ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Поробили
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
* * *
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Щось воно не так
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Лікарня природи
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,
Я до вас прийшов, кохані,
Рани гоїти свої.

Тихо голову схилити
Другу-дубу на плече,
Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече.

Трепетно пташиним співом
Верховіття привіта,
І огорне днем щасливим
Твого духу чистота.

Стріну тут свою зорю я,
Мов провісницю весни,
Їй троянду подарує
Захід сонця вогняний.

І печаль мою поборе
Світлість божая твоя,
Втихне біль і зникне горе –
Знов здоровий духом я.

11.12. 7518 р. (ВІд Т рипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-05-14 00:51:51
Переглядів сторінки твору 507
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.08.28 00:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-14 00:52:47 ]

Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:29:32 ] - відповісти

Мені природа, як лікарня,
Як дуба древнього плече.
Проте незручно і негарно,
Коли дощить і з віт тече
Її волога не у серце
Моє, а другу на папір...
Пробач, мій друже, і не сердься,
Бо не з образою, повір!
Жартую, Ярославе, жартую. Вірш колоритний, наповнений барвами і звуками, любов'ю до нашої землі.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:44:51 ] - відповісти

ніжне і гарне освідчення природі в коханні.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 15:28:32 ] - відповісти

Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече - заряджатися енергією від дерев, Ярославе, - це щось язичницьке. Але добре!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 16:36:01 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Гарно, тепло...
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:49:30 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Вірш - справжній сеанс природотерапії, з великим лікувальним ефектом для душ, що відчувають.І хочуть вилікуватися. Сподобалося. Великий привіт тобі від пана Миколи Петренка, вчора поспілкувався з ним в обласній Спілці на презентації книжки поезій львівської поетеси Марти Починайко "Поріг смирення". Багато гарних слів сказав пан Микола про Чорногузів, передаю вітання.


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:09:48 ] - відповісти

А я теж, коли мені погано, розради у дерев шукаю. І коли вже зовсім несила - у неба вночі, а у землі - вдень... Гарно, пане Ярославе, дякую.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 19:59:04 ] - відповісти
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї
сподобалось!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 23:16:14 ] - відповісти

Головне, що духом здоровий!..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:54:12 ] - відповісти

Вікторе, на Бога, чого б мав ображатися? Треба потроху кусатися словами, якщо доброзичливо, то чого ж? Я чекав од тебе пародії у відповідь, уже багато колег освоїли цей жанр, а ти так тільки злегка... Дещо буквально, хоч і дійсно, на природі бува і за комір тече, і в снігу ледь не потопаєш в тих гаях, але яке спілкування з природою!!! Дякую за дружнє покусування! Натхнення бажаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:56:00 ] - відповісти

Маріанно, дякую! У Вас страшенно поетично-музично-милозвучне ім"я.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:59:17 ] - відповісти

Василю, привіт! А я ж хто - "закоренілий" язичник, хіба ти не знав? Хто тут ще живе за язичницьким календарем крім мене і славить рідних Богів? Ну, раз то добре, то добре! Пізнаваймо одне одного й далі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:01:31 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую. І дякую Редакції Майстерень, що підтримала мою пропозицію і надала тобі статус Майстра, хай пишеться і надалі майстерно і ще майстерніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:06:37 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! У мене мати - лікар, так що це - спадкове. Тільки ми лікуємося по різному. Вона - таблетками й уколами, а я - природою і травами. Але однак - лікуємося. Дай Бог нам усим бути здоровими! Спасибі за вітання від Миколи Петренка, йому також передавай навзаєм од обох Чорногузів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:08:12 ] - відповісти

Тетяно, дякую, радий що й Ви у дерев лікуєтеся іноді, а вони справді заряджають, ще й як!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:09:10 ] - відповісти

Пане Анатолію, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:11:37 ] - відповісти

Дорога Світлано, дякую! Од Вашого світлого духу у віршах і коментарях і мій дух стає здоровіший! Здоров"я і натхнення Вам і всім колегам по перу бажаю!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 21:03:19 ] - відповісти

"Твого духу чистота". - гарно!!! Це як епіграф.
Оце, первісне, мабуть від ваших переконань.
А я, буває, в снах поринаю у той час і ці відчуття часом вливаються на папері. Колись,може при нагоді, загляньте як "Коловоротять" мої "Інстинкти", була б вдячна :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:53:50 ] - відповісти

Дякую, загляну обов"язково.