ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,

Світлана Пирогова
2026.07.20 11:16
Насіялось стільки...Насіялось маку.

Червоним розлилось під спекою морем.

Розлізлась ненависть, розсипала горе.

В тривозі розплакана світиться мапа.

Ірина Вовк
2026.07.20 10:31
Розділ ІІІ: Ціна однієї перлини Римські генерали вміли рахувати золото мішками, але вони не вміли рахувати розкіш. На другий вечір бенкету Антоній сидів на парчевих подушках, розхристаний, з масним від печеної дичини підборіддям і затуманеним поглядом

хома дідим
2026.07.20 09:43
літо йде
через окремий холод свій
і спеку звичайно
літо ж
червень липень
глипнути навіть не вспів
сліпучі майдани
розжарені вулиці

Тетяна Левицька
2026.07.20 09:30
Ярослав Олегович Чорногуз — видатний поет, патріот України, людина з вразливим серцем, щедрою душею та самобутнім гумором був моїм наставником, найкращим другом, який завжди мене підтримував, надихав та вселяв віру в свої можливості. Серед його учнів бул

Віктор Кучерук
2026.07.20 07:33
Море хвилями дзвінкими
Б'є об скелі мовчазні
І мені назустріч линуть
Любі здавна позивні.
Рвійний вітер хвилі гонить
Без вагання та зусиль, -
Невгомонні та солоні
Всюдисущі бризки хвиль.

М Менянин
2026.07.20 01:30
Вода солона на столі
як символ сліз в чужій землі.
Гірка трава, і не одна,
як згадка рабського вона.

Сумною б трапеза була,
та ось рух ангела крила
дає надію на життя

Паб Лімерик
2026.07.19 20:36
Після кожного виступу Кіо
Продавались направо й наліво
Дефіцитні кролі,
Невеличкі й малі
З комбінату в циліндрі у Кіо.

Довела до тюрми лотерея
Одного з дідусів Гемінґвея.

Кока Черкаський
2026.07.19 18:53
Мені було лиш дев'ятнадцять,
А їй більше двадцяти трьох,
Вона мене дуже кохала,
І нам було добре удвох.

Вона була дуже гарна,
В мене аж виростали крила
Поруч з нею,

Вячеслав Руденко
2026.07.19 16:47
Хто збирав шовковицю,
Згадує й за хліб.
В ступах пил в косовицю
Проситься в політ.
Бийся дощик в озеро,
В хату Лукаша.
Там де ранком росяно,
Знайдеш слід вужа,

Євген Федчук
2026.07.19 15:45
Ніч на землю опустила чорне покривало.
В небі зорі, наче маку хтось по нім розсипав.
Ароматом неймовірно п‘янким пахне липа
І виспівують цикади вечірні хорали.
Жебонить ледь чутно річка, вербам миє коси.
А над річку невелике вогнище палає.
Розсілася

Борис Костиря
2026.07.19 14:36
Бунт посередностей - це бунт юрби гнилої,
Що розпинає завжди на горі,
Це фарисеї в масках і елої,
Вовки в овечих шкурах, трунарі.
Бунт посередностей змете усе на світі,
Що має лик, а не лише мурло.
Так паразити на веснянім цвіті
Повзуть настирливо,

Ірина Вовк
2026.07.19 13:56
Розділ IІ: Аромат мирри на річці Кідн Тарс задихався від спеки. Марк Антоній сидів на ринковій площі на судейському кріслі, оточений своїми легіонерами. Він був роздратований. Цариця Єгипту запізнювалася вже на тиждень. Раптом з боку річки донісся д

Ірина Вовк
2026.07.19 13:48
ЧАСТИНА ДРУГА: МАРК АНТОНІЙ. Тінь під деревом граната «Прийди до мене, о Володарю Сили, бо серце моє відкрите для твого заліза. Твій рев чути серед народів, але в моєму домі ти знайдеш свій спокій і своє золото». (З написів на стінах храму Ха
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Із циклу
Ця статуя зажурена “Зима”
Раніш стояла там, де “Семиструмінь”,
Подоба старця сивого німа.
Він голову схилив свою в задумі.

Упізнаємо ми, це Одіссей,
Але в літах... Такий сумний, журливий.
Його уява думкою несе
В Ітаку рідну, де він жив щасливо.

Раніше, парку думали знавці,
Що то було на острові Цірцеї,
Де у полоні зносив муки ці,
Й за Батьківщиною тужив своєю.

Але ж тоді не був герой старий...
Не мав такої й близько він ознаки.
То — наслідки Афіниної* гри,
Як повернувся, врешті, до Ітаки,

І знав, що там чекають женихи,
Що залицялися до Пенелопи.
В подобі старця, задумом лихий,
Він спрямував до свого дому стопи.

І тільки в нім скінчилася ця гра,
Узявши лука, в праведному гніві,
Нахаб гидких на горло покарав,
Й вернув свою подобу й став щасливий.

Всі “за” і проти” зваживши коли,
Творці сучасні, парку будівничі,
В Ітаку статую перенесли.
Це — історично правильно й логічно!


15 травня 7529 р. (Від Трипілля) (2021)

*Давньогрецька Богиня Афіна Паллада спершу спеціально надала Одіссею подобу старця, щоб не упізнаний, він швидше пробрався до свого дому, де, за “Одіссеєю” Гомера, бенкетували женихи.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-25 00:33:57
Переглядів сторінки твору 4908
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.387 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.387 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-26 14:17:05 ]
Літайте, на все добре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:26:32 ]
Це вже філософія)
Навзаєм!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:30:06 ]
Кожен, мабуть, міряє зі своєї дзвіниці...
Давайте не будем мірятись, чия вища! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:47:16 ]
Так, давно мені не робили розбір "польотів", пане Ереміте. Дякую, в чомусь це було корисно, деякі блохи повиправляв.

Не згоден у тому, що твір посередній, даруйте. Вам, звісно, нахабства не позичати, якщо Ви себе вважаєте генієм, то покажіть, як треба геніально писати, дайте мені майстер-клас. А, знаєте, критикувати кожен уміє, ламати, не будувати.
Просто у вас дещо інша манера писання, Вам здається, що у класиці все так просто, переказ відомого. В тому-то й справа, що ні. Ще треба уміти просто й зрозуміло і стисло викласти і кількох строфах ВЕЛИЧЕЗНИЙ об'єм матеріалу тільки по цьому об'єкту, який вам і не снилось прочитати. І вибрати з нього найголовніше і стисло дуже викласти, саму суть. І образно. І неповторно. От у цьому і весь секрет. І так - по кожному об'єкту, за деякими стоять кілька томів прочитаного і осмисленого, і переосмисленого в поетичному ключі.
А вам здається, що так просто і легко. Цю поему я вже пишу 11 років, на хвилиночку. А Тетяна Левицька багато читала про "Софіїівку", втаємничена в ці секрети, тому й знає, наскільки це нелегка праця, тому і не відмовляється від своїх суджень і оцінок.
А ще скажу таке. Я закінчив окрім журналістики, ще й педагогічний університет Драгоманова хоч і по вокалу, але педагогіку вивчав. І з досвіду знаю, що похвала, заслужена і справедлива, КРАЩЕ НАБАГАТО діє на людину, ніж критика, яка часто вселяє невпевненість в людину, сіє зневіру. Дехто після критики взагалі перестає писати, бо словом можна як возвеличити, так і вбити. І критикувати треба дуже делікатно.
А ви, маючи, неміряне нахабство, дозволяєте собі вислови типу, посередньо.
Мій найслабший вірш значно вищий від найкращого вірша посередності. Ви сам мало дуже пишете, а переважно тут сваритеся ледь не з усіма на сайті.
То ви б краще писали, і цим себе утверджували, а не гнилою критикою, яка такому чоловікові, як я, майже не потрібна, бо я достатньо вимогливо ставлюсь сам до своїх творів, інакше б вони не мали той рівень, на який заслуговують. І нарешті, на "Майстернях" належно оцінені.
Оце Вам, по-доброму, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 20:14:10 ]
нахабства і Вам, п. Ярославе, не позичати -- а може й пихи, самі розбирайтесь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 21:36:27 ]
Ну, голубе, яке вітання, те й у відповідь чується. Але ж на деякі слова Ваші я зважив, врахував Ваші зауваги, подякував.
А я Вам дав цінні поради, а Ви не подякували, тільки відбрикуєтеся. Значить, вони Вам не потрібні, отож у кого більше пихи... Хай вища сила розсудить. А Ви все-таки подумайте про похвалу, здається, розуму у Вас вистачає для цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:49:39 ]
А похвала підносить людину, як на крилах, і дає поштовх до творчості, і ще й який!