Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
2026.09.19
06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
2026.09.19
06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ
«Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш».
Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо
2026.09.18
21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз
2026.09.18
20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.
Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув
2026.09.18
18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри
2026.09.18
17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками
2026.09.18
14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
2026.09.18
13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.
Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,
2026.09.18
12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно.
Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти.
Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними.
Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди.
У панібра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Прокинулися троянди..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Прокинулися троянди..
Проснулись розы ...
Летнего утра в саду, где росли кусты роз, выпала роса, которая и разбудила эти волшебные цветы. Проснувшись, каждый цветочек, начала расправлять свои лепестки. На соседних кустах тоже прихорашивались розовые бутончики. Далее бутончики с одного куста, начали перекликаться с соседними: А почему вы пожелтели? А вы почему покраснилы? А вы совсем с пятнами, видимо не умывались? Далее дискуссия была еще ц интересней …- Кто красивее?
Вдруг в сад прибежали две маленькие девочки-сестрички Софийка и Вероника, внучки хозяев. Они подходили к кустикам с розами вдыхали нежные ароматы, и выкрикивали: Как приятно пахнут! Какие замечательные цветы! Вот только не понятно, почему у них такие колючки на веточках? Тут подошла к ним бабушка и предупредила, чтобы они не покололи пальчики ...
На вопрос внучат, почему эти кустики все в колючках, шипах, она сказала, шипы на веточках - это охранники этих замечательных цветов, потому что, каждому кто ими любуется, хочется не только их понюхать, но и сорвать, вот тут-то колючечки и предостерегают ... Потом рассказала, что из этих цветочков делают духи, лосьоны... Девочки с интересом слушали, а цветочки тоже притихли, поняв , что все они хороши и ароматны, у каждой свой неповторимый цвет и аромат .
Мне очень нравятся розы, однако в нашем саду растет куст только чайной, которая очаровывает взгляд, а с собранных лепестков получается вкусное и полезное варенье !!!
15.06.19 6.44
Сегодня буду рисовать эту волшебную, нежную, гордую цветок!
Прокинулися троянди...
Літнього ранку в саду, де росли кущі троянд, випала роса, яка і розбудила ці чарівні квіти. Прокинувшись,кожна квіточка, почала розправляти свої пелюстки. На сусідніх кущах теж чепурились розові бутончики. Далі бутончики з одного куща,почали перегукуватися з сусідніми : А чому ви пожовтіли?А ви чому покрасніли?А ви зовсім з плямами, мабуть не вмивалися? Далі дискусія була ще цікавіше- Хто гарніший?
Раптом в сад прибігли дві маленькі дівчинки- сестрички Софійка і Вероніка, онучки господарів. Вони підходили до кущиків з трояндами вдихали ніжні аромати, і вигукували: Як приємно пахнуть! Які чудові квіти! От лише не зрозуміло,чому в них такі колючки на гілочках? Тут підійшла до них бабуся і попередила, щоб вони не покололи пальчики...
На питання онучат, чому ці кущики всі в колючках,шипах, вона сказала, шипи на гілочках – це охоронці цих чудових квітів, тому що, кожному хто ними любується, хочеться не тільки їх понюхати, а й зірвати, от тут-то колючечки і застерігають...Потім розповіла, що з цих квіточок роблять парфуми, лосьони ...Дівчатка з цікавістю слухали, а квіточки теж притихли, зрозумівши, що всі вони гарні і пахучи, у кожної свій неповторний колір і аромат...
Мені дуже подобаються троянди, проте в нашому саду росте кущ лише чайної , яка чарує погляд, а з собраних пелюсток виходить смачне і корисне варення!!!
15.06.19 6.44
Сьогодні буду малювати цю чарівну,ніжну,горду квітку!
Летнего утра в саду, где росли кусты роз, выпала роса, которая и разбудила эти волшебные цветы. Проснувшись, каждый цветочек, начала расправлять свои лепестки. На соседних кустах тоже прихорашивались розовые бутончики. Далее бутончики с одного куста, начали перекликаться с соседними: А почему вы пожелтели? А вы почему покраснилы? А вы совсем с пятнами, видимо не умывались? Далее дискуссия была еще ц интересней …- Кто красивее?
Вдруг в сад прибежали две маленькие девочки-сестрички Софийка и Вероника, внучки хозяев. Они подходили к кустикам с розами вдыхали нежные ароматы, и выкрикивали: Как приятно пахнут! Какие замечательные цветы! Вот только не понятно, почему у них такие колючки на веточках? Тут подошла к ним бабушка и предупредила, чтобы они не покололи пальчики ...
На вопрос внучат, почему эти кустики все в колючках, шипах, она сказала, шипы на веточках - это охранники этих замечательных цветов, потому что, каждому кто ими любуется, хочется не только их понюхать, но и сорвать, вот тут-то колючечки и предостерегают ... Потом рассказала, что из этих цветочков делают духи, лосьоны... Девочки с интересом слушали, а цветочки тоже притихли, поняв , что все они хороши и ароматны, у каждой свой неповторимый цвет и аромат .
Мне очень нравятся розы, однако в нашем саду растет куст только чайной, которая очаровывает взгляд, а с собранных лепестков получается вкусное и полезное варенье !!!
15.06.19 6.44
Сегодня буду рисовать эту волшебную, нежную, гордую цветок!
Прокинулися троянди...
Літнього ранку в саду, де росли кущі троянд, випала роса, яка і розбудила ці чарівні квіти. Прокинувшись,кожна квіточка, почала розправляти свої пелюстки. На сусідніх кущах теж чепурились розові бутончики. Далі бутончики з одного куща,почали перегукуватися з сусідніми : А чому ви пожовтіли?А ви чому покрасніли?А ви зовсім з плямами, мабуть не вмивалися? Далі дискусія була ще цікавіше- Хто гарніший?
Раптом в сад прибігли дві маленькі дівчинки- сестрички Софійка і Вероніка, онучки господарів. Вони підходили до кущиків з трояндами вдихали ніжні аромати, і вигукували: Як приємно пахнуть! Які чудові квіти! От лише не зрозуміло,чому в них такі колючки на гілочках? Тут підійшла до них бабуся і попередила, щоб вони не покололи пальчики...
На питання онучат, чому ці кущики всі в колючках,шипах, вона сказала, шипи на гілочках – це охоронці цих чудових квітів, тому що, кожному хто ними любується, хочеться не тільки їх понюхати, а й зірвати, от тут-то колючечки і застерігають...Потім розповіла, що з цих квіточок роблять парфуми, лосьони ...Дівчатка з цікавістю слухали, а квіточки теж притихли, зрозумівши, що всі вони гарні і пахучи, у кожної свій неповторний колір і аромат...
Мені дуже подобаються троянди, проте в нашому саду росте кущ лише чайної , яка чарує погляд, а з собраних пелюсток виходить смачне і корисне варення!!!
15.06.19 6.44
Сьогодні буду малювати цю чарівну,ніжну,горду квітку!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Кожний новий день – нова сторінка життєвої книги..."
• Перейти на сторінку •
"Які цінні хвилини життя..."
• Перейти на сторінку •
"Які цінні хвилини життя..."
Про публікацію
