ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гойдалка кохання
Гайда гойдатися на гойдалку у гай,
Готове горе вже зими змаганням!
Не гайся, галочко, і бігти устигай –
Розгойдується гойдалка кохання.

Агонія снігів гряде на берегах,
Густі гілки згинаються дугою…
Гойдаємось, кохаємося – ах, ах, ах! –
Вагання невагомістю легкою!

ГойдА! ГойдА! Ого! Ого! Ага-а-а! -
Зневагою до гніву гравітацій,
Де ігнорується жива вага –
З галантністю голубимося грацій.

Гойдай мене, гойдай мене, гойдай! -
Ти гаряче гукаєш гуком ярим…
І я гойдаю, аж регоче гай,
Аж розбігаються безгучно хмари!

10.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 02:53:28
Переглядів сторінки твору 631
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.812
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Український шансон
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 02:55:03 ]

Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:44:54 ] - відповісти

Ти, Ярославе, завжди умієш так написати, що читаєш ніби про одне, але розумієш, що то про зовсім інше... Весна! Спочатку коти, тепер гойдалки...


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:47:56 ] - відповісти

Гарна гра слів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:49:02 ] - відповісти

Беру приклад з твоїх алітерацій, Софіє!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 15:49:08 ] - відповісти

Ого!)))


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-10 15:49:57 ] - відповісти

Погойдаєте, Ярославе?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:55:29 ] - відповісти

Еге, угу, ага, Зоряно! Весняного Вам кохання!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 16:08:32 ] - відповісти

Дякую, навзаєм! :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 15:55:54 ] - відповісти

Мрій про мене, мрій, Лізо!


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-10 16:16:12 ] - відповісти

Хм... Та ще недовго залишилося мріяти. Через півроку, напевно, буду в Києві і якось вже там зустрінемося...;)


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 16:10:14 ] - відповісти

В гаю на гойдалці гармидер ого-го!
Гойдає Чорногуз не будь-кого..
Ігнорування гравітації ваги...
Гілля ще голе гнеться до ноги
вагою геніальності грудей...
Ого! Угггу...
............А ще? А ще?!!! Егей?!!!!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 16:18:08 ] - відповісти

О, Ярославе, ТСН завмер.
Гойдає жінка стегнами в чеканні!
І ти, старий завзятий сутенер,
Сповідуєш трилогію кохання.

Все решта, брате, по тексту...)))


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 17:13:41 ] - відповісти

Гарна гойдалочка.:)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 18:24:28 ] - відповісти
Гойдалочка, направду, чудова!

Якщо взяти окремо лише перший рядок, то може бути скоромовка:
"Гайда гойдатися на гойдалку у гай".
(Це - серйозний коментар)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-10 18:29:01 ] - відповісти
Якщо трошки пожартувати, то вийшло так:
*****************
Такий-ось, — Куртуазний Маньєрист!
А зваблювати вміє! Має хист!

Спочатку — він писав сонети:
заплів їх у “Вінок”, майстерно, ловко,...
... і так ловив прихильниць у тенета...

Та цього, бач, йому замало!...

Тоді — давай пародії стругать
наліво і направо!

Пішли в хід уявлялочки:
і про ведмедів, і про яблучко,
і про буль-бульців
(чи прибульців);
то ще хотів когось омолодити...
(щоб сина від Христа не народити).

Опісля — він за оперу береться!...
Та, окрім арії Кота, щось не ведеться...

Тепер вже маємо атракціон новий:
На гойдалки всих кличе! — аж до гаю!

— У чергу!
В чергу всі мерщій!
Без черги — зась!
Не погойдаю і не покохаю!

("Не гайся, галочко, і бігти устигай – ")

Біжи хутчій, ще поки обіцяє!

...Ось так весною в гай до Чорногуза
Злітались Мухи (ні, не мухи!) —
Музи. Музи! Музи...
*******************
(Не ображайся, братику, це маленький жарт!)

Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 20:07:37 ] - відповісти

Вітаю Ярослава з новим хорошим віршем. Написаний з гарним настроєм, навіть з куражем, коли автор штучно ускладнює своє завдання алітераціями - це, мабуть, і є майстерність?
Відомо, що птах чорногуз - ознака весни. Помітно, що в Майстернях пан Ярослав теж виконує функцію пропагандиста весни: його вірші дуже славно передають саме весняний настрій.
Успіхів і натхнення талановитій людині!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 21:36:36 ] - відповісти
grandioso

Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 22:07:19 ] - відповісти

Розгойда-гойдались нерви,
І фантазія гойда...
Завітай на сайт ( чи "сервер")
Молодичко нехудА
Із вустами, як суниця.
Я ж за чаркою гайну.
Порох є в порохівницях!
Знаєш, як тебе гойдну?!
Наче вітер - із розмахом,
Посміхаючись у вус.
Аж гукне сусід-невдаха:
"Восьмибальний землетрус!"
Гойда-гойда: віти, маки,
Хвилі, пристрасті, човни...
І гойдаються макаки
На ліанах (наче ми!)
Розгойдаю, як гондолу,
Що заплачуть солов'ї.
Засную з гойдання школу.
"Та й поїдем, та й пої..."

прим. Останній рядок - "Сідай з нами, комсомолко, та й поїдем, та й пої..." - безсовісний плагіат із "Пісні трактористки" Тичини.
:))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:48:07 ] - відповісти

О, Софіє! І в тебе вийшло ого-го з коментарем, хоч запалюй софіти і виштовхуй тебе на сцену з декламацією!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 07:21:42 ] - відповісти

виштовхувати?:))) ну хіба що ти, бо решта не подужає:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:49:47 ] - відповісти

Чого це ти лицаря записав у сутенери, Вітре? І чого трилогія кохання? Хіба мій герой там трьох гойдає?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 02:55:57 ]

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:51:10 ] - відповісти

А початок, брате-Вітре, у тебе вийшов гарний у коменті.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:52:01 ] - відповісти

Адель, дякую, радий, що сподобалось!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:55:28 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую, удружила. Видно, що ти мою творчість вивчаєш і критично осмислюєш. Це вже ти епос створила, треба його класти на музику і співати під бандуру. Жартую, звісно. Дякую за гарні експромти і коментарі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 23:59:41 ] - відповісти

Володимире! Дякую за відгук. Панові редактору видніше, де майстерність, а де не зовсім. Весну люблю, і місяць березень - улюблений.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 00:02:09 ] - відповісти

Gratsia, синьйоре Анатолію!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-11 00:16:15 ] - відповісти

С.Л.
Відчуваю почерк майстра,
І фантазії політ...
За комЕнт - дарую айстри,
І розгойданий привіт!
За таку майстерну "каку"
Погойдаю, як макаку!


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-12 21:23:36 ] - відповісти

Навіть дуже Г А Р Н О !!!
Нехай пишеться...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-13 01:54:37 ] - відповісти

Дякую дуже, Богдане! І Вам натхнення і палкого кохання весняного бажаю.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:33:07 ] - відповісти

Аж загойдує красою слова!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-18 11:36:26 ] - відповісти

Дякую, Олесю!