ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Ромашка і метелик (казка)
Ромашка и мотылек ( сказка)
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.


Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-06-24 09:45:01
Переглядів сторінки твору 321
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній