
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.09.25
01:40
Чудь начудила чудернацько.
Педербург славний своїми педербуржцями на всю педерацію.
До Голої Пристані пристали голодранці.
Гаррі Поттер зловживав Портером.
Голубі любилися як голуби.
Протестувальники протестували тест.
Культурист туристо
2023.09.24
18:33
Для ребусів є лиса голова,
вона розумна, наче два єврея,
а ще така багата на слова
(у власника словесна діарея).
Дивись, яке багатство язика,
немов Володя путін на трибуні...
Хай збоченець базікає пока
тим язиком доладне тільки куні.
вона розумна, наче два єврея,
а ще така багата на слова
(у власника словесна діарея).
Дивись, яке багатство язика,
немов Володя путін на трибуні...
Хай збоченець базікає пока
тим язиком доладне тільки куні.
2023.09.24
15:12
Гарна дівчина Маруся – найгарніша у селі,
Чорноброва, кароока та й розумниця нівроку.
Хлопці бігають за нею і великі, і малі.
Та вона лише сміється, що аж ямочки на щоках.
А сміється, бо ті хлопці час лиш дарма витрачають.
В неї парубок Іван є – перш
Чорноброва, кароока та й розумниця нівроку.
Хлопці бігають за нею і великі, і малі.
Та вона лише сміється, що аж ямочки на щоках.
А сміється, бо ті хлопці час лиш дарма витрачають.
В неї парубок Іван є – перш
2023.09.24
11:40
Затісно в суєтному сьогоденні…
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз
Кривавицею мерехтить майбутнє…
Невже таким задумано наш світ?
«А ти в минувшину занурся!
Між слів і дій тамтешніх віднайди
Наміри й помисли, далекі сьогоденню.
Чи хоч на гріх бодай один поменшало?»-
Не знати чий щораз
2023.09.24
09:56
Загадка
Есть поэт серьёзоль-строголь.
Мову знает не особоль.
Обхамить всегда он моголь.
Кто же это?
Это - …… .
Есть поэт серьёзоль-строголь.
Мову знает не особоль.
Обхамить всегда он моголь.
Кто же это?
Это - …… .
2023.09.24
08:10
Ще донині
В небі синім
Журавлиний
Спів не лине.
Гожа осінь
Ноги босі
Миє досі
В теплих росах.
В небі синім
Журавлиний
Спів не лине.
Гожа осінь
Ноги босі
Миє досі
В теплих росах.
2023.09.24
06:43
Я довго вагався чи потрібно це писати, але зважаючи на недолугість Юри Гундарєва думаю, що саме час розставити деякі речі на свої місця.
І так:
1. Чому Погорєлов? Мій прадід з Кубанських козаків повертаючись з Першої світової війни чомусь вирішив оселит
І так:
1. Чому Погорєлов? Мій прадід з Кубанських козаків повертаючись з Першої світової війни чомусь вирішив оселит
2023.09.24
04:32
Облиш мене. Все виправить світанок.
Недопалки завжди надто гіркі.
Як легко стати просто некоханим.
Але ми люди. Ми повік такі.
Перепливи цю ніч під зорепадом.
Вони тепер для нас на жаль тривкі.
З тобою увійшли у річку знади.
Але зміліли води у ріки
Недопалки завжди надто гіркі.
Як легко стати просто некоханим.
Але ми люди. Ми повік такі.
Перепливи цю ніч під зорепадом.
Вони тепер для нас на жаль тривкі.
З тобою увійшли у річку знади.
Але зміліли води у ріки
2023.09.24
04:05
Силабічна чи тонічна
муза в мізки лізе,
чи хвороба, то хронічна?
Все! Пакуй валізи!
«ГеніЯльність» це не жарти,
ой, воно, як важко!
Вірші, думав, слави варті,
а вони – какашки.
муза в мізки лізе,
чи хвороба, то хронічна?
Все! Пакуй валізи!
«ГеніЯльність» це не жарти,
ой, воно, як важко!
Вірші, думав, слави варті,
а вони – какашки.
2023.09.23
19:40
Ніколай Погорєлов (Соболь) дорікає мені, що у моєму вірші «Кільця» рядки мають різну кількість складів. Відчуваю, що мій опонент просто не знає, що на сьогодні існують різні системи віршування, зокрема:
СИЛАБІЧНА, яка передбачає рівну кількість складів.
2023.09.23
12:41
Переконаний: кожен звук
має власний запах і колір:
ось, звичайно, Телоніус Мунк,
це, ясна річ, Колтрейн.
Переконаний: кожна мить
має різних відтінків жмуток:
просто сонцем оця зорить,
має власний запах і колір:
ось, звичайно, Телоніус Мунк,
це, ясна річ, Колтрейн.
Переконаний: кожна мить
має різних відтінків жмуток:
просто сонцем оця зорить,
2023.09.23
11:58
Поки спите ви, стану
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів
Осінніми світаннями.
На травах порозкладую мільярди сувенірів.
Будинки підрожевлю, вмию тротуари,
Підкину ще жарину в парків багаття
І заспанії канни на руки площ подам.
А вже коли займеться сонце в людськім усміху,
День заспів
2023.09.23
07:18
Кожній людині своя є ціна.
Я переконаний в цьому віднині.
Можна дістати людину з лайна
та не дістанеш лайна із людини.
23.09.23р.
Я переконаний в цьому віднині.
Можна дістати людину з лайна
та не дістанеш лайна із людини.
23.09.23р.
2023.09.23
07:01
Пустунка доля зваблює людей,
веде за руку, солодко щебече,
когось притисне сильно до грудей,
обніме з насолодою за плечі…
ці пестощі знайомі геть усім,
вони хисткі, як восени стеблина,
мені здається просто річ у тім,
що мойра легко підштовхне у спи
веде за руку, солодко щебече,
когось притисне сильно до грудей,
обніме з насолодою за плечі…
ці пестощі знайомі геть усім,
вони хисткі, як восени стеблина,
мені здається просто річ у тім,
що мойра легко підштовхне у спи
2023.09.23
06:01
Ряхтить листочками рудими
Над ставом стишеним верба,-
І переповнює незримо
Мене за літечком журба.
Майнуло радістю, як юність,
А навзамін лишило щем
Отут, де вчора захлинулись
Верба, ставок і я дощем...
Над ставом стишеним верба,-
І переповнює незримо
Мене за літечком журба.
Майнуло радістю, як юність,
А навзамін лишило щем
Отут, де вчора захлинулись
Верба, ставок і я дощем...
2023.09.22
21:57
Ніколаю Погорєлову (Соболю)
Був я Погорєлов,
а тепер вже - Соболь,
був колись «незрелым»,
став самим собою:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Був я Погорєлов,
а тепер вже - Соболь,
був колись «незрелым»,
став самим собою:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.09.18
2023.09.10
2023.08.29
2023.08.27
2023.07.27
2023.07.23
2023.07.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олена Осінь (1979) /
Вірші
Уже за пругом осінь…
Бери її за руку і веди.
Крізь тихі айстри, десь поза городи,
Де пасмами лягають холоди
І памороззю дихають на воду.
Куди стежки – уже одна сльота,
Де я тогóріч загубила хустку.
А ви бредіть удвох собі отак
Повз очерети і тернові пустки.
Зі степом оніміло помовчіть.
О, як же скрушно він зітхає в зиму.
І облітає з голих верховіть
Грачиння чорна хмара на озимі.
Лише шипшина спомином палким
Ще догорає у красі запізній –
Та не зігріти змерзлої руки,
Ні гнізд пустих, а ні журливу пісню.
Усе на світі – тільки ця яса!
То ж відпускай. І я вже не тримаю.
Поглянь, як рясно плачуть небеса –
Це вже за пругом осінь відлітає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Уже за пругом осінь…

Крізь тихі айстри, десь поза городи,
Де пасмами лягають холоди
І памороззю дихають на воду.
Куди стежки – уже одна сльота,
Де я тогóріч загубила хустку.
А ви бредіть удвох собі отак
Повз очерети і тернові пустки.
Зі степом оніміло помовчіть.
О, як же скрушно він зітхає в зиму.
І облітає з голих верховіть
Грачиння чорна хмара на озимі.
Лише шипшина спомином палким
Ще догорає у красі запізній –
Та не зігріти змерзлої руки,
Ні гнізд пустих, а ні журливу пісню.
Усе на світі – тільки ця яса!
То ж відпускай. І я вже не тримаю.
Поглянь, як рясно плачуть небеса –
Це вже за пругом осінь відлітає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію