Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Ромашка і метелик (казка)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ромашка і метелик (казка)
Ромашка и мотылек ( сказка)
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.
Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.
Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Прокласти намагаюся доріжку в казковий, чарівний світ!"
• Перейти на сторінку •
"Квітка пробудження життя"
• Перейти на сторінку •
"Квітка пробудження життя"
Про публікацію
