ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Кравченко (1985) /
Вірші
/
В космосі планета живе
В космосі планета живе
Живий Всесвіт, дихає і рухається
В вальсі Всесвіту паморочиться легко,
Ніч, зірки вдалину пливуть по небу
Вона бездонна,велика
Її я поглядом зустріну
Приспів:
Летить планета в космосі жива
На ній усе народжене, щоб жити
Там, де все живе
Там, де жива моя душа
Там, де зірки сходяться на небі притягуючи світлом
Утворюють міражі в зоряному тумані
2к.
І від зірок очі не відриваючи,
Я на небо зніжністю дивлюся...
Всесвіт для мене - жива
З нею до світанку розмовляю!
З землею не можу розлучитися.
Приспів:
Летить планета в космосі жива
На ній усе народжене, щоб жити
Там, де все живе
Там, де жива моя душа
Там, де зірки сходяться на небі притягуючи світлом
Утворюють міражі в зоряному тумані
3к.
І дальнє світло проникає в очі
Зірковий уламок світогляду,
як вічна висить сльоза,
То кругообіг його творення
Яскравим світлом зірка мерехтить
Приспів:
Летить планета в космосі жива
На ній усе народжене, щоб жити
Там, де все живе
Там, де жива моя душа
Там, де зірки сходяться на небі притягуючи світлом
Утворюють міражі в зоряному тумані
Translation:
1 verse
the Universe is alive breathing and moving
in the waltz of Universe spinning easily
the night the stars in the distance float across the sky
she's a bottomless, big her look i'm meeting
chorus
the planet's fly live in space
on it everything that was born to live
where all life
where's my living soul
where the stars converge in the sky attracting light
in the starryfog from mirage
2 verse
and from stars eyes are not interrupted
i look at the sky with tenderness
for me Universe is alive
i'm with her talking before daybreak
i can't break up with Earth
chorus
the planet's fly live in space
on it everything that was born to live
where all life
where's my living soul
where the stars converge in the sky attracting light
in the starryfog from mirage
3 verse
far light still shines in the eyes
shard of world view
hands as eternal tear the creation cycle
the star's twinkling bright light
chorus
the planet's fly live in space
on it everything that was born to live
where all life
where's my living soul
where the stars converge in the sky attracting light
Автор пісні: Наталія
2019
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В космосі планета живе
Авторська пісня
Наталія
1к.Живий Всесвіт, дихає і рухається
В вальсі Всесвіту паморочиться легко,
Ніч, зірки вдалину пливуть по небу
Вона бездонна,велика
Її я поглядом зустріну
Приспів:
Летить планета в космосі жива
На ній усе народжене, щоб жити
Там, де все живе
Там, де жива моя душа
Там, де зірки сходяться на небі притягуючи світлом
Утворюють міражі в зоряному тумані
2к.
І від зірок очі не відриваючи,
Я на небо зніжністю дивлюся...
Всесвіт для мене - жива
З нею до світанку розмовляю!
З землею не можу розлучитися.
Приспів:
Летить планета в космосі жива
На ній усе народжене, щоб жити
Там, де все живе
Там, де жива моя душа
Там, де зірки сходяться на небі притягуючи світлом
Утворюють міражі в зоряному тумані
3к.
І дальнє світло проникає в очі
Зірковий уламок світогляду,
як вічна висить сльоза,
То кругообіг його творення
Яскравим світлом зірка мерехтить
Приспів:
Летить планета в космосі жива
На ній усе народжене, щоб жити
Там, де все живе
Там, де жива моя душа
Там, де зірки сходяться на небі притягуючи світлом
Утворюють міражі в зоряному тумані
Translation:
1 verse
the Universe is alive breathing and moving
in the waltz of Universe spinning easily
the night the stars in the distance float across the sky
she's a bottomless, big her look i'm meeting
chorus
the planet's fly live in space
on it everything that was born to live
where all life
where's my living soul
where the stars converge in the sky attracting light
in the starryfog from mirage
2 verse
and from stars eyes are not interrupted
i look at the sky with tenderness
for me Universe is alive
i'm with her talking before daybreak
i can't break up with Earth
chorus
the planet's fly live in space
on it everything that was born to live
where all life
where's my living soul
where the stars converge in the sky attracting light
in the starryfog from mirage
3 verse
far light still shines in the eyes
shard of world view
hands as eternal tear the creation cycle
the star's twinkling bright light
chorus
the planet's fly live in space
on it everything that was born to live
where all life
where's my living soul
where the stars converge in the sky attracting light
Автор пісні: Наталія
2019
Пісня була створена в 2019, тому що було знайдено мало матеріалу стосовно пісні «Космічні почуття» і муз. вчитель порадив написати ще декілька пісень на цю тему. Тому текст пісні «Космічні посуття» було розбито на 3 пісні: «В космосі планета живе», «Зірка» «Жива мелодія». Філософська пісня-роздум про місце людини у Всесвіті, серед мільйонів копій існуючих галактик.
Використання літератури:
Гальфар К. Астрономія Всесвіт на долоні. Подорож крізь простір, час та за їхні межі: Астрономія/Кристоф Гальфар,- 2017.- 312 с.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : З віршемДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію