ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.17 20:56
Матуся Гуска (Jethro Tull)
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Піккадільським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Диво з-за Дніпра
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
* 176 *
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Депресивне передчуття
Світло-сіра зима за вікном виграє,
Світло-сірою тисне журбою,
Ти питала мене, як здоров»я моє –
Захворів я, кохана, тобою.

Та у світі нікому про це не скажу,
Тільки братові-дубу у гаю.
Тихо світло у серці твоє бережу,
Ним лікую себе й зігріваю.

Як я вирватись міг із обіймів-казок,
Оповитих зимовими снами?!
Обривається знову мобільний зв»язок,
Наче нитка остання між нами.

Заспівають комусь навесні солов»ї,
І весна відгукнеться їм лунко…
Опадають сніжинки на щічки твої,
Як прощальні мої поцілунки.

12.02. 7517 р. (Від Трипілля) (2010)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:41:01
Переглядів сторінки твору 484
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:41:43 ]

Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-13 11:22:00 ] - відповісти

Так сумно, Ярославе...
Краще цілуйте вітальними поцілунками, не прощальними. Дай Бог нам миру і любові!


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 11:33:40 ] - відповісти

Ярославе! Написано гарно! Але й так "депресняку" надлишок! Тому пригадайте, що співає Ірина Білик:
"Таких, как ты не теряют!"
Тримаймося!


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 11:36:15 ] - відповісти

Доброго дня!
"опадають сніжинки на щічки твої,
як прощальні мої поцілунки"...
Ви так болісно вгадуєте!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 11:55:25 ] - відповісти

І Вам, Ярославе, навесні солов'ї заспівають! Неодмінно! Ну якщо й не солов'ї, то співочі дрозди точно (вони теж не промах:)


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 12:12:07 ] - відповісти

Светло и целомудренно, брате!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:25:12 ] - відповісти

Лізонько, дякую за побажання! Посумуй трохи зі мною.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-13 12:34:00 ] - відповісти

Сумую, Ярославе... Повірте, сумую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:27:37 ] - відповісти

Володимире! Дякую за моральну підтримку. Один мій товариш казав: "Коли у тебе депресія, треба радіти. За нею буде новий виток радості і творчого зростання". Будемо вірити в краще.


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:41:23 ] - відповісти

І - більше світла! Це серйозно. А новий підйом, піднесення творче і духовне обов'язково прийде!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:28:25 ] - відповісти

Наті, дякую, Ви впіймали саму суть. Натхнення Вам.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 12:31:30 ] - відповісти

Ссилка на фото під " Ти раптом..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:35:01 ] - відповісти

Співають солов"ї у лад,
Ще й десь коти заводять,
Люблю я білий шоколад,
Хоч він на голос шкодить!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 13:07:59 ] - відповісти

Я голос Ваш побережу,
Позву весну щасливу,
І солов’ю я підкажу,
Хто дійсно вартий співу;-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:38:15 ] - відповісти

Спасибі, брате, Вітре! Щось не так із фото?


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 12:46:13 ] - відповісти
наближення Дня св. Валентина відчуваэться і на Майстернях.
вітаю.
гарний твір

Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 12:57:04 ] - відповісти

Ні, не вирвався я з тих обіймів-казок,
Хоч давно відбуяв і засох той бузок.
Обривається знову мобільний зв'язок,
І літає по хаті знайомий жучок...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 13:04:30 ] - відповісти

Дякую, Мирославе! І Вас вітаю із днем Валентина!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 13:16:02 ] - відповісти

Ммммммммммм..........


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 13:16:57 ] - відповісти

Пану Івану!

Про кохання своє зберігаю мовчок,
Щоь триматися з ним на плаву,
Бо у слухавці десь зачаївся жучок,
Що поставило там СБУ.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 14:22:51 ] - відповісти

Про кохання своє говорю, говорю,
З ним тримаюся ще на пдаву,
Ти ж мов той їжачок
Зберігаєш мовчок
І біжиш чомусь в НСПУ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:42:19 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 16:02:21 ] - відповісти

Василю, привіт. Дякую, що завітав. Натякни прозоріше про "їжачка", будь ласка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 16:04:16 ] - відповісти

Білявій шоколадці дякую, особливо за турботу про голос. Бо він співаку знадобиться, коли доведеться змагатися з тенорами-солов"ями.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 12:40:23 ] - відповісти

Не сумуйте, романтику милий...
Ще насуплює хмари зима,
А цілунки ті Ваші журливі
Вже долонями гріє Весна.

І надія її барвінково
Проростає в суворий цей час.
Поцілунки повернуться знову
Сонця дотиком ніжним до Вас.

Яблунево заквітне кохання,
Що мовчанням приховував сніг.
Злива радості, перша весняна,
Вам до щастя омиє поріг.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 23:20:26 ] - відповісти

Сумний вірш, але після чорної смуги з"являється біла! То нехай Ваш ліричний герой чекає весни і кохає! Посміхніться.

Вже шкарпетки готові, обірву нитки,
На здоров"я, дарую, коханий,
Не хворій, а то я уже чула плітки:
Ти в гаю був з другою до рання.

Обіймався під дубом, промерз до кісток,
Телефон тебе кликав, та марно...
Тільки рвався усе телефонний зв"язок,
То ж сплету тобі светрик я гарний!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-15 19:43:35 ] - відповісти

Ой, дівчата, Ви мене заспокоїли і втішили. Мій ліричний герой утер поетичні "соплі", узяв сокиру і пішов рубати дрова, як Челентано у фільмі "Приборкання строптивого". Я сподіваюсь, Ви знаєте, чого він дрова рубав.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-15 23:57:44 ] - відповісти

Знаємо, знаємо. :))))