінки - не ідеали,
Бо частка щастя - вроди цвіт.
Ти де, створіння досконале?
Тебе не народив ще світ.

Тут владарюють чарівниці
Чадрою чулих балачок
Маскують сподівання ниці -
Тебе впіймати на гачок.

А упіймавши, ох, одразу
До тебе втратять інтерес,
Не давши скуштувати й разу
Кохання звабного чудес.

Для чого "бісики" пускала,
Очима ваблячи мене,
Ночами мрії навівала
Про щастя, щастя неземне?!

Чи ти здобуте не цінуєш,
Чи як Цірцея - чаром слів
Ти хлопців колекціонуєш,
І як свиней, зганяєш в хлів?!

О стережись, підступна жінко,
Усим чортам своїм молись,
Мою прочитану сторінку
Іще згадаєш ти колись.

Немає ні, жінок прекрасних,
Окрім сестер і матерів,
Та тільки збоченець нещасний
До них коханням би горів!

Прокляття шлю своїй фортуні,
Почуйте, хто є справжні ви -
Всі найчарівніші красуні -
Лише розбещені курви.

І Аполлони і Орфеї
З негарними рушають в путь.
В чоловіки "прекрасним" феям
Горбатих деспотів дадуть.

7513 р. (від Трипілля) (2005)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-14 00:44:50
Переглядів сторінки твору 836
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.310 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.310 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-14 00:45:44 ]
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 14:26:22 ] - відповісти

Ніжки геть від моєї бандури,
Не обломиться вам ні шиша,
Всі красуні в реалі – то дури,
Краще я покурю гашиша.
:))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 16:42:27 ] - відповісти

[ нє. то не зувсім те аранжування.. ]

*** * ****** *

..зроби мені ласку, забий & подай............



******** ******

*****
*******************

і я, в парадізі арабському
віршів напишу про сандаловий рай
моя пері, казка, тисяча друга
(і гладитиму твої волохаті ніжки, вічно..)
і злітатимемо між ангели
злиті в єдинім шербеті духмяні
(і ні за що мене не турбують обкусані нігті...)
о найчудовіша з найпрекрасних квіток!!!

* ********* **

..... а ну, іще мені кальян,
та швидко! - хочеш, будеш бита,
або дивись, захочу та продам.
несеш? давай!!.........

* ***********
********* **
****
*********************

о, моя тисяча і третя казко............


С*



****
***************
**



:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 16:58:15 ] - відповісти

О, нарешті, я дізнався яка із себе Люба Чорі. А то все тільки губи з вишенькою інтригуючі. Значить - красуня.
Хай жінки мене більше не схочуть,
І покажуть мені дружно - шиш!
Я скажу їм, що врода жіноча -
То найкращий для мене гашиш!
Життя зіткане з протиріч. На біса я писав би такі вірші, якби не любив вас, клятих!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:15:04 ] - відповісти

Пане Місяцю, дякую. Ваша аргументація - від протилежного - переконлива і ненав"язлива. Ви -мудрий, як Каа в джунглях. Дай Бог мені Вашої мудрості.


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-15 19:20:49 ] - відповісти

Ну, нащО було блимать очима
І ногами крутить вензеля?!
А тепер такий видний мушшина
Пропаде, як без плуга земля.

Шо ж ти, підла рибалко-красуне,
На живця ловиш хряків живих?!
Я тобі пригадаю це всує,
Бо і я в тім хліву, серед них.

А іще прокляну ту хвилину,
Коли личко побачив твоє
І до тебе душею полинув,
Думав: ось воно, щастя-то, є!

Я тебе підібрав біля Лувра,
Ось і маю для серця бальзам:
Волоока розбещена курва
І самотній, як пень, куртизан.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-16 00:12:44 ] - відповісти

Це був чудовий масаж ударами ніг по спині. Я сам напросився і навіть не застогнав. Дякую, Ліліт. Це - вітання від усього красивого жіноцтва, щоб Ви всі були щасливі й кохані тими, ким хочете. І ми, чоловіки, теж. Може тоді ми не будемо куртизанами і курвами!
Хай буде солодким Ваш опівнічний політ. Скидаю капелюха!


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-16 00:40:17 ] - відповісти

Я його (капелюха) підхоплю на лету :)


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:22:10 ] - відповісти
Ого-го! Дуже і дуже!... І - у розгортці! Спочатку - не зрозумів, куди хилите, бо читав після Вашого вірша до дружини, та Ви - дуже вдало витримали розмір першої (умовно - вступної) частини, і вона дуже добре поєдналася з другою! Моє шанування!
З повагою...

Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:24:40 ] - відповісти
Доброго дня!
Був під таким враженням, що навіть забув привітатися. Побачив це - довелося повернутись. То ще раз подякую за позитивний за настроєм і приємний вірш!
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:49:47 ] - відповісти

Добридень, пане Олександре! Прочитавши кілька Ваших віршів, я розумію, чому цей мій для Вас - позитивний за настроєм і приємний! Хоч один козак розділив мій біль! Дякую.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 10:31:04 ] - відповісти

Дивно, зовсім не та тональність... Мабуть, тому й сумують небеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:51:00 ] - відповісти

Бувають і супермінорні тональності, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-15 20:45:03 ]
Цікавезний вірш! Дуже емоційний давній вірш. Видно, що писалося від душі. Дуже доречна цитата О. Пушкіна. Може хтось подумає, що цей вірш образливий для жінки, але це не так, бо потрібно розглядати кожен життєвий випадок окремо! Дякую, дорогий Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:17:52 ]
Сердечно дякую, дорога Таню, за глибину розуміння вірша! Побільше б таких читачів, як ти!))))