ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.04.06 09:49
Сьогодні, 6 квітня, День жалоби за жертвами варварської російської атаки на Кривий Ріг.
Унаслідок цинічного удару, що припав на житловий мікрорайон, загинуло 18 українців, 9 із них – діти…

Приспущений стяг.
Загиблі дорослі і діти.
Холодні вуста.
Х

Віктор Кучерук
2025.04.06 06:09
Коли молодший трохи був,
То я, на безголов’я,
І закопилював губу,
І нехтував здоров’ям.
І папіросами димів,
І пив не тільки воду, –
І поперек за кілька днів
Не віщував погоду.

С М
2025.04.06 06:06
Зірка Терен
Тліє кришиться у темінь
Змісту клоччя
І рвуться сили геть із осі
Промінь скаче
До вад у хмарини ілюзій

Ідемо ~ ти і я ~ скільки ще?

Микола Соболь
2025.04.06 04:54
Цей білий день і білий світ,
і сніг до сивини збілілий,
бреде по снігу білий кіт,
муркоче щось зарозуміло.
Уже пора весні прийти
у ці краї молочно-білі,
стоять насуплені хати
і абрикоси побілілі.

Тетяна Левицька
2025.04.05 22:27
Нехай біснуються, а я люблю —
переплелися душами й тілами
до божевілля, присмаку жалю.
Обоє сунем голови в петлю
і за життя чіпляємось губами.

Ніколи не косила лободу,
та цього разу, як лихий попутав.

Борис Костиря
2025.04.05 21:52
Колишнє життя, як Атлантида,
потонуло на дні океану.
Чи існувало воно насправді?
Чи не було воно маренням?
Колишнє життя стало
материком, який пішов
під воду чи розчинився
у кислоті забуття.

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Герасименко (1962) / Публіцистика

 Помер Кацай
9 травня у Кременчуці на 67 році життя помер відомий поет, письменник, журналіст Олексій Опанасович Кацай.
Ще трохи офіційної інформації.
Кацай Олексій Опанасович народився 7 червня 1954 року на Таймирі у м. Норильск (Росія)
З 1966 жив у м. Кременчуці. Закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут (нині національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка) (1986). Працював радіомонтером, електриком, слюсарем КВПіА, інженером-технологом. На поч. 90-их почав займатися журналістикою. Був кореспондентом, телекореспондентом, випусковим редактором, головним редактором газети, працював головним спеціалістом з інформаційно-аналітичних питань Автозаводського райвиконкому м. Кременчука. Разом із однодумцями заснував громадську організацію “Асоціація гуманітарно-інформаційних технологій”, якою керував із 1998 по 2011.
Писав українською та російською мовами. Перша поетична добірка з’явилася в міській газеті “Кременчуцька Зоря” 1986. Того ж року став лауреатом обласного конкурсу “Поетична весна-86”. Публікувався в журналах “Дніпровська Хвиля”, “Танграм” (Кременчук), “Наука-Фантастика” (Київ), “Мансарда” (Санкт-Петербург), “Інші береги” (Фінляндія), альманахах “Біла альтанка”, “Гоголь-Фентезі-2010”. Твори О. К. перекладено польською мовою.
Автор поетичних книг “Незнакомец Эхо” (Кременчук, 1997), “Дзвони Атлантиди” (Кременчук, 1997), “Сонетографія Планети Загиблих зорельотів” (Кременчук, 1998), “Як Прибулько темряви боявся” (дитяча віршована казка; К., 1998), “Via est vita” (рос. мовою; Кобеляки, 2001), “Глубинное опьянение” (Кременчук, 2005), “Кварцовий Lітак” (Кременчук, 2008). Опублікував романи “Пекло” (Львів, 2007) (рос. мовою; М., 2006) та “Капітан космічного плавання” (К., 2009), “Тарзанаріум Архімеда” (інтернет-роман).
Член Національної спілки письменників України (з 1999), член Міжнародного філософсько-космологічного товариства.
Лауреат Полтавської обласної премії ім. Леоніда Бразова (2013) за роман “Пекло”.
І коротко від себе.
Мені пощастило бути особисто знайомим з Олексієм Кацаєм. Він був безумовно зіркою першої величини на поетичному небосхилі Полтавщини. І от згас, мабуть, не досягнувши зеніту. Та пам'ять про нього і його літературний спадок ще довго світитимуть нам і надихатимуть нас на нові життєві та творчі звершення.







      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-16 10:04:00
Переглядів сторінки твору 1102
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.138 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.773 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Довкола відомих персон
Автор востаннє на сайті 2024.07.29 18:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-16 22:06:11 ]
Співчуваю! Дуже шкода, що нас залишають найкращі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2021-05-18 07:19:22 ]
Але їхні творіння залишаться з нами назавжди.