ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Ромашка і метелик (казка)
Ромашка и мотылек ( сказка)
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.


Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-06-24 09:45:01
Переглядів сторінки твору 267
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній