ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

В Горова Леся
2025.10.29 13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Ромашка і метелик (казка)
Ромашка и мотылек ( сказка)
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.


Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-06-24 09:45:01
Переглядів сторінки твору 262
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній