ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Прозріння

.Но полно прославлять надменных
Болтливой лирою своей,
Они не стоят ни страстей,
Ни песен ими вдохновенных,
Слова и взор волшебниц сих
Обманчивы, как ножки их.

Немає, ні, жінок прекрасних
Нема в реальному житті,
До болю в серці стало ясно -
Є тільки мрії золоті.

Є тільки лялечки красиві
Із порожнечею в душі.
Від них ми - передчасно сиві,
А грудям - гидко від іржі.

Є тільки марення рожеві,
Неначе мила пузирці,
Лиш ті для мене королеви,
Хто не красуні на лиці.

Вони слова твої вбирають,
Немовби крапельки роси,
І очі розумінням сяють -
Вогнем духовної краси.

Та й ці жінки - не ідеали,
Бо частка щастя - вроди цвіт.
Ти де, створіння досконале?
Тебе не народив ще світ.

Тут владарюють чарівниці
Чадрою чулих балачок
Маскують сподівання ниці -
Тебе впіймати на гачок.

А упіймавши, ох, одразу
До тебе втратять інтерес,
Не давши скуштувати й разу
Кохання звабного чудес.

Для чого "бісики" пускала,
Очима ваблячи мене,
Ночами мрії навівала
Про щастя, щастя неземне?!

Чи ти здобуте не цінуєш,
Чи як Цірцея - чаром слів
Ти хлопців колекціонуєш,
І як свиней, зганяєш в хлів?!

О стережись, підступна жінко,
Усим чортам своїм молись,
Мою прочитану сторінку
Іще згадаєш ти колись.

Немає ні, жінок прекрасних,
Окрім сестер і матерів,
Та тільки збоченець нещасний
До них коханням би горів!

Прокляття шлю своїй фортуні,
Почуйте, хто є справжні ви -
Всі найчарівніші красуні -
Лише розбещені курви.

І Аполлони і Орфеї
З негарними рушають в путь.
В чоловіки "прекрасним" феям
Горбатих деспотів дадуть.

7513 р. (від Трипілля) (2005)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-14 00:44:50
Переглядів сторінки твору 745
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.310 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.310 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 00:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-14 00:45:44 ]
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 14:26:22 ] - відповісти

Ніжки геть від моєї бандури,
Не обломиться вам ні шиша,
Всі красуні в реалі – то дури,
Краще я покурю гашиша.
:))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 16:42:27 ] - відповісти

[ нє. то не зувсім те аранжування.. ]

*** * ****** *

..зроби мені ласку, забий & подай............



******** ******

*****
*******************

і я, в парадізі арабському
віршів напишу про сандаловий рай
моя пері, казка, тисяча друга
(і гладитиму твої волохаті ніжки, вічно..)
і злітатимемо між ангели
злиті в єдинім шербеті духмяні
(і ні за що мене не турбують обкусані нігті...)
о найчудовіша з найпрекрасних квіток!!!

* ********* **

..... а ну, іще мені кальян,
та швидко! - хочеш, будеш бита,
або дивись, захочу та продам.
несеш? давай!!.........

* ***********
********* **
****
*********************

о, моя тисяча і третя казко............


С*



****
***************
**



:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 16:58:15 ] - відповісти

О, нарешті, я дізнався яка із себе Люба Чорі. А то все тільки губи з вишенькою інтригуючі. Значить - красуня.
Хай жінки мене більше не схочуть,
І покажуть мені дружно - шиш!
Я скажу їм, що врода жіноча -
То найкращий для мене гашиш!
Життя зіткане з протиріч. На біса я писав би такі вірші, якби не любив вас, клятих!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:15:04 ] - відповісти

Пане Місяцю, дякую. Ваша аргументація - від протилежного - переконлива і ненав"язлива. Ви -мудрий, як Каа в джунглях. Дай Бог мені Вашої мудрості.


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-15 19:20:49 ] - відповісти

Ну, нащО було блимать очима
І ногами крутить вензеля?!
А тепер такий видний мушшина
Пропаде, як без плуга земля.

Шо ж ти, підла рибалко-красуне,
На живця ловиш хряків живих?!
Я тобі пригадаю це всує,
Бо і я в тім хліву, серед них.

А іще прокляну ту хвилину,
Коли личко побачив твоє
І до тебе душею полинув,
Думав: ось воно, щастя-то, є!

Я тебе підібрав біля Лувра,
Ось і маю для серця бальзам:
Волоока розбещена курва
І самотній, як пень, куртизан.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-16 00:12:44 ] - відповісти

Це був чудовий масаж ударами ніг по спині. Я сам напросився і навіть не застогнав. Дякую, Ліліт. Це - вітання від усього красивого жіноцтва, щоб Ви всі були щасливі й кохані тими, ким хочете. І ми, чоловіки, теж. Може тоді ми не будемо куртизанами і курвами!
Хай буде солодким Ваш опівнічний політ. Скидаю капелюха!


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-16 00:40:17 ] - відповісти

Я його (капелюха) підхоплю на лету :)


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:22:10 ] - відповісти
Ого-го! Дуже і дуже!... І - у розгортці! Спочатку - не зрозумів, куди хилите, бо читав після Вашого вірша до дружини, та Ви - дуже вдало витримали розмір першої (умовно - вступної) частини, і вона дуже добре поєдналася з другою! Моє шанування!
З повагою...

Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:24:40 ] - відповісти
Доброго дня!
Був під таким враженням, що навіть забув привітатися. Побачив це - довелося повернутись. То ще раз подякую за позитивний за настроєм і приємний вірш!
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:49:47 ] - відповісти

Добридень, пане Олександре! Прочитавши кілька Ваших віршів, я розумію, чому цей мій для Вас - позитивний за настроєм і приємний! Хоч один козак розділив мій біль! Дякую.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 10:31:04 ] - відповісти

Дивно, зовсім не та тональність... Мабуть, тому й сумують небеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:51:00 ] - відповісти

Бувають і супермінорні тональності, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-15 20:45:03 ]
Цікавезний вірш! Дуже емоційний давній вірш. Видно, що писалося від душі. Дуже доречна цитата О. Пушкіна. Може хтось подумає, що цей вірш образливий для жінки, але це не так, бо потрібно розглядати кожен життєвий випадок окремо! Дякую, дорогий Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:17:52 ]
Сердечно дякую, дорога Таню, за глибину розуміння вірша! Побільше б таких читачів, як ти!))))