ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила,
в сонячному катрені —
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Із циклу
Ця статуя зажурена “Зима”
Раніш стояла там, де “Семиструмінь”,
Подоба старця сивого німа.
Він голову схилив свою в задумі.

Упізнаємо ми, це Одіссей,
Але в літах... Такий сумний, журливий.
Його уява думкою несе
В Ітаку рідну, де він жив щасливо.

Раніше, парку думали знавці,
Що то було на острові Цірцеї,
Де у полоні зносив муки ці,
Й за Батьківщиною тужив своєю.

Але ж тоді не був герой старий...
Не мав такої й близько він ознаки.
То — наслідки Афіниної* гри,
Як повернувся, врешті, до Ітаки,

І знав, що там чекають женихи,
Що залицялися до Пенелопи.
В подобі старця, задумом лихий,
Він спрямував до свого дому стопи.

І тільки в нім скінчилася ця гра,
Узявши лука, в праведному гніві,
Нахаб гидких на горло покарав,
Й вернув свою подобу й став щасливий.

Всі “за” і проти” зваживши коли,
Творці сучасні, парку будівничі,
В Ітаку статую перенесли.
Це — історично правильно й логічно!


15 травня 7529 р. (Від Трипілля) (2021)

*Давньогрецька Богиня Афіна Паллада спершу спеціально надала Одіссею подобу старця, щоб не упізнаний, він швидше пробрався до свого дому, де, за “Одіссеєю” Гомера, бенкетували женихи.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-05-25 00:33:57
Переглядів сторінки твору 4044
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.386 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.386 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-05-26 14:17:05 ]
Літайте, на все добре!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:26:32 ]
Це вже філософія)
Навзаєм!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 14:30:06 ]
Кожен, мабуть, міряє зі своєї дзвіниці...
Давайте не будем мірятись, чия вища! )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:47:16 ]
Так, давно мені не робили розбір "польотів", пане Ереміте. Дякую, в чомусь це було корисно, деякі блохи повиправляв.

Не згоден у тому, що твір посередній, даруйте. Вам, звісно, нахабства не позичати, якщо Ви себе вважаєте генієм, то покажіть, як треба геніально писати, дайте мені майстер-клас. А, знаєте, критикувати кожен уміє, ламати, не будувати.
Просто у вас дещо інша манера писання, Вам здається, що у класиці все так просто, переказ відомого. В тому-то й справа, що ні. Ще треба уміти просто й зрозуміло і стисло викласти і кількох строфах ВЕЛИЧЕЗНИЙ об'єм матеріалу тільки по цьому об'єкту, який вам і не снилось прочитати. І вибрати з нього найголовніше і стисло дуже викласти, саму суть. І образно. І неповторно. От у цьому і весь секрет. І так - по кожному об'єкту, за деякими стоять кілька томів прочитаного і осмисленого, і переосмисленого в поетичному ключі.
А вам здається, що так просто і легко. Цю поему я вже пишу 11 років, на хвилиночку. А Тетяна Левицька багато читала про "Софіїівку", втаємничена в ці секрети, тому й знає, наскільки це нелегка праця, тому і не відмовляється від своїх суджень і оцінок.
А ще скажу таке. Я закінчив окрім журналістики, ще й педагогічний університет Драгоманова хоч і по вокалу, але педагогіку вивчав. І з досвіду знаю, що похвала, заслужена і справедлива, КРАЩЕ НАБАГАТО діє на людину, ніж критика, яка часто вселяє невпевненість в людину, сіє зневіру. Дехто після критики взагалі перестає писати, бо словом можна як возвеличити, так і вбити. І критикувати треба дуже делікатно.
А ви, маючи, неміряне нахабство, дозволяєте собі вислови типу, посередньо.
Мій найслабший вірш значно вищий від найкращого вірша посередності. Ви сам мало дуже пишете, а переважно тут сваритеся ледь не з усіма на сайті.
То ви б краще писали, і цим себе утверджували, а не гнилою критикою, яка такому чоловікові, як я, майже не потрібна, бо я достатньо вимогливо ставлюсь сам до своїх творів, інакше б вони не мали той рівень, на який заслуговують. І нарешті, на "Майстернях" належно оцінені.
Оце Вам, по-доброму, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-05-26 20:14:10 ]
нахабства і Вам, п. Ярославе, не позичати -- а може й пихи, самі розбирайтесь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 21:36:27 ]
Ну, голубе, яке вітання, те й у відповідь чується. Але ж на деякі слова Ваші я зважив, врахував Ваші зауваги, подякував.
А я Вам дав цінні поради, а Ви не подякували, тільки відбрикуєтеся. Значить, вони Вам не потрібні, отож у кого більше пихи... Хай вища сила розсудить. А Ви все-таки подумайте про похвалу, здається, розуму у Вас вистачає для цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-05-26 19:49:39 ]
А похвала підносить людину, як на крилах, і дає поштовх до творчості, і ще й який!