ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Бусінка допомогла...
Бусінка допомогла...
Донька з дітьми та чоловіком їздили на 10 днів на відпочинок, а до нас на цей період завезли «погостювати» египетьську кішечку «Бусінку», яка у нас і раніше гостювала. Їй у нас подобалось, вона навіть не хотіла повертатись додому, одного разу сховалась в будинку, що її не змогли знайти і вийшла зі схованки, коли господарі її вийшли з будинку...
Ця кішечка унікальна, їй уже майже 10 років, вивела не одне потомство, приймала участь в конкурсах, має дипломи. А головне, що вона настільки розумна, лагідна, граціозна і чутлива, що викливає безліч позитивних ємоцій і захвату споглядаючи на неї.
То вона граціозно ходить по кімнаті, потім подорожує по вікнах, дивлячись на подвір’я, постійно вмиваючись лапками, роблячи повороти тоненьким длинним хвостиком, потім по столам, найде тепле містечко під ковдрою на дивані і може годинами спати...Ніколи не робить ніякої шкоди, немає проблем з туалетом і харчуванням.
А саме головне що вражає її ставлення до людей, до незнайомих, вона може навіть не показатись, сховавшись в укромному містечку, або під ковдрою на дивані, а до нас з чоловіком вона ставиться з ніжністю, лагідністю,що проявляється тим, як вона треться тільцем об ноги, руки, лице, може залісти на коліна, в цей час хочеться її погладити ,за прояв такої преданості і лагідності...Зі мною вона навіть спить,так як вона дуже теплолюбива, в неї постійно мерзнуть маленькі вушка, приходиться її прикривати ковдрою,щоб зігрілась, а вона в відповідь постійно мурликає, що відображає, що їй подобається теж прояви уваги до неї...Якшо її щось не влаштовує, або вона відчуває якусь тривогу, чи насильно брати її на дуки, якщо вона цього не хоче, то вона реагує відповідно втікає, а може навіть зашипіти... Чоловік розповів, що коли вона сиділа на вікні, а на подвір’ї гуляла вівчарка Лада, і відповідно побачивши в вікні кішечку зробила в сторону вікна прижок...і тут Бусінка в її сторону зашипіла...
А те що вона дуже часто підходячи до нас, потешись, стряхується, таким чином, мабуть , вона знімає негативну єнергію, яка у нас, людей накопичується... Поряд з цією унікальною кішечкою відчувається зороший настрій і покращується самопочуття.
Так сталось, шо я позавчора, необачно різко підвихнула праву руку...Бусінка, коли я лежала на дивані, підходила, лягала біля руки і своїми маленькими лапками її масажирувала , весь час мурликая, особливими звуками...А я її благала,полікуй мене Бусінка, вона дивлячись в мої заплакані очі своїми маленькими розумними оченятами, їх то відкривала, то закривала і що дивно, і майже неймовірно через мене проходили як токи починаючи з руки до п’яток...цей лікувальний сеанс проходив майже 20 хвилин... Моє самопочуття значно покращилось, я ж під час цього сеансу дякувала,гладила і цілувала Бусінку...
Оточуюча нас пррода і тварини це непізнані і загодкові явища і істоти, які можуть впливати на нас людей в залежності від того, як ми ставимся до них!!!
6.06.19 7.22




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2021-09-10 16:30:43
Переглядів сторінки твору 288
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній