ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Прозріння

.Но полно прославлять надменных
Болтливой лирою своей,
Они не стоят ни страстей,
Ни песен ими вдохновенных,
Слова и взор волшебниц сих
Обманчивы, как ножки их.

Немає, ні, жінок прекрасних
Нема в реальному житті,
До болю в серці стало ясно -
Є тільки мрії золоті.

Є тільки лялечки красиві
Із порожнечею в душі.
Від них ми - передчасно сиві,
А грудям - гидко від іржі.

Є тільки марення рожеві,
Неначе мила пузирці,
Лиш ті для мене королеви,
Хто не красуні на лиці.

Вони слова твої вбирають,
Немовби крапельки роси,
І очі розумінням сяють -
Вогнем духовної краси.

Та й ці жінки - не ідеали,
Бо частка щастя - вроди цвіт.
Ти де, створіння досконале?
Тебе не народив ще світ.

Тут владарюють чарівниці
Чадрою чулих балачок
Маскують сподівання ниці -
Тебе впіймати на гачок.

А упіймавши, ох, одразу
До тебе втратять інтерес,
Не давши скуштувати й разу
Кохання звабного чудес.

Для чого "бісики" пускала,
Очима ваблячи мене,
Ночами мрії навівала
Про щастя, щастя неземне?!

Чи ти здобуте не цінуєш,
Чи як Цірцея - чаром слів
Ти хлопців колекціонуєш,
І як свиней, зганяєш в хлів?!

О стережись, підступна жінко,
Усим чортам своїм молись,
Мою прочитану сторінку
Іще згадаєш ти колись.

Немає ні, жінок прекрасних,
Окрім сестер і матерів,
Та тільки збоченець нещасний
До них коханням би горів!

Прокляття шлю своїй фортуні,
Почуйте, хто є справжні ви -
Всі найчарівніші красуні -
Лише розбещені курви.

І Аполлони і Орфеї
З негарними рушають в путь.
В чоловіки "прекрасним" феям
Горбатих деспотів дадуть.

7513 р. (від Трипілля) (2005)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-14 00:44:50
Переглядів сторінки твору 872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.310 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.310 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-14 00:45:44 ]
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 14:26:22 ] - відповісти

Ніжки геть від моєї бандури,
Не обломиться вам ні шиша,
Всі красуні в реалі – то дури,
Краще я покурю гашиша.
:))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 16:42:27 ] - відповісти

[ нє. то не зувсім те аранжування.. ]

*** * ****** *

..зроби мені ласку, забий & подай............



******** ******

*****
*******************

і я, в парадізі арабському
віршів напишу про сандаловий рай
моя пері, казка, тисяча друга
(і гладитиму твої волохаті ніжки, вічно..)
і злітатимемо між ангели
злиті в єдинім шербеті духмяні
(і ні за що мене не турбують обкусані нігті...)
о найчудовіша з найпрекрасних квіток!!!

* ********* **

..... а ну, іще мені кальян,
та швидко! - хочеш, будеш бита,
або дивись, захочу та продам.
несеш? давай!!.........

* ***********
********* **
****
*********************

о, моя тисяча і третя казко............


С*



****
***************
**



:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 16:58:15 ] - відповісти

О, нарешті, я дізнався яка із себе Люба Чорі. А то все тільки губи з вишенькою інтригуючі. Значить - красуня.
Хай жінки мене більше не схочуть,
І покажуть мені дружно - шиш!
Я скажу їм, що врода жіноча -
То найкращий для мене гашиш!
Життя зіткане з протиріч. На біса я писав би такі вірші, якби не любив вас, клятих!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:15:04 ] - відповісти

Пане Місяцю, дякую. Ваша аргументація - від протилежного - переконлива і ненав"язлива. Ви -мудрий, як Каа в джунглях. Дай Бог мені Вашої мудрості.


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-15 19:20:49 ] - відповісти

Ну, нащО було блимать очима
І ногами крутить вензеля?!
А тепер такий видний мушшина
Пропаде, як без плуга земля.

Шо ж ти, підла рибалко-красуне,
На живця ловиш хряків живих?!
Я тобі пригадаю це всує,
Бо і я в тім хліву, серед них.

А іще прокляну ту хвилину,
Коли личко побачив твоє
І до тебе душею полинув,
Думав: ось воно, щастя-то, є!

Я тебе підібрав біля Лувра,
Ось і маю для серця бальзам:
Волоока розбещена курва
І самотній, як пень, куртизан.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-16 00:12:44 ] - відповісти

Це був чудовий масаж ударами ніг по спині. Я сам напросився і навіть не застогнав. Дякую, Ліліт. Це - вітання від усього красивого жіноцтва, щоб Ви всі були щасливі й кохані тими, ким хочете. І ми, чоловіки, теж. Може тоді ми не будемо куртизанами і курвами!
Хай буде солодким Ваш опівнічний політ. Скидаю капелюха!


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-16 00:40:17 ] - відповісти

Я його (капелюха) підхоплю на лету :)


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:22:10 ] - відповісти
Ого-го! Дуже і дуже!... І - у розгортці! Спочатку - не зрозумів, куди хилите, бо читав після Вашого вірша до дружини, та Ви - дуже вдало витримали розмір першої (умовно - вступної) частини, і вона дуже добре поєдналася з другою! Моє шанування!
З повагою...

Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:24:40 ] - відповісти
Доброго дня!
Був під таким враженням, що навіть забув привітатися. Побачив це - довелося повернутись. То ще раз подякую за позитивний за настроєм і приємний вірш!
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:49:47 ] - відповісти

Добридень, пане Олександре! Прочитавши кілька Ваших віршів, я розумію, чому цей мій для Вас - позитивний за настроєм і приємний! Хоч один козак розділив мій біль! Дякую.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 10:31:04 ] - відповісти

Дивно, зовсім не та тональність... Мабуть, тому й сумують небеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:51:00 ] - відповісти

Бувають і супермінорні тональності, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-15 20:45:03 ]
Цікавезний вірш! Дуже емоційний давній вірш. Видно, що писалося від душі. Дуже доречна цитата О. Пушкіна. Може хтось подумає, що цей вірш образливий для жінки, але це не так, бо потрібно розглядати кожен життєвий випадок окремо! Дякую, дорогий Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:17:52 ]
Сердечно дякую, дорога Таню, за глибину розуміння вірша! Побільше б таких читачів, як ти!))))