ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Депресивне передчуття
Світло-сіра зима за вікном виграє,
Світло-сірою тисне журбою,
Ти питала мене, як здоров»я моє –
Захворів я, кохана, тобою.

Та у світі нікому про це не скажу,
Тільки братові-дубу у гаю.
Тихо світло у серці твоє бережу,
Ним лікую себе й зігріваю.

Як я вирватись міг із обіймів-казок,
Оповитих зимовими снами?!
Обривається знову мобільний зв»язок,
Наче нитка остання між нами.

Заспівають комусь навесні солов»ї,
І весна відгукнеться їм лунко…
Опадають сніжинки на щічки твої,
Як прощальні мої поцілунки.

12.02. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:41:01
Переглядів сторінки твору 390
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:41:43 ]

Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-13 11:22:00 ] - відповісти

Так сумно, Ярославе...
Краще цілуйте вітальними поцілунками, не прощальними. Дай Бог нам миру і любові!


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 11:33:40 ] - відповісти

Ярославе! Написано гарно! Але й так "депресняку" надлишок! Тому пригадайте, що співає Ірина Білик:
"Таких, как ты не теряют!"
Тримаймося!


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 11:36:15 ] - відповісти

Доброго дня!
"опадають сніжинки на щічки твої,
як прощальні мої поцілунки"...
Ви так болісно вгадуєте!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 11:55:25 ] - відповісти

І Вам, Ярославе, навесні солов'ї заспівають! Неодмінно! Ну якщо й не солов'ї, то співочі дрозди точно (вони теж не промах:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 12:12:07 ] - відповісти

Светло и целомудренно, брате!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:25:12 ] - відповісти

Лізонько, дякую за побажання! Посумуй трохи зі мною.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-13 12:34:00 ] - відповісти

Сумую, Ярославе... Повірте, сумую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:27:37 ] - відповісти

Володимире! Дякую за моральну підтримку. Один мій товариш казав: "Коли у тебе депресія, треба радіти. За нею буде новий виток радості і творчого зростання". Будемо вірити в краще.


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:41:23 ] - відповісти

І - більше світла! Це серйозно. А новий підйом, піднесення творче і духовне обов'язково прийде!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:28:25 ] - відповісти

Наті, дякую, Ви впіймали саму суть. Натхнення Вам.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 12:31:30 ] - відповісти

Ссилка на фото під " Ти раптом..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:35:01 ] - відповісти

Співають солов"ї у лад,
Ще й десь коти заводять,
Люблю я білий шоколад,
Хоч він на голос шкодить!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 13:07:59 ] - відповісти

Я голос Ваш побережу,
Позву весну щасливу,
І солов’ю я підкажу,
Хто дійсно вартий співу;-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:38:15 ] - відповісти

Спасибі, брате, Вітре! Щось не так із фото?


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 12:46:13 ] - відповісти
наближення Дня св. Валентина відчуваэться і на Майстернях.
вітаю.
гарний твір

Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:57:04 ] - відповісти

Ні, не вирвався я з тих обіймів-казок,
Хоч давно відбуяв і засох той бузок.
Обривається знову мобільний зв'язок,
І літає по хаті знайомий жучок...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 13:04:30 ] - відповісти

Дякую, Мирославе! І Вас вітаю із днем Валентина!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:16:02 ] - відповісти

Ммммммммммм..........


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 13:16:57 ] - відповісти

Пану Івану!

Про кохання своє зберігаю мовчок,
Щоь триматися з ним на плаву,
Бо у слухавці десь зачаївся жучок,
Що поставило там СБУ.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 14:22:51 ] - відповісти

Про кохання своє говорю, говорю,
З ним тримаюся ще на пдаву,
Ти ж мов той їжачок
Зберігаєш мовчок
І біжиш чомусь в НСПУ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:42:19 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 16:02:21 ] - відповісти

Василю, привіт. Дякую, що завітав. Натякни прозоріше про "їжачка", будь ласка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 16:04:16 ] - відповісти

Білявій шоколадці дякую, особливо за турботу про голос. Бо він співаку знадобиться, коли доведеться змагатися з тенорами-солов"ями.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 12:40:23 ] - відповісти

Не сумуйте, романтику милий...
Ще насуплює хмари зима,
А цілунки ті Ваші журливі
Вже долонями гріє Весна.

І надія її барвінково
Проростає в суворий цей час.
Поцілунки повернуться знову
Сонця дотиком ніжним до Вас.

Яблунево заквітне кохання,
Що мовчанням приховував сніг.
Злива радості, перша весняна,
Вам до щастя омиє поріг.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 23:20:26 ] - відповісти

Сумний вірш, але після чорної смуги з"являється біла! То нехай Ваш ліричний герой чекає весни і кохає! Посміхніться.

Вже шкарпетки готові, обірву нитки,
На здоров"я, дарую, коханий,
Не хворій, а то я уже чула плітки:
Ти в гаю був з другою до рання.

Обіймався під дубом, промерз до кісток,
Телефон тебе кликав, та марно...
Тільки рвався усе телефонний зв"язок,
То ж сплету тобі светрик я гарний!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 19:43:35 ] - відповісти

Ой, дівчата, Ви мене заспокоїли і втішили. Мій ліричний герой утер поетичні "соплі", узяв сокиру і пішов рубати дрова, як Челентано у фільмі "Приборкання строптивого". Я сподіваюсь, Ви знаєте, чого він дрова рубав.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 23:57:44 ] - відповісти

Знаємо, знаємо. :))))