ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Наше все
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тимофій Західняк (1956) / Вірші

 Друзям юних літ...
Образ твору Здається часом – винен, що живу,
А вас немає – Ігоре та Юро…
Я бачу вас не в снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури.
Я чую сміх ваш щирий і дзвінкий,
І в котрий раз дивлюся вам у вічі,
А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…
Але і з Лети пам'ять проросте,
Щоб стати птахом, променем, травою,
І знову забрунькує й зацвіте
Древо життя у вас над головою,
І світлий шлях ваш вкриє первоцвіт…
Ви ждете не печалі напускної,
А радості, що наповняє світ,
Одвічно розтривожений весною.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-10-25 01:28:21
Переглядів сторінки твору 3679
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.818 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.734 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2023.01.14 20:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 07:16:17 ]
***
"Я бачу вас не снах, а наяву," - "в снах" може???
***
"Я бачу вас не снах, а наяву,
Розбивши забуття товстезні мури." - виглядає з тексту, що Ваш герой
має проблеми з пам`яттю і марить часом...
***
Рима випала "дзвінкий"/"весни".
***
"Але і з Лети пам'ять проросте" -на асоціативному рівні це не сприймається, бо
Лета - це міфологічна річка забуття і є важкоуявимо, що з річки мо` щось проростати...
***
"А радості, що наповняє світ," - "радощі"???
***
Вірш виглядає "сирим", незавершеним. Ритм вірша часто збивається...
Оцінки не ставитиму, бо хочу побачити доопрацювання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Дніпрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 11:31:23 ]
гей, як тут можна взагалі критикуваит?? подуріли ви чи що??
із "забуттям" там все нормально! дивись: герой живе далі, працює, бігає туди сюди і від горя хоче таким чинов втекти.. не може ж він постійно про нього думати! а як задумується, тобто "розбиває забуття товстезні мури" - то вити хочеться з розпуки.
"Я добре все зрозумів, нічого не наверзлося? Бо якщо це роман, то сюжетні ходи робляться одноманітними"
Андрухович...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 13:16:08 ]
Юрію, ви тут, як на мене, занадто строго підходите до композиції. Мені здається, що у вас із шановним Тимофієм просто різні творчі світоглядні системи. У вас, Юрію, підсвідома творча основа здається мені вельми містичною, і ви до неї додаєте надбудову певного власного свідомого неореалістичного існування.
А фундаменти п. Тимофія виглядають цілком реалістичними, і саме з нихвідбувається певні творчі сублімації.
Ви зустрічаєтесь на півдорозі і можливі непорозуміння?

Щодо вірша, то ще б трохи деякі моменти з милозвучністю: поєднань приголосних, плавності, рвучкості.
"Здається часом – винен, що живу" - досить рубана ритміка, яка переходить у загалом плавну течію "А вас немає – Ігоре та Юро" вірша.
"Я бачу вас не (в?) снах, а наяву" - важко досить читається "не в снах", "сміх ваш щирий", "Щоб стати". Це говорить тільки про бажання автора донести більш-менш незмінними певні ідеї, які поетичний простір прагнув би трансформувати?
Взагалі, є відчуття, що можна було на початку зробити певне узагальнення, аби не повторювати так часто "ви", "ваші".
І, напевно, читачам легше було би читати ці два рядки:
"А ваші недоспівані роки і весни
Вже ніхто не перелічить…" - якщо "і весни" перенести на початок другого рядка?
Так чи інакше, мені дуже приємно осягати своєрідні і внутрішньо вельми гармонійні світи від пана Тимофія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 16:28:17 ]
Я просто подав свою суб`єктивну думку, яку завжди можна стрети автором.
Так мені видалося - так сприйнялося.
Пані Любове (та що Дніпрова),
Я не відношуся до категорії секс-меншин :))
А це, що тема піднята то піднята - все ж коли я бачу технічні, логічні "дзюри"
то чому я не повинен допомогти автору їх залатати???
Чи може я повинен заплющувати очі?
З повагою Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-25 17:26:41 ]
Юрію, мені важливою здається ідея, що якщо є хоча б одне інше задовільне пояснення використаного автором рішення, то ми , читачі, його маємо відчути, відшукати. І головне, аби воно, це рішення, було.
Бо, наприклад, тема елітарної поезії, яку сьогодні зачепив Святослав Синявський щодо
"Трипітаки" Ганни Осадко, вся ніби на неочевидних рішеннях тримається?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-25 18:03:23 ]
Маєте рацію Володимире - ідея - це головне!
Все ж подача ідеї теж відіграє неабияку роль.
Мабуть фуги Баха звучали би несприйняливо вухом,
коли би їх виконувало AC-DC :))