ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
Горить у Серці Вифлеєм --- музика родинного свята
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Диригентові. На гітіт . Псалом Давидів 8
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
Нерозлучна парочка навиворіт
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Вірші-листівки
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
Ультиматум пройдисвітам
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
* * *
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни. Воно стосувалось новин. Висновки за результатам

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тимофій Західняк (1956) / Вірші

 Друзям юних літ...
Образ твору Здається часом – винен, що живу,
А вас немає – Ігоре та Юро…
Я бачу вас не в снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури.
Я чую сміх ваш щирий і дзвінкий,
І в котрий раз дивлюся вам у вічі,
А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…
Але і з Лети пам'ять проросте,
Щоб стати птахом, променем, травою,
І знову забрунькує й зацвіте
Древо життя у вас над головою,
І світлий шлях ваш вкриє первоцвіт…
Ви ждете не печалі напускної,
А радості, що наповняє світ,
Одвічно розтривожений весною.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-25 01:28:21
Переглядів сторінки твору 3634
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.734 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.01.14 20:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 07:16:17 ]
***
"Я бачу вас не снах, а наяву," - "в снах" може???
***
"Я бачу вас не снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури." - виглядає з тексту, що Ваш герой
має проблеми з пам`яттю і марить часом...
***
Рима випала "дзвінкий"/"весни".
***
"Але і з Лети пам'ять проросте" -на асоціативному рівні це не сприймається, бо
Лета - це міфологічна річка забуття і є важкоуявимо, що з річки мо` щось проростати...
***
"А радості, що наповняє світ," - "радощі"???
***
Вірш виглядає "сирим", незавершеним. Ритм вірша часто збивається...
Оцінки не ставитиму, бо хочу побачити доопрацювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 11:31:23 ]
гей, як тут можна взагалі критикуваит?? подуріли ви чи що??
із "забуттям" там все нормально! дивись: герой живе далі, працює, бігає туди сюди і від горя хоче таким чинов втекти.. не може ж він постійно про нього думати! а як задумується, тобто "розбиває забуття товстезні мури" - то вити хочеться з розпуки.
"Я добре все зрозумів, нічого не наверзлося? Бо якщо це роман, то сюжетні ходи робляться одноманітними"
Андрухович...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 13:16:08 ]
Юрію, ви тут, як на мене, занадто строго підходите до композиції. Мені здається, що у вас із шановним Тимофієм просто різні творчі світоглядні системи. У вас, Юрію, підсвідома творча основа здається мені вельми містичною, і ви до неї додаєте надбудову певного власного свідомого неореалістичного існування.
А фундаменти п. Тимофія виглядають цілком реалістичними, і саме з нихвідбувається певні творчі сублімації.
Ви зустрічаєтесь на півдорозі і можливі непорозуміння?

Щодо вірша, то ще б трохи деякі моменти з милозвучністю: поєднань приголосних, плавності, рвучкості.
"Здається часом – винен, що живу" - досить рубана ритміка, яка переходить у загалом плавну течію "А вас немає – Ігоре та Юро" вірша.
"Я бачу вас не (в?) снах, а наяву" - важко досить читається "не в снах", "сміх ваш щирий", "Щоб стати". Це говорить тільки про бажання автора донести більш-менш незмінними певні ідеї, які поетичний простір прагнув би трансформувати?
Взагалі, є відчуття, що можна було на початку зробити певне узагальнення, аби не повторювати так часто "ви", "ваші".
І, напевно, читачам легше було би читати ці два рядки:
"А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…" - якщо "і весни" перенести на початок другого рядка?
Так чи інакше, мені дуже приємно осягати своєрідні і внутрішньо вельми гармонійні світи від пана Тимофія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 16:28:17 ]
Я просто подав свою суб`єктивну думку, яку завжди можна стрети автором.
Так мені видалося - так сприйнялося.
Пані Любове (та що Дніпрова),
Я не відношуся до категорії секс-меншин :))
А це, що тема піднята то піднята - все ж коли я бачу технічні, логічні "дзюри"
то чому я не повинен допомогти автору їх залатати???
Чи може я повинен заплющувати очі?
З повагою Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 17:26:41 ]
Юрію, мені важливою здається ідея, що якщо є хоча б одне інше задовільне пояснення використаного автором рішення, то ми , читачі, його маємо відчути, відшукати. І головне, аби воно, це рішення, було.
Бо, наприклад, тема елітарної поезії, яку сьогодні зачепив Святослав Синявський щодо
"Трипітаки" Ганни Осадко, вся ніби на неочевидних рішеннях тримається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 18:03:23 ]
Маєте рацію Володимире - ідея - це головне!
Все ж подача ідеї теж відіграє неабияку роль.
Мабуть фуги Баха звучали би несприйняливо вухом,
коли би їх виконувало AC-DC :))