ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Із циклу
Ця статуя зажурена “Зима”
Раніш стояла там, де “Семиструмінь”,
Подоба старця сивого німа.
Він голову схилив свою в задумі.

Упізнаємо ми, це Одіссей,
Але в літах... Такий сумний, журливий.
Його уява думкою несе
В Ітаку рідну, де він жив щасливо.

Раніше, парку думали знавці,
Що то було на острові Цірцеї,
Де у полоні зносив муки ці,
Й за Батьківщиною тужив своєю.

Але ж тоді не був герой старий...
Не мав такої й близько він ознаки.
То — наслідки Афіниної* гри,
Як повернувся, врешті, до Ітаки,

І знав, що там чекають женихи,
Що залицялися до Пенелопи.
В подобі старця, задумом лихий,
Він спрямував до свого дому стопи.

І тільки в нім скінчилася ця гра,
Узявши лука, в праведному гніві,
Нахаб гидких на горло покарав,
Й вернув свою подобу й став щасливий.

Всі “за” і проти” зваживши коли,
Творці сучасні, парку будівничі,
В Ітаку статую перенесли.
Це — історично правильно й логічно!


15 травня 7529 р. (Від Трипілля) (2021)

*Давньогрецька Богиня Афіна Паллада спершу спеціально надала Одіссею подобу старця, щоб не упізнаний, він швидше пробрався до свого дому, де, за “Одіссеєю” Гомера, бенкетували женихи.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-25 00:33:57
Переглядів сторінки твору 4798
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.387 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.387 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-26 14:17:05 ]
Літайте, на все добре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:26:32 ]
Це вже філософія)
Навзаєм!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:30:06 ]
Кожен, мабуть, міряє зі своєї дзвіниці...
Давайте не будем мірятись, чия вища! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:47:16 ]
Так, давно мені не робили розбір "польотів", пане Ереміте. Дякую, в чомусь це було корисно, деякі блохи повиправляв.

Не згоден у тому, що твір посередній, даруйте. Вам, звісно, нахабства не позичати, якщо Ви себе вважаєте генієм, то покажіть, як треба геніально писати, дайте мені майстер-клас. А, знаєте, критикувати кожен уміє, ламати, не будувати.
Просто у вас дещо інша манера писання, Вам здається, що у класиці все так просто, переказ відомого. В тому-то й справа, що ні. Ще треба уміти просто й зрозуміло і стисло викласти і кількох строфах ВЕЛИЧЕЗНИЙ об'єм матеріалу тільки по цьому об'єкту, який вам і не снилось прочитати. І вибрати з нього найголовніше і стисло дуже викласти, саму суть. І образно. І неповторно. От у цьому і весь секрет. І так - по кожному об'єкту, за деякими стоять кілька томів прочитаного і осмисленого, і переосмисленого в поетичному ключі.
А вам здається, що так просто і легко. Цю поему я вже пишу 11 років, на хвилиночку. А Тетяна Левицька багато читала про "Софіїівку", втаємничена в ці секрети, тому й знає, наскільки це нелегка праця, тому і не відмовляється від своїх суджень і оцінок.
А ще скажу таке. Я закінчив окрім журналістики, ще й педагогічний університет Драгоманова хоч і по вокалу, але педагогіку вивчав. І з досвіду знаю, що похвала, заслужена і справедлива, КРАЩЕ НАБАГАТО діє на людину, ніж критика, яка часто вселяє невпевненість в людину, сіє зневіру. Дехто після критики взагалі перестає писати, бо словом можна як возвеличити, так і вбити. І критикувати треба дуже делікатно.
А ви, маючи, неміряне нахабство, дозволяєте собі вислови типу, посередньо.
Мій найслабший вірш значно вищий від найкращого вірша посередності. Ви сам мало дуже пишете, а переважно тут сваритеся ледь не з усіма на сайті.
То ви б краще писали, і цим себе утверджували, а не гнилою критикою, яка такому чоловікові, як я, майже не потрібна, бо я достатньо вимогливо ставлюсь сам до своїх творів, інакше б вони не мали той рівень, на який заслуговують. І нарешті, на "Майстернях" належно оцінені.
Оце Вам, по-доброму, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 20:14:10 ]
нахабства і Вам, п. Ярославе, не позичати -- а може й пихи, самі розбирайтесь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 21:36:27 ]
Ну, голубе, яке вітання, те й у відповідь чується. Але ж на деякі слова Ваші я зважив, врахував Ваші зауваги, подякував.
А я Вам дав цінні поради, а Ви не подякували, тільки відбрикуєтеся. Значить, вони Вам не потрібні, отож у кого більше пихи... Хай вища сила розсудить. А Ви все-таки подумайте про похвалу, здається, розуму у Вас вистачає для цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:49:39 ]
А похвала підносить людину, як на крилах, і дає поштовх до творчості, і ще й який!