Роздуми щодо - змістовного наповнення творів запорізької живописиці, любомудрствія, психології, дечого іншого.

Увертюра тексту.

Для пізнання космічної гармонії і усвідомлення первинних джерел буття гностиками давнісінько було окреслено кілька положень для проникнення, один з яких, - спостереження природи, її циклів, ритмів, архітектури. Оскільки – людина частина природи, то слід зупинитися і на розгляді її шляху даного (дао)…

Наталія народилася в сім’ї пасічника, а вони природні філософи. Мають своє розуміння усього того, що діється у Світі. Наділені добротою, мудрістю і любов’ю до всього живого, що тільки є на наших землях.
Доречними будуть віршовані рядки Володимира Пугача з вірша «Думи бджоляра»:

«Я завжди повертаюсь сюди,
Де квітують весняні сади,
Де буяють акації й трави
І надвечір духмянь ллють отави».

Дівчинка змалечку обожнювала живе довкілля, завдяки батькові і його переїздній пасіці неодноразово відвідувала первозданні місцини рідного краю. Справжня закоханість у флору зберіглася донині, і це помітно і відчувається в роботах мисткині. Малювала з дитинства, а ось стати художницею вирішила завдяки своєму наставнику – Юрію Павловичу Остапову. Потрапила на заняття до нього юнкою, була захоплена його згагою до життя, молодістю душі… Вибір майбутнього фаху був зроблений остаточно. Перегодом здобула високу освіту, закінчила Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара і студіювала науки в Академії художеств ім. І. Рєпіна (Літня школа).

Серцевина тексту, його кульмінація.

Які ж мистецькі вподобання у Наталки? Творчість яких митців її приваблює, і чому? Послухаймо: «Захоплююся творами Миколи Фешина і Філіпа Малявіна, за їхню експресивність та сміливість; шаную імпресіоністів, - за любов до Природи; Анрі Матісса і Василя Кандинського, – вивчала їх: переосмислення форми, побудову композиції, кольорові рішення. З сучасних, молодих митців надихають – Денис Городничий, Вадим Суворов…».

………………А зараз зупинімо увагу на окремих аспектах взаємин – Митець і Довкілля. Як же жива Природа впливає на творчу особистість? Дуже цікавою виглядає думка професора В. М. Пащенка (гуманістичний ландшафтознавець), - він в одну категорію звів візуальні, вербальні, тактильні і запахові елементи ландшафту, які запам’ятовуються, особливим чином відкладаются в мозку, і сприймаються ним у знаковій формі. І закладаються в пам’яті поколінь, і передаються спадково. Якщо особа тривалий час перебуває далеко від рідної домівки, з часом вона перестає відчувати запах рідної землі…

Одне з бачень любомудрствія Сходу… Ми бачимо квіти на кущі чи дереві, це не справжнє знання, якщо не йдемо далі і не досліджуємо коріння. Квіти залежать від коріння. Квіти – не щось інше, як серцевина коріння, що лежить глибоко всередині, але вийшли назовні, аби показати себе. Коріння містить поезію, джерело, сік, які стануть квітами, листям, плодами. І якщо будемо зосереджувати увагу на листях, квітах, фруктах, і ніколи не проникнемо в глибину землі, тоді ніколи не зрозуміємо дерево, тому що його суть в коріннях… (переказ з ОШО).

Прекрасні слова Томаса Стернза Еліота, вслухаймося:

«Ми не повинні припиняти дослідження,
І кінець нашого дослідження
Буде там, звідки ми почали,
І впізнати це місце як ніби вперше.
Крізь невідоме, знайомі ворота
Те, що було на початку;
Біля витоків найдовшої річки
Голос прихованого водоспаду.
І діти на яблуні
Не знайдені, бо ніхто їх не шукає,
Але чутні, напівчутні, в тиші
Між двома хвилями моря».

Потрібно повертатися туди, звідки почали. Потрібно пізнати, хто Ви вже є. Досягнути того, чого вже досягнули. І ще, досягнути того, що не можна втратити. Це не пошук нового, це спроба пізнати те, що існувало завжди, вічно. З безпочаткового початку до нескінченного кінця..

А що мовили з приводу українські мислителі? Приміром доктор Микола Шлемкевич: «Тільки йдучи вперед, перетоплюючи досвід і осяги минулого в нові криштали мислі, образу, життєвої постави, - отворимо двері достойної будучини».

Минуле, його помилки і здобутки, то щаблі драбини досвіду і зростання. Бажано підійматися крутими стежинами роздумів вгору, і якщо навіть не бачимо веселості в очах мешканців сучасних осель, зате як спогад – різкий подих струменю свіжого повітря, вільного від сонливого одуріння випарувань низовин, і залишаться нам перші зблиски свідомості духовного стану, а це вже ознака початку обнови… До цього і йдімо.

Із розповіді художниці. Якими ж мистецькими путівцями має намір йти? « Ставлю собі високу планку, хочу реалізувати свій потенціал на всі 100%. Маю за мету, стати відомою мисткинею, в широкому розумінні слова. Головний ключ до звершень – навчання і самовдосконалення. Опісля здобуття вищої освіти декілька разів здобувала нові знання на курсах по мистецтвознавству, кольористиці. Відвідувала майстер – класи під орудою відомих живописців. Найбільший страх для мене – зупинитися у пізнанні нового…Справжній митець має навчатися усеньке життя…», -твердить Наталія.

Завершення Калі – юги процес тривалий, хоча вже очевидні перші паростки нової епохи: Сатья – юги, ери високості духу,чистоти, істини. Коли ж занедбана мораль, кара приходить у вигляді повеней, посух, землетрусів, епідемій. Це можемо спостерігати в наші дні…

Люди розподіляються за різними класифікаціями, серед яких є і наступна, одні – це жертви неймовірної напруги нервів, інші, жертви нудьги. Все важче віднайти людину, бо скрізь чуємо: «Ми, ми…». Їх «величність» маса.. Перебуваємо в такому суспільстві, але мусимо творити свій, український світ. Шукаймо людину серед нас, рятуймо її. Фінальна цитата від д – ра М. Шлемкевича: «Жива українська душа прагне й вимагає нової одежі духа і життєвих форм, і живих їх здійснень у новій українській людині».

Завершальний уривок з монологу Наталії Носик: «Мені пощастило, бо займаюся тим що люблю. Але, живопис, то ще не все моє творче життя. Багато часу приділяю викладацькій праці. Навчаю дорослих, тих, хто хоче опанувати творчий фах. До прикладу, Анастасія працювала бухгалтером, а зараз створює ілюстрації на замовлення з Австралії; Аліна навчалася на дизайнера, та після закінчення коледжу не малювала зовсім, звернулася до мене по допомогу, щоб знову почати творити. Тепер вона поєднує основну роботу з писанням портретів та пленерним живописом. Мені подобається усвідомлювати, що завдяки моєму сприянню люди знаходять улюблену справу, починають заробляти завдяки їй, та реалізовують себе…».

Розв’язка тексту.

Коротеньке побажання художниці, - Наталко, не маю жодних сумнівів, що Вами буде створено доволі творчих робіт, однак, напишіть одну картину… Яку? Про це так влучно і прекрасно сказав полтавський дослідник мистецтва і художник Кім Скалацький: «Творчість майже кожного художника можна звести до одного твору, що втілює все, чим нагородили його, як сказав би поет, музи… Твір усього життя. Шедевр».

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог. Керівник ЛЕЛЕГ – 4 (Лабораторія експансії латентних експериментів горішнього – 4) і БУМ (Брама Українського Мистецтва).

UA Modna – українська платформа.

На фото - картина Наталії Носик "Ранкові тіні".