ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Лікарня природи
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї,
Я до вас прийшов, кохані,
Рани гоїти свої.

Тихо голову схилити
Другу-дубу на плече,
Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече.

Трепетно пташиним співом
Верховіття привіта,
І огорне днем щасливим
Твого духу чистота.

Стріну тут свою зорю я,
Мов провісницю весни,
Їй троянду подарує
Захід сонця вогняний.

І печаль мою поборе
Світлість божая твоя,
Втихне біль і зникне горе –
Знов здоровий духом я.

11.12. 7518 р. (ВІд Т рипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-05-14 00:51:51
Переглядів сторінки твору 531
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 23:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-14 00:52:47 ]

Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:29:32 ] - відповісти

Мені природа, як лікарня,
Як дуба древнього плече.
Проте незручно і негарно,
Коли дощить і з віт тече
Її волога не у серце
Моє, а другу на папір...
Пробач, мій друже, і не сердься,
Бо не з образою, повір!
Жартую, Ярославе, жартую. Вірш колоритний, наповнений барвами і звуками, любов'ю до нашої землі.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-17 14:44:51 ] - відповісти

ніжне і гарне освідчення природі в коханні.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 15:28:32 ] - відповісти

Хай мені тієї ж миті
Сила в серце потече - заряджатися енергією від дерев, Ярославе, - це щось язичницьке. Але добре!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 16:36:01 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Гарно, тепло...
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:49:30 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Вірш - справжній сеанс природотерапії, з великим лікувальним ефектом для душ, що відчувають.І хочуть вилікуватися. Сподобалося. Великий привіт тобі від пана Миколи Петренка, вчора поспілкувався з ним в обласній Спілці на презентації книжки поезій львівської поетеси Марти Починайко "Поріг смирення". Багато гарних слів сказав пан Микола про Чорногузів, передаю вітання.


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 17:09:48 ] - відповісти

А я теж, коли мені погано, розради у дерев шукаю. І коли вже зовсім несила - у неба вночі, а у землі - вдень... Гарно, пане Ярославе, дякую.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 19:59:04 ] - відповісти
Краю мій обітований,
Ви - пресвітлії гаї
сподобалось!

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 23:16:14 ] - відповісти

Головне, що духом здоровий!..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:54:12 ] - відповісти

Вікторе, на Бога, чого б мав ображатися? Треба потроху кусатися словами, якщо доброзичливо, то чого ж? Я чекав од тебе пародії у відповідь, уже багато колег освоїли цей жанр, а ти так тільки злегка... Дещо буквально, хоч і дійсно, на природі бува і за комір тече, і в снігу ледь не потопаєш в тих гаях, але яке спілкування з природою!!! Дякую за дружнє покусування! Натхнення бажаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:56:00 ] - відповісти

Маріанно, дякую! У Вас страшенно поетично-музично-милозвучне ім"я.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 23:59:17 ] - відповісти

Василю, привіт! А я ж хто - "закоренілий" язичник, хіба ти не знав? Хто тут ще живе за язичницьким календарем крім мене і славить рідних Богів? Ну, раз то добре, то добре! Пізнаваймо одне одного й далі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:01:31 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую. І дякую Редакції Майстерень, що підтримала мою пропозицію і надала тобі статус Майстра, хай пишеться і надалі майстерно і ще майстерніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:06:37 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! У мене мати - лікар, так що це - спадкове. Тільки ми лікуємося по різному. Вона - таблетками й уколами, а я - природою і травами. Але однак - лікуємося. Дай Бог нам усим бути здоровими! Спасибі за вітання від Миколи Петренка, йому також передавай навзаєм од обох Чорногузів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:08:12 ] - відповісти

Тетяно, дякую, радий що й Ви у дерев лікуєтеся іноді, а вони справді заряджають, ще й як!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:09:10 ] - відповісти

Пане Анатолію, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 00:11:37 ] - відповісти

Дорога Світлано, дякую! Од Вашого світлого духу у віршах і коментарях і мій дух стає здоровіший! Здоров"я і натхнення Вам і всім колегам по перу бажаю!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 21:03:19 ] - відповісти

"Твого духу чистота". - гарно!!! Це як епіграф.
Оце, первісне, мабуть від ваших переконань.
А я, буває, в снах поринаю у той час і ці відчуття часом вливаються на папері. Колись,може при нагоді, загляньте як "Коловоротять" мої "Інстинкти", була б вдячна :)))...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:53:50 ] - відповісти

Дякую, загляну обов"язково.