Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.01
06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як живлять
милозвучністю мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин
які не стільки напувають, як живлять
милозвучністю мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Іншомовна поезія
/
Іншомовні вірші
Цитаты, афоризмы (1)
Контекст : «Озеро моей мечты»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитаты, афоризмы (1)
* * *
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
* * *
Шагает жизнь сквозь очередь веков,
сквозь прошлые и будущие лица,
рождая мудрецов и простаков,
влюблённым разрешив уединиться…
* * *
Чередою рушатся дни и поколения.
* * *
Не бойся, брат, в нас Бог давно влюбился.
Ведь Он – Любовь и путеводная звезда.
* * *
Как некрещённым толкать
жизнь, как жену под венец?
* * *
Спасает всех Господь, однажды… и в конце.
* * *
Кто сказал, что судьба не моя мне дарована?
* * *
Судьба никогда не льстит.
* * *
Судьба моя, тебе я благодарен вновь –
судьбе, предвосхищающей любовь.
С тобой, судьба, я не отчаиваюсь жить,
всю грусть забыть и жизнь свою любить.
Моя судьба! Судьба моя!..
* * *
Совесть. Снова душа – паперть. Снова слезам капать.
* * *
Сердцу не прикажешь нипочём, потому что сердце горячо.
* * *
Там, где любовь, сбудется всё, что иначе не сбудется.
Там, где любовь, родиной кажется каждая улица.
* * *
Без любви теряются дни.
* * *
Кто сказал, что любовь не моя мне дарована?
* * *
Любовь – не ложь, достоинство – не скверна.
* * *
Праздновать мир между мной и тобою – я величаю большою любовью.
* * *
Верность, как птица-затворница.
Спасайся. Лети – а не хочется.
Верность, как матерь кормящая, –
забота и боль настоящая.
* * *
Верность не порок, а всего лишь пролог большой любви.
* * *
От измены до любви – километры.
* * *
Ярче солнца звёзды после первых слёз.
* * *
Не превратится боль в гранит.
* * *
Где много сил, – там так терпенья мало.
* * *
Отягощает – плоть, всем злом в одном лице.
* * *
Дела бегут бесперерывным кроссом.
Пока не труп – за временем беги.
* * *
Года уходят, им не хочется вернуться.
Они кучкуются и нам дают понять,
как мы не ценим их, как наши жизни рвутся,
лишь потому, что мы всегда стремимся вспять.
* * *
Клок воспоминаний, превращённый в клон,
манит и обманет, как обычный сон.
* * *
Если даже во сне люди не спят,
значит, слушает ночь их тишину.
* * *
Создай мечты, где оживут мои цветы.
* * *
Мечта не испарится, ведь она не дождь, не птица.
* * *
Живи всё дольше и помни больше только о любви.
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
* * *
Шагает жизнь сквозь очередь веков,
сквозь прошлые и будущие лица,
рождая мудрецов и простаков,
влюблённым разрешив уединиться…
* * *
Чередою рушатся дни и поколения.
* * *
Не бойся, брат, в нас Бог давно влюбился.
Ведь Он – Любовь и путеводная звезда.
* * *
Как некрещённым толкать
жизнь, как жену под венец?
* * *
Спасает всех Господь, однажды… и в конце.
* * *
Кто сказал, что судьба не моя мне дарована?
* * *
Судьба никогда не льстит.
* * *
Судьба моя, тебе я благодарен вновь –
судьбе, предвосхищающей любовь.
С тобой, судьба, я не отчаиваюсь жить,
всю грусть забыть и жизнь свою любить.
Моя судьба! Судьба моя!..
* * *
Совесть. Снова душа – паперть. Снова слезам капать.
* * *
Сердцу не прикажешь нипочём, потому что сердце горячо.
* * *
Там, где любовь, сбудется всё, что иначе не сбудется.
Там, где любовь, родиной кажется каждая улица.
* * *
Без любви теряются дни.
* * *
Кто сказал, что любовь не моя мне дарована?
* * *
Любовь – не ложь, достоинство – не скверна.
* * *
Праздновать мир между мной и тобою – я величаю большою любовью.
* * *
Верность, как птица-затворница.
Спасайся. Лети – а не хочется.
Верность, как матерь кормящая, –
забота и боль настоящая.
* * *
Верность не порок, а всего лишь пролог большой любви.
* * *
От измены до любви – километры.
* * *
Ярче солнца звёзды после первых слёз.
* * *
Не превратится боль в гранит.
* * *
Где много сил, – там так терпенья мало.
* * *
Отягощает – плоть, всем злом в одном лице.
* * *
Дела бегут бесперерывным кроссом.
Пока не труп – за временем беги.
* * *
Года уходят, им не хочется вернуться.
Они кучкуются и нам дают понять,
как мы не ценим их, как наши жизни рвутся,
лишь потому, что мы всегда стремимся вспять.
* * *
Клок воспоминаний, превращённый в клон,
манит и обманет, как обычный сон.
* * *
Если даже во сне люди не спят,
значит, слушает ночь их тишину.
* * *
Создай мечты, где оживут мои цветы.
* * *
Мечта не испарится, ведь она не дождь, не птица.
* * *
Живи всё дольше и помни больше только о любви.
Цитаты Сергея Губерначука из сборника текстов песен «Озеро моей мечты»:
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015302
Больше цитат, афоризмов, высказываний Сергея Губерначука на сайтах:
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015158
https://ru.wikiquote.org/wiki/Сергей_Григорьевич_Губерначук
https://ru.citaty.net/avtory/gubernachuk-sergei-grigorevich/
https://www.inpearls.ru/pearls/search?keyword=Сергей+Губерначук
https://www.youtube.com/watch?v=w7WTS4v1JrY
https://www.youtube.com/watch?v=gWFJnvG_aVo
Контекст : «Озеро моей мечты»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
