Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
2026.05.01
12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ).
Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…»
(РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен
2026.05.01
12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.
Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,
2026.05.01
10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,
За соломинку майбуття,
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Бусінка допомогла...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Бусінка допомогла...
Бусінка допомогла...
Донька з дітьми та чоловіком їздили на 10 днів на відпочинок, а до нас на цей період завезли «погостювати» египетьську кішечку «Бусінку», яка у нас і раніше гостювала. Їй у нас подобалось, вона навіть не хотіла повертатись додому, одного разу сховалась в будинку, що її не змогли знайти і вийшла зі схованки, коли господарі її вийшли з будинку...
Ця кішечка унікальна, їй уже майже 10 років, вивела не одне потомство, приймала участь в конкурсах, має дипломи. А головне, що вона настільки розумна, лагідна, граціозна і чутлива, що викливає безліч позитивних ємоцій і захвату споглядаючи на неї.
То вона граціозно ходить по кімнаті, потім подорожує по вікнах, дивлячись на подвір’я, постійно вмиваючись лапками, роблячи повороти тоненьким длинним хвостиком, потім по столам, найде тепле містечко під ковдрою на дивані і може годинами спати...Ніколи не робить ніякої шкоди, немає проблем з туалетом і харчуванням.
А саме головне що вражає її ставлення до людей, до незнайомих, вона може навіть не показатись, сховавшись в укромному містечку, або під ковдрою на дивані, а до нас з чоловіком вона ставиться з ніжністю, лагідністю,що проявляється тим, як вона треться тільцем об ноги, руки, лице, може залісти на коліна, в цей час хочеться її погладити ,за прояв такої преданості і лагідності...Зі мною вона навіть спить,так як вона дуже теплолюбива, в неї постійно мерзнуть маленькі вушка, приходиться її прикривати ковдрою,щоб зігрілась, а вона в відповідь постійно мурликає, що відображає, що їй подобається теж прояви уваги до неї...Якшо її щось не влаштовує, або вона відчуває якусь тривогу, чи насильно брати її на дуки, якщо вона цього не хоче, то вона реагує відповідно втікає, а може навіть зашипіти... Чоловік розповів, що коли вона сиділа на вікні, а на подвір’ї гуляла вівчарка Лада, і відповідно побачивши в вікні кішечку зробила в сторону вікна прижок...і тут Бусінка в її сторону зашипіла...
А те що вона дуже часто підходячи до нас, потешись, стряхується, таким чином, мабуть , вона знімає негативну єнергію, яка у нас, людей накопичується... Поряд з цією унікальною кішечкою відчувається зороший настрій і покращується самопочуття.
Так сталось, шо я позавчора, необачно різко підвихнула праву руку...Бусінка, коли я лежала на дивані, підходила, лягала біля руки і своїми маленькими лапками її масажирувала , весь час мурликая, особливими звуками...А я її благала,полікуй мене Бусінка, вона дивлячись в мої заплакані очі своїми маленькими розумними оченятами, їх то відкривала, то закривала і що дивно, і майже неймовірно через мене проходили як токи починаючи з руки до п’яток...цей лікувальний сеанс проходив майже 20 хвилин... Моє самопочуття значно покращилось, я ж під час цього сеансу дякувала,гладила і цілувала Бусінку...
Оточуюча нас пррода і тварини це непізнані і загодкові явища і істоти, які можуть впливати на нас людей в залежності від того, як ми ставимся до них!!!
6.06.19 7.22
Донька з дітьми та чоловіком їздили на 10 днів на відпочинок, а до нас на цей період завезли «погостювати» египетьську кішечку «Бусінку», яка у нас і раніше гостювала. Їй у нас подобалось, вона навіть не хотіла повертатись додому, одного разу сховалась в будинку, що її не змогли знайти і вийшла зі схованки, коли господарі її вийшли з будинку...
Ця кішечка унікальна, їй уже майже 10 років, вивела не одне потомство, приймала участь в конкурсах, має дипломи. А головне, що вона настільки розумна, лагідна, граціозна і чутлива, що викливає безліч позитивних ємоцій і захвату споглядаючи на неї.
То вона граціозно ходить по кімнаті, потім подорожує по вікнах, дивлячись на подвір’я, постійно вмиваючись лапками, роблячи повороти тоненьким длинним хвостиком, потім по столам, найде тепле містечко під ковдрою на дивані і може годинами спати...Ніколи не робить ніякої шкоди, немає проблем з туалетом і харчуванням.
А саме головне що вражає її ставлення до людей, до незнайомих, вона може навіть не показатись, сховавшись в укромному містечку, або під ковдрою на дивані, а до нас з чоловіком вона ставиться з ніжністю, лагідністю,що проявляється тим, як вона треться тільцем об ноги, руки, лице, може залісти на коліна, в цей час хочеться її погладити ,за прояв такої преданості і лагідності...Зі мною вона навіть спить,так як вона дуже теплолюбива, в неї постійно мерзнуть маленькі вушка, приходиться її прикривати ковдрою,щоб зігрілась, а вона в відповідь постійно мурликає, що відображає, що їй подобається теж прояви уваги до неї...Якшо її щось не влаштовує, або вона відчуває якусь тривогу, чи насильно брати її на дуки, якщо вона цього не хоче, то вона реагує відповідно втікає, а може навіть зашипіти... Чоловік розповів, що коли вона сиділа на вікні, а на подвір’ї гуляла вівчарка Лада, і відповідно побачивши в вікні кішечку зробила в сторону вікна прижок...і тут Бусінка в її сторону зашипіла...
А те що вона дуже часто підходячи до нас, потешись, стряхується, таким чином, мабуть , вона знімає негативну єнергію, яка у нас, людей накопичується... Поряд з цією унікальною кішечкою відчувається зороший настрій і покращується самопочуття.
Так сталось, шо я позавчора, необачно різко підвихнула праву руку...Бусінка, коли я лежала на дивані, підходила, лягала біля руки і своїми маленькими лапками її масажирувала , весь час мурликая, особливими звуками...А я її благала,полікуй мене Бусінка, вона дивлячись в мої заплакані очі своїми маленькими розумними оченятами, їх то відкривала, то закривала і що дивно, і майже неймовірно через мене проходили як токи починаючи з руки до п’яток...цей лікувальний сеанс проходив майже 20 хвилин... Моє самопочуття значно покращилось, я ж під час цього сеансу дякувала,гладила і цілувала Бусінку...
Оточуюча нас пррода і тварини це непізнані і загодкові явища і істоти, які можуть впливати на нас людей в залежності від того, як ми ставимся до них!!!
6.06.19 7.22
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
