Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.22
18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонний
Семестр денного навчання.
Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонний
Семестр денного навчання.
Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти
2026.10.22
16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна
2026.10.22
15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.
ІІ
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.
ІІ
2026.10.22
13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча
2026.10.22
08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,
Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,
Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій
2026.10.22
06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.
2026.10.21
21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.
Зібрані листям, шелестно
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.
Зібрані листям, шелестно
2026.10.21
15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".
Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".
Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться
2026.10.21
15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.
Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.
Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші
2026.10.21
12:43
Що робиться на гіацинтовій хаті
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день
Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг
Що робиться на гіацинтовій, га
На радість левам, ей
У цей день
Вірю в нового друга, без претензії
Вірю в нового друга, без проблем отих
Мені потрібен друг
2026.10.21
11:43
Степи давно не мають пруфу, —
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,
Шкодують блазням ковдри духу,
Ховають погляди від згуб
Вовків самотніх в літній дуб.
Вистава йде... Повільна тиша.
Над жолудем голодна миша,
Частково справжня, наче ми,
Світ наближає до чуми,
2026.10.21
10:32
Поезія «Вмирає хата без батьків» українського поета Володимира Мацуцького була написана у вересні 2022 року. Це глибокий і проникливий вірш, що поєднує біль особистої втрати з трагедією війни в Україні.
Нижче наведено повний текст твору:
______________
2026.10.21
08:52
він не / імя /
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець
і не / іще імя /
і до усього
підходить він геть інакше
тобі поезія
йому маячня хоча
те саме необовязково завше
ще він торкається сердець
2026.10.21
06:03
Затягнуло димом просинь,
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
Стогне змучена земля
І в глухого Бога просить
Покарати москаля.
За усі дитячі сльози,
За зруйновані міста, -
За погрози і за грози,
І за спалені жита.
2026.10.20
20:08
Здається іншим світ під жовтим листям.
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
Коли імлисто
у тихім плачі
старі невдачі
спадають мрякою з будинків та дерев,
він виглядає, начебто завмер.
Без літніх барв у сирості холодній
згорнувся кволо
2026.10.20
17:07
Як тут чарівно, мамо, як чарівно,
У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У жовте листя увібралася царівна!
Кленовий лист, тонкі вербові віти,
Вільха і буки прагнуть золотіти.
Краплини срібла на багрянім листі,
Думки прозорі, стишені і чисті...
Мережки хмар - тендітне павутиння,
І павучк
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Пісня
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пісня
Розум та мудрість кардинально відрізняються одне від одного. Якщо перше - це вміння складати два плюс два, то друге - це вміння не брати в борг оті два плюс два, навіть якщо дуже потрібно.
А тепер порахуймо: скільки у нашій державі людей розумних, а скільки мудрих.
Щось мені підказує, що перших незрівнянно більше. Бо, судячи з суми державного боргу, та боргу простих людей і підприємців перед банками та кредитними установами мудрості не видно узагалі.
Дехто скаже, що ці якості не вимірюються в грошовому еквіваленті. Гаразд. Ось вам інший приклад, побутовий.
Розумна людина має і дружину, і коханку. Чи зразу трьох. Це хто як подужає. А мудра - одну. Бо рано чи пізно шило вилізе з мішка, і тоді почнуться суди, рейвах у сім'ї, кардіологічні хвороби, а то й венеричні. Про майно не кажу: все буде розділене: і заощадження, і дача, і хата. А на додачу на шию повісять аліменти, які дехто і до гробу не встигне виплатити.
А що з творчістю? Така сама маруда. Мудрі пишуть про природу і кохання. Ніхто і слова кривого не скаже, бо все лагідне, душевне, незлобливе. А розумаки строчать гумор і сатиру. Таким літературні премії не дають, руки не тиснуть, а на творчих зібраннях сідають від таких осіб якнайдалі. У мудрих - багатотисячні тиражі, а в розумних - кіт наплакав.
З Бахусом подібна історія. Жінка ставить на стола пляшку з наливкою. Мудрі випили, закусили,, поспівали та потанцювали - і прожогом в рідну буду.. А розумні купують ще ящика бодяги і цмулять її до ранку. Результат: дика головна біль, похмілля, крики благовірної та поганий поголос. А це негативно впливає на репутацію, зарплатню, здоров'я та статки сім'ї.
Чи я помиляюся? Га?
А якщо чинити одночасно і мудро і розумно? Як?
Просто так нині і жінка чоловіка до себе не підпускає: потрібно помитися гарненько, поголитися, аби не подряпати щетиною чутливі місця, зробити їй масаж, приготувати оригінальну вечерю, а то й зводити в театр на прем'єру спектаклю мандрівної зірки сучасного сценічного мистецтва. Тобто, витрясти з кишень півзарплати. Післясмак від такої чуттєвої епопеї залишаєттся надовго, а користь неабияка.
А розумні? Ці куплять на ринку кіло сала, помідорів, прокладок, туалетного паперу, хліба та прального порошку. Можливо, ще якусь дещицю. І з гордим виглядом викладуть перед коханою жінкою на кухонний стіл, наче кажуть:""Ось, бачиш який я господар, бачиш як я про тебе піклуюся!".
А що про це думає жінка - розумні чоловіки навіть і не здогадуються. А я знаю точно: у них псується настрій і бажання цілуватися. І кохатися, звісно.
А чоловік без щоденних жіночих обіймів стає сумним, забудькуватим, схильним до пияцтва та урологічних хвороб.
Тому, з власного досвіду, раджу послати до біса розум, а керуватися виключно мудрістю. Правда у мене вона проклюнулася аж у стооітньому віці, коли усі ребра було усоте перетолочено кочергою, кабака усохла, а пити оковиту вже не міг - здоровля не дозволяло.
А чим нині тішу дружину? Білими грибами! Любить вона їх безтямно. Мабуть, в організмі селену не вистачає, от щитовидна залоза і посилає сигнали в кору головного мозку: "Хочу боровичків!".
І хоч хребти ні в мене, ні в неї уже згинаються, але мудрість підказує: -Хапай кошика і цургич до лісу! Бо інакше не буде ні борщу, ні шкварок. І гарчатиме, наче пес, якого блохи кусають.
А я вже підсліпуватий. Блукав-боукав, а грибів немає. Поховалися,! Мабуть, надокучило, що швендяю по їхніх головах і удень, і уночі.
І тоді сів на штурпакові та заспівав. Ловко так, як в молодості.
І що б ви думали? Боровички піднялися в повен зріст, розправили брилі і зачудовано слухали, як з мого рота вилітають звуки давно забутої пісні. А за спиною причаїлися зайці, лосі, косулі. Навіть кабанчик зарохкав від задоволення.
А як закінчив співати - грибульки самі застрибнули в мої двадцятивідерні кошики. Чупакабри в зубах доволочили урожай на подвір'я, а я полегшено зітхнув: "Нарешті мудрість взяла гору над розумом".
А пісню пропоную послухати і вам також. Може, знадобиться.
А оце посилання на пісню.
https://www.facebook.com/sashkosirko/posts/1487615831610877?__cft__[0]=AZWV3PtcVuqF4NJRLoF5lrbF3iWfpkA7Y9oo-2NvkhGyD75sgao_HTWy-wrpRSJOw7ZLWAeWja_iLSd9PXtBBze89SkTykfqL1OuLsKkqra6WbLaIadByz3MttCZ4DGadAnJI9KYJ4aQJ5w42XsFcIBl&__tn__=%2CO%2CP-R
20.09.2021р.
А тепер порахуймо: скільки у нашій державі людей розумних, а скільки мудрих.
Щось мені підказує, що перших незрівнянно більше. Бо, судячи з суми державного боргу, та боргу простих людей і підприємців перед банками та кредитними установами мудрості не видно узагалі.
Дехто скаже, що ці якості не вимірюються в грошовому еквіваленті. Гаразд. Ось вам інший приклад, побутовий.
Розумна людина має і дружину, і коханку. Чи зразу трьох. Це хто як подужає. А мудра - одну. Бо рано чи пізно шило вилізе з мішка, і тоді почнуться суди, рейвах у сім'ї, кардіологічні хвороби, а то й венеричні. Про майно не кажу: все буде розділене: і заощадження, і дача, і хата. А на додачу на шию повісять аліменти, які дехто і до гробу не встигне виплатити.
А що з творчістю? Така сама маруда. Мудрі пишуть про природу і кохання. Ніхто і слова кривого не скаже, бо все лагідне, душевне, незлобливе. А розумаки строчать гумор і сатиру. Таким літературні премії не дають, руки не тиснуть, а на творчих зібраннях сідають від таких осіб якнайдалі. У мудрих - багатотисячні тиражі, а в розумних - кіт наплакав.
З Бахусом подібна історія. Жінка ставить на стола пляшку з наливкою. Мудрі випили, закусили,, поспівали та потанцювали - і прожогом в рідну буду.. А розумні купують ще ящика бодяги і цмулять її до ранку. Результат: дика головна біль, похмілля, крики благовірної та поганий поголос. А це негативно впливає на репутацію, зарплатню, здоров'я та статки сім'ї.
Чи я помиляюся? Га?
А якщо чинити одночасно і мудро і розумно? Як?
Просто так нині і жінка чоловіка до себе не підпускає: потрібно помитися гарненько, поголитися, аби не подряпати щетиною чутливі місця, зробити їй масаж, приготувати оригінальну вечерю, а то й зводити в театр на прем'єру спектаклю мандрівної зірки сучасного сценічного мистецтва. Тобто, витрясти з кишень півзарплати. Післясмак від такої чуттєвої епопеї залишаєттся надовго, а користь неабияка.
А розумні? Ці куплять на ринку кіло сала, помідорів, прокладок, туалетного паперу, хліба та прального порошку. Можливо, ще якусь дещицю. І з гордим виглядом викладуть перед коханою жінкою на кухонний стіл, наче кажуть:""Ось, бачиш який я господар, бачиш як я про тебе піклуюся!".
А що про це думає жінка - розумні чоловіки навіть і не здогадуються. А я знаю точно: у них псується настрій і бажання цілуватися. І кохатися, звісно.
А чоловік без щоденних жіночих обіймів стає сумним, забудькуватим, схильним до пияцтва та урологічних хвороб.
Тому, з власного досвіду, раджу послати до біса розум, а керуватися виключно мудрістю. Правда у мене вона проклюнулася аж у стооітньому віці, коли усі ребра було усоте перетолочено кочергою, кабака усохла, а пити оковиту вже не міг - здоровля не дозволяло.
А чим нині тішу дружину? Білими грибами! Любить вона їх безтямно. Мабуть, в організмі селену не вистачає, от щитовидна залоза і посилає сигнали в кору головного мозку: "Хочу боровичків!".
І хоч хребти ні в мене, ні в неї уже згинаються, але мудрість підказує: -Хапай кошика і цургич до лісу! Бо інакше не буде ні борщу, ні шкварок. І гарчатиме, наче пес, якого блохи кусають.
А я вже підсліпуватий. Блукав-боукав, а грибів немає. Поховалися,! Мабуть, надокучило, що швендяю по їхніх головах і удень, і уночі.
І тоді сів на штурпакові та заспівав. Ловко так, як в молодості.
І що б ви думали? Боровички піднялися в повен зріст, розправили брилі і зачудовано слухали, як з мого рота вилітають звуки давно забутої пісні. А за спиною причаїлися зайці, лосі, косулі. Навіть кабанчик зарохкав від задоволення.
А як закінчив співати - грибульки самі застрибнули в мої двадцятивідерні кошики. Чупакабри в зубах доволочили урожай на подвір'я, а я полегшено зітхнув: "Нарешті мудрість взяла гору над розумом".
А пісню пропоную послухати і вам також. Може, знадобиться.
А оце посилання на пісню.
https://www.facebook.com/sashkosirko/posts/1487615831610877?__cft__[0]=AZWV3PtcVuqF4NJRLoF5lrbF3iWfpkA7Y9oo-2NvkhGyD75sgao_HTWy-wrpRSJOw7ZLWAeWja_iLSd9PXtBBze89SkTykfqL1OuLsKkqra6WbLaIadByz3MttCZ4DGadAnJI9KYJ4aQJ5w42XsFcIBl&__tn__=%2CO%2CP-R
20.09.2021р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
