ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Слова
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
* * *
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Дивовижна пані
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Ода американському народу (на проміжні вибори 2026 року)
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Битва під Лоєвом 6 липня 1651 року
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Маршрут
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
* 249 *
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 2)
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
У картографічній ворожбі
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
* * *
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
Бурий Цукре (The Rolling Stones)
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Осенi краса (квартон)
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий (глоса)
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Актор
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Екзистенційний ряд
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
***
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тимофій Західняк (1956) / Вірші

 Друзям юних літ...
Образ твору Здається часом – винен, що живу,
А вас немає – Ігоре та Юро…
Я бачу вас не в снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури.
Я чую сміх ваш щирий і дзвінкий,
І в котрий раз дивлюся вам у вічі,
А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…
Але і з Лети пам'ять проросте,
Щоб стати птахом, променем, травою,
І знову забрунькує й зацвіте
Древо життя у вас над головою,
І світлий шлях ваш вкриє первоцвіт…
Ви ждете не печалі напускної,
А радості, що наповняє світ,
Одвічно розтривожений весною.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-25 01:28:21
Переглядів сторінки твору 3881
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.734 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2026.09.15 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 07:16:17 ]
***
"Я бачу вас не снах, а наяву," - "в снах" може???
***
"Я бачу вас не снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури." - виглядає з тексту, що Ваш герой
має проблеми з пам`яттю і марить часом...
***
Рима випала "дзвінкий"/"весни".
***
"Але і з Лети пам'ять проросте" -на асоціативному рівні це не сприймається, бо
Лета - це міфологічна річка забуття і є важкоуявимо, що з річки мо` щось проростати...
***
"А радості, що наповняє світ," - "радощі"???
***
Вірш виглядає "сирим", незавершеним. Ритм вірша часто збивається...
Оцінки не ставитиму, бо хочу побачити доопрацювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 11:31:23 ]
гей, як тут можна взагалі критикуваит?? подуріли ви чи що??
із "забуттям" там все нормально! дивись: герой живе далі, працює, бігає туди сюди і від горя хоче таким чинов втекти.. не може ж він постійно про нього думати! а як задумується, тобто "розбиває забуття товстезні мури" - то вити хочеться з розпуки.
"Я добре все зрозумів, нічого не наверзлося? Бо якщо це роман, то сюжетні ходи робляться одноманітними"
Андрухович...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 13:16:08 ]
Юрію, ви тут, як на мене, занадто строго підходите до композиції. Мені здається, що у вас із шановним Тимофієм просто різні творчі світоглядні системи. У вас, Юрію, підсвідома творча основа здається мені вельми містичною, і ви до неї додаєте надбудову певного власного свідомого неореалістичного існування.
А фундаменти п. Тимофія виглядають цілком реалістичними, і саме з нихвідбувається певні творчі сублімації.
Ви зустрічаєтесь на півдорозі і можливі непорозуміння?

Щодо вірша, то ще б трохи деякі моменти з милозвучністю: поєднань приголосних, плавності, рвучкості.
"Здається часом – винен, що живу" - досить рубана ритміка, яка переходить у загалом плавну течію "А вас немає – Ігоре та Юро" вірша.
"Я бачу вас не (в?) снах, а наяву" - важко досить читається "не в снах", "сміх ваш щирий", "Щоб стати". Це говорить тільки про бажання автора донести більш-менш незмінними певні ідеї, які поетичний простір прагнув би трансформувати?
Взагалі, є відчуття, що можна було на початку зробити певне узагальнення, аби не повторювати так часто "ви", "ваші".
І, напевно, читачам легше було би читати ці два рядки:
"А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…" - якщо "і весни" перенести на початок другого рядка?
Так чи інакше, мені дуже приємно осягати своєрідні і внутрішньо вельми гармонійні світи від пана Тимофія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 16:28:17 ]
Я просто подав свою суб`єктивну думку, яку завжди можна стрети автором.
Так мені видалося - так сприйнялося.
Пані Любове (та що Дніпрова),
Я не відношуся до категорії секс-меншин :))
А це, що тема піднята то піднята - все ж коли я бачу технічні, логічні "дзюри"
то чому я не повинен допомогти автору їх залатати???
Чи може я повинен заплющувати очі?
З повагою Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 17:26:41 ]
Юрію, мені важливою здається ідея, що якщо є хоча б одне інше задовільне пояснення використаного автором рішення, то ми , читачі, його маємо відчути, відшукати. І головне, аби воно, це рішення, було.
Бо, наприклад, тема елітарної поезії, яку сьогодні зачепив Святослав Синявський щодо
"Трипітаки" Ганни Осадко, вся ніби на неочевидних рішеннях тримається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 18:03:23 ]
Маєте рацію Володимире - ідея - це головне!
Все ж подача ідеї теж відіграє неабияку роль.
Мабуть фуги Баха звучали би несприйняливо вухом,
коли би їх виконувало AC-DC :))