ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гойдалка кохання
Гайда гойдатися на гойдалку у гай,
Готове горе вже зими змаганням!
Не гайся, галочко, і бігти устигай –
Розгойдується гойдалка кохання.

Агонія снігів гряде на берегах,
Густі гілки згинаються дугою…
Гойдаємось, кохаємося – ах, ах, ах! –
Вагання невагомістю легкою!

ГойдА! ГойдА! Ого! Ого! Ага-а-а! -
Зневагою до гніву гравітацій,
Де ігнорується жива вага –
З галантністю голубимося грацій.

Гойдай мене, гойдай мене, гойдай! -
Ти гаряче гукаєш гуком ярим…
І я гойдаю, аж регоче гай,
Аж розбігаються безгучно хмари!

10.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 02:53:28
Переглядів сторінки твору 502
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Український шансон
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 00:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 02:55:03 ]

Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:44:54 ] - відповісти

Ти, Ярославе, завжди умієш так написати, що читаєш ніби про одне, але розумієш, що то про зовсім інше... Весна! Спочатку коти, тепер гойдалки...


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:47:56 ] - відповісти

Гарна гра слів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:49:02 ] - відповісти

Беру приклад з твоїх алітерацій, Софіє!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 15:49:08 ] - відповісти

Ого!)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-10 15:49:57 ] - відповісти

Погойдаєте, Ярославе?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:55:29 ] - відповісти

Еге, угу, ага, Зоряно! Весняного Вам кохання!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 16:08:32 ] - відповісти

Дякую, навзаєм! :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:55:54 ] - відповісти

Мрій про мене, мрій, Лізо!


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-10 16:16:12 ] - відповісти

Хм... Та ще недовго залишилося мріяти. Через півроку, напевно, буду в Києві і якось вже там зустрінемося...;)


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 16:10:14 ] - відповісти

В гаю на гойдалці гармидер ого-го!
Гойдає Чорногуз не будь-кого..
Ігнорування гравітації ваги...
Гілля ще голе гнеться до ноги
вагою геніальності грудей...
Ого! Угггу...
............А ще? А ще?!!! Егей?!!!!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 16:18:08 ] - відповісти

О, Ярославе, ТСН завмер.
Гойдає жінка стегнами в чеканні!
І ти, старий завзятий сутенер,
Сповідуєш трилогію кохання.

Все решта, брате, по тексту...)))


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 17:13:41 ] - відповісти

Гарна гойдалочка.:)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 18:24:28 ] - відповісти
Гойдалочка, направду, чудова!

Якщо взяти окремо лише перший рядок, то може бути скоромовка:
"Гайда гойдатися на гойдалку у гай".
(Це - серйозний коментар)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 18:29:01 ] - відповісти
Якщо трошки пожартувати, то вийшло так:
*****************
Такий-ось, — Куртуазний Маньєрист!
А зваблювати вміє! Має хист!

Спочатку — він писав сонети:
заплів їх у “Вінок”, майстерно, ловко,...
... і так ловив прихильниць у тенета...

Та цього, бач, йому замало!...

Тоді — давай пародії стругать
наліво і направо!

Пішли в хід уявлялочки:
і про ведмедів, і про яблучко,
і про буль-бульців
(чи прибульців);
то ще хотів когось омолодити...
(щоб сина від Христа не народити).

Опісля — він за оперу береться!...
Та, окрім арії Кота, щось не ведеться...

Тепер вже маємо атракціон новий:
На гойдалки всих кличе! — аж до гаю!

— У чергу!
В чергу всі мерщій!
Без черги — зась!
Не погойдаю і не покохаю!

("Не гайся, галочко, і бігти устигай – ")

Біжи хутчій, ще поки обіцяє!

...Ось так весною в гай до Чорногуза
Злітались Мухи (ні, не мухи!) —
Музи. Музи! Музи...
*******************
(Не ображайся, братику, це маленький жарт!)

Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 20:07:37 ] - відповісти

Вітаю Ярослава з новим хорошим віршем. Написаний з гарним настроєм, навіть з куражем, коли автор штучно ускладнює своє завдання алітераціями - це, мабуть, і є майстерність?
Відомо, що птах чорногуз - ознака весни. Помітно, що в Майстернях пан Ярослав теж виконує функцію пропагандиста весни: його вірші дуже славно передають саме весняний настрій.
Успіхів і натхнення талановитій людині!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 21:36:36 ] - відповісти
grandioso

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 22:07:19 ] - відповісти

Розгойда-гойдались нерви,
І фантазія гойда...
Завітай на сайт ( чи "сервер")
Молодичко нехудА
Із вустами, як суниця.
Я ж за чаркою гайну.
Порох є в порохівницях!
Знаєш, як тебе гойдну?!
Наче вітер - із розмахом,
Посміхаючись у вус.
Аж гукне сусід-невдаха:
"Восьмибальний землетрус!"
Гойда-гойда: віти, маки,
Хвилі, пристрасті, човни...
І гойдаються макаки
На ліанах (наче ми!)
Розгойдаю, як гондолу,
Що заплачуть солов'ї.
Засную з гойдання школу.
"Та й поїдем, та й пої..."

прим. Останній рядок - "Сідай з нами, комсомолко, та й поїдем, та й пої..." - безсовісний плагіат із "Пісні трактористки" Тичини.
:))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:48:07 ] - відповісти

О, Софіє! І в тебе вийшло ого-го з коментарем, хоч запалюй софіти і виштовхуй тебе на сцену з декламацією!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 07:21:42 ] - відповісти

виштовхувати?:))) ну хіба що ти, бо решта не подужає:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:49:47 ] - відповісти

Чого це ти лицаря записав у сутенери, Вітре? І чого трилогія кохання? Хіба мій герой там трьох гойдає?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 02:55:57 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:51:10 ] - відповісти

А початок, брате-Вітре, у тебе вийшов гарний у коменті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:52:01 ] - відповісти

Адель, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:55:28 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую, удружила. Видно, що ти мою творчість вивчаєш і критично осмислюєш. Це вже ти епос створила, треба його класти на музику і співати під бандуру. Жартую, звісно. Дякую за гарні експромти і коментарі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:59:41 ] - відповісти

Володимире! Дякую за відгук. Панові редактору видніше, де майстерність, а де не зовсім. Весну люблю, і місяць березень - улюблений.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 00:02:09 ] - відповісти

Gratsia, синьйоре Анатолію!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 00:16:15 ] - відповісти

С.Л.
Відчуваю почерк майстра,
І фантазії політ...
За комЕнт - дарую айстри,
І розгойданий привіт!
За таку майстерну "каку"
Погойдаю, як макаку!


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 21:23:36 ] - відповісти

Навіть дуже Г А Р Н О !!!
Нехай пишеться...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-13 01:54:37 ] - відповісти

Дякую дуже, Богдане! І Вам натхнення і палкого кохання весняного бажаю.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:33:07 ] - відповісти

Аж загойдує красою слова!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-18 11:36:26 ] - відповісти

Дякую, Олесю!