Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Ромашка і метелик (казка)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ромашка і метелик (казка)
Ромашка и мотылек ( сказка)
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.
Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.
В одном сказочном саду, цвела белоснежная ромашка. В середине цветочка сияло яркое солнышко. Этим цветком каждое утро любовалась очаровательная принцесса, прогуливаясь по саду. Принцесса заметила, что когда она приближалась к ромашке, вокруг нее кружил золотистый мотылек, как бы охраняя цветок.
Очередной раз на прогулке принцесса услышала в саду, мелодичные звуки, похожие на песню. Она тихонько подошла к тому месту, где росла ромашка и увидела, что на солнечном сердечке цветка сидит мотылек. Взмахивая крылышками издает еле слышимые , мелодичные звуки. Что еще больше удивило принцессу, что ромашкины лепестки, медленно качались, как бы отвечая и повторяя начатую мотыльком мелодию.
Принцесса издала указ, что щедро наградит того, кто сумеет записать слова песни, которую поют ромашка и мотылек. Много было желающих, но никому это не удавалось.
Об этом указе узнал пастух, который пас овец. Он вызвался записать услышанную мелодию.
Пастух пришел в сад и услышал тихую мелодию мотылька, который пел:
« Ты ромашка, свет-краса,
Солнышком освещена,
Как невеста белоснежна,
Как ласточка ты нежна!!!
А ромашка отвечает :
« Ты порхаешь, так красиво,
Крылышки твои, как диво,
Твоя нежность благородна,
Для тебя всегда свободна!!!
Принцесса одарила пастуха золотом, а на своем замке повесила герб с изображением ромашки и мотылька, как символ разгаданном тайны. 2009 Швец Т.В.
Ромашка і метелик (казка)
В одному казковому саду, цвіла біла ромашка. В середині квіточки сяяло яскраве сонечко. Цією квіткою щоранку милувалася чарівна принцеса, прогулюючись по саду. Принцеса помітила, що коли вона наближалася до ромашки, навколо неї кружляв золотистий метелик, як би охороняючи квітку.
Черговий раз на прогулянці принцеса почула в саду, мелодійні звуки, схожі на пісеньку. Вона тихенько підійшла до того місця, де росла ромашка і побачила, що на сонячному сердечку квітки сидить метелик. Змахуючи крильцями видає ледве чутні, мелодійні звуки. Що, ще більше здивувало принцесу, що ромашкині пелюстки, повільно гойдалися, як би відповідаючи і повторюючи розпочату метеликом мелодію.
Принцеса видала указ, що щедро нагородить того, хто зуміє записати слова пісні, яку співають ромашка і метелик. Багато було бажаючих, але нікому це не вдавалося.
Про цей указ дізнався пастух, який пас овець. Він згодився записати почуту мелодію.
Пастух прийшов в сад і почув тиху мелодію метелика, який співав:
«Ти ромашка, світ-краса,
Сонечком осяяна,
Як наречена білосніжна,
Як ластівочка ніжна !!!
А ромашка відповідає:
«Ти пурхаєш, так красиво,
Крильцята твої, як диво,
Твоя ніжність благородна,
Для тебе завжди вільна !!!
Принцеса обдарувала пастуха золотом, а на своєму замку повісила герб із зображенням ромашки і метелика, як символ розгаданої таємниці. 2009 Швець Т.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Прокласти намагаюся доріжку в казковий, чарівний світ!"
• Перейти на сторінку •
"Квітка пробудження життя"
• Перейти на сторінку •
"Квітка пробудження життя"
Про публікацію
