ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Прозріння

.Но полно прославлять надменных
Болтливой лирою своей,
Они не стоят ни страстей,
Ни песен ими вдохновенных,
Слова и взор волшебниц сих
Обманчивы, как ножки их.

Немає, ні, жінок прекрасних
Нема в реальному житті,
До болю в серці стало ясно -
Є тільки мрії золоті.

Є тільки лялечки красиві
Із порожнечею в душі.
Від них ми - передчасно сиві,
А грудям - гидко від іржі.

Є тільки марення рожеві,
Неначе мила пузирці,
Лиш ті для мене королеви,
Хто не красуні на лиці.

Вони слова твої вбирають,
Немовби крапельки роси,
І очі розумінням сяють -
Вогнем духовної краси.

Та й ці жінки - не ідеали,
Бо частка щастя - вроди цвіт.
Ти де, створіння досконале?
Тебе не народив ще світ.

Тут владарюють чарівниці
Чадрою чулих балачок
Маскують сподівання ниці -
Тебе впіймати на гачок.

А упіймавши, ох, одразу
До тебе втратять інтерес,
Не давши скуштувати й разу
Кохання звабного чудес.

Для чого "бісики" пускала,
Очима ваблячи мене,
Ночами мрії навівала
Про щастя, щастя неземне?!

Чи ти здобуте не цінуєш,
Чи як Цірцея - чаром слів
Ти хлопців колекціонуєш,
І як свиней, зганяєш в хлів?!

О стережись, підступна жінко,
Усим чортам своїм молись,
Мою прочитану сторінку
Іще згадаєш ти колись.

Немає ні, жінок прекрасних,
Окрім сестер і матерів,
Та тільки збоченець нещасний
До них коханням би горів!

Прокляття шлю своїй фортуні,
Почуйте, хто є справжні ви -
Всі найчарівніші красуні -
Лише розбещені курви.

І Аполлони і Орфеї
З негарними рушають в путь.
В чоловіки "прекрасним" феям
Горбатих деспотів дадуть.

7513 р. (від Трипілля) (2005)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-14 00:44:50
Переглядів сторінки твору 771
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.310 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.310 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 23:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-14 00:45:44 ]
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 14:26:22 ] - відповісти

Ніжки геть від моєї бандури,
Не обломиться вам ні шиша,
Всі красуні в реалі – то дури,
Краще я покурю гашиша.
:))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 16:42:27 ] - відповісти

[ нє. то не зувсім те аранжування.. ]

*** * ****** *

..зроби мені ласку, забий & подай............



******** ******

*****
*******************

і я, в парадізі арабському
віршів напишу про сандаловий рай
моя пері, казка, тисяча друга
(і гладитиму твої волохаті ніжки, вічно..)
і злітатимемо між ангели
злиті в єдинім шербеті духмяні
(і ні за що мене не турбують обкусані нігті...)
о найчудовіша з найпрекрасних квіток!!!

* ********* **

..... а ну, іще мені кальян,
та швидко! - хочеш, будеш бита,
або дивись, захочу та продам.
несеш? давай!!.........

* ***********
********* **
****
*********************

о, моя тисяча і третя казко............


С*



****
***************
**



:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 16:58:15 ] - відповісти

О, нарешті, я дізнався яка із себе Люба Чорі. А то все тільки губи з вишенькою інтригуючі. Значить - красуня.
Хай жінки мене більше не схочуть,
І покажуть мені дружно - шиш!
Я скажу їм, що врода жіноча -
То найкращий для мене гашиш!
Життя зіткане з протиріч. На біса я писав би такі вірші, якби не любив вас, клятих!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 17:15:04 ] - відповісти

Пане Місяцю, дякую. Ваша аргументація - від протилежного - переконлива і ненав"язлива. Ви -мудрий, як Каа в джунглях. Дай Бог мені Вашої мудрості.


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-15 19:20:49 ] - відповісти

Ну, нащО було блимать очима
І ногами крутить вензеля?!
А тепер такий видний мушшина
Пропаде, як без плуга земля.

Шо ж ти, підла рибалко-красуне,
На живця ловиш хряків живих?!
Я тобі пригадаю це всує,
Бо і я в тім хліву, серед них.

А іще прокляну ту хвилину,
Коли личко побачив твоє
І до тебе душею полинув,
Думав: ось воно, щастя-то, є!

Я тебе підібрав біля Лувра,
Ось і маю для серця бальзам:
Волоока розбещена курва
І самотній, як пень, куртизан.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-16 00:12:44 ] - відповісти

Це був чудовий масаж ударами ніг по спині. Я сам напросився і навіть не застогнав. Дякую, Ліліт. Це - вітання від усього красивого жіноцтва, щоб Ви всі були щасливі й кохані тими, ким хочете. І ми, чоловіки, теж. Може тоді ми не будемо куртизанами і курвами!
Хай буде солодким Ваш опівнічний політ. Скидаю капелюха!


Отправить
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-16 00:40:17 ] - відповісти

Я його (капелюха) підхоплю на лету :)


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:22:10 ] - відповісти
Ого-го! Дуже і дуже!... І - у розгортці! Спочатку - не зрозумів, куди хилите, бо читав після Вашого вірша до дружини, та Ви - дуже вдало витримали розмір першої (умовно - вступної) частини, і вона дуже добре поєдналася з другою! Моє шанування!
З повагою...

Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 17:24:40 ] - відповісти
Доброго дня!
Був під таким враженням, що навіть забув привітатися. Побачив це - довелося повернутись. То ще раз подякую за позитивний за настроєм і приємний вірш!
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:49:47 ] - відповісти

Добридень, пане Олександре! Прочитавши кілька Ваших віршів, я розумію, чому цей мій для Вас - позитивний за настроєм і приємний! Хоч один козак розділив мій біль! Дякую.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 10:31:04 ] - відповісти

Дивно, зовсім не та тональність... Мабуть, тому й сумують небеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:51:00 ] - відповісти

Бувають і супермінорні тональності, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-15 20:45:03 ]
Цікавезний вірш! Дуже емоційний давній вірш. Видно, що писалося від душі. Дуже доречна цитата О. Пушкіна. Може хтось подумає, що цей вірш образливий для жінки, але це не так, бо потрібно розглядати кожен життєвий випадок окремо! Дякую, дорогий Ярославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:17:52 ]
Сердечно дякую, дорога Таню, за глибину розуміння вірша! Побільше б таких читачів, як ти!))))