Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
2026.05.16
10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
2026.05.16
10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ
Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку
2026.05.16
09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
2026.05.16
09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
2026.05.16
07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Невероятно, но факт…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Невероятно, но факт…
Невероятно, но факт…
Три года назад 12 декабря овчарка Черри вывела щенка, дали кличку « Лада». В то время мое здоровье позволяло ухаживать, кормить овчарку, а щеночек потребовал еще большего времени, приходилось первое время(зима)наведываться почти каждый час.
Овчарка после укуса клеща пропала, а щеночек оказался копия Черри, те же добрые повадки, ласковая, обожает детей. Я уже о ней написала ранее несколько рассказов, об удивительной восприимчивости к настроению хозяев и чужой боли.
Учитывая мои проблемы с суставами, а кроме того последствия укуса клеща. Который не был своевременно выявлен, а последствия оказались очень тяжелыми. Приходится терпеть сильные, изнуряющие боли. Очень нравиться общаться с «Ладой»,глядя в ее умные, пытливые глаза. Говорю «Лада хорошая»,глажу, приложусь лицом к ее носу, она не отрывая взгляд на меня внимательно смотрит… Перестаю гладить, дает понять еще погладь, как и человек любит внимание и ласку. Знает команду «дай лапку»…Однажды я нечаянно ей прищемила дверью лапу, она отпрыгнула в сторону гаража и обиженно наклонила голову. Начала звать ее, а потом говорю «Лада прости, я нечаянно…подойди ко мне…Она сразу же подбежала и начала облизывать меня.
Много интересного и непознанного написано о животных, но когда сам пропускаешь это через себя, не перестаю удивляться способности их чувствовать окружающую природу и настроение людей… Кстати в детстве, очень боялась собак, в школьном возрасте меня случайно сбила с ног выскочившая из-за забора собака. И когда в 2007 году, когда мы переселились в частный дом, зять привез маленького щенка-овчарку со словами «Как в частном доме без собаки» Овчарка стала для нас, как член семьи. До 2018 года, пока не получила инвалидность, готовила кашу и кормила овчарку и щенков, которых у нее было до 8 выводков. Один щенок Шварц живет у моей сестры.
Не могу поверить, но это факт, что «Лада» чувствует мою острую боль, когда я уже не могу сдерживаться и непроизвольно градом текут слезы – она начинает сильно лаять. Удивительно еще то, что овчарка снимает накопившийся у нас негатив, встряхиваясь. Убеждена, что животные более тонко чувствуют природу, умеют себя лечить , очень преданы, помогают нам , насколько это возможно. 23.12.20 20.04
Три года назад 12 декабря овчарка Черри вывела щенка, дали кличку « Лада». В то время мое здоровье позволяло ухаживать, кормить овчарку, а щеночек потребовал еще большего времени, приходилось первое время(зима)наведываться почти каждый час.
Овчарка после укуса клеща пропала, а щеночек оказался копия Черри, те же добрые повадки, ласковая, обожает детей. Я уже о ней написала ранее несколько рассказов, об удивительной восприимчивости к настроению хозяев и чужой боли.
Учитывая мои проблемы с суставами, а кроме того последствия укуса клеща. Который не был своевременно выявлен, а последствия оказались очень тяжелыми. Приходится терпеть сильные, изнуряющие боли. Очень нравиться общаться с «Ладой»,глядя в ее умные, пытливые глаза. Говорю «Лада хорошая»,глажу, приложусь лицом к ее носу, она не отрывая взгляд на меня внимательно смотрит… Перестаю гладить, дает понять еще погладь, как и человек любит внимание и ласку. Знает команду «дай лапку»…Однажды я нечаянно ей прищемила дверью лапу, она отпрыгнула в сторону гаража и обиженно наклонила голову. Начала звать ее, а потом говорю «Лада прости, я нечаянно…подойди ко мне…Она сразу же подбежала и начала облизывать меня.
Много интересного и непознанного написано о животных, но когда сам пропускаешь это через себя, не перестаю удивляться способности их чувствовать окружающую природу и настроение людей… Кстати в детстве, очень боялась собак, в школьном возрасте меня случайно сбила с ног выскочившая из-за забора собака. И когда в 2007 году, когда мы переселились в частный дом, зять привез маленького щенка-овчарку со словами «Как в частном доме без собаки» Овчарка стала для нас, как член семьи. До 2018 года, пока не получила инвалидность, готовила кашу и кормила овчарку и щенков, которых у нее было до 8 выводков. Один щенок Шварц живет у моей сестры.
Не могу поверить, но это факт, что «Лада» чувствует мою острую боль, когда я уже не могу сдерживаться и непроизвольно градом текут слезы – она начинает сильно лаять. Удивительно еще то, что овчарка снимает накопившийся у нас негатив, встряхиваясь. Убеждена, что животные более тонко чувствуют природу, умеют себя лечить , очень преданы, помогают нам , насколько это возможно. 23.12.20 20.04
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
