Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.15
13:25
Я розхоюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.06.15
09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
2026.06.15
08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2026.06.14
20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн
2026.06.14
19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Іншомовна поезія
/
Іншомовні вірші
Цитаты, афоризмы (1)
Контекст : «Озеро моей мечты»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитаты, афоризмы (1)
* * *
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
* * *
Шагает жизнь сквозь очередь веков,
сквозь прошлые и будущие лица,
рождая мудрецов и простаков,
влюблённым разрешив уединиться…
* * *
Чередою рушатся дни и поколения.
* * *
Не бойся, брат, в нас Бог давно влюбился.
Ведь Он – Любовь и путеводная звезда.
* * *
Как некрещённым толкать
жизнь, как жену под венец?
* * *
Спасает всех Господь, однажды… и в конце.
* * *
Кто сказал, что судьба не моя мне дарована?
* * *
Судьба никогда не льстит.
* * *
Судьба моя, тебе я благодарен вновь –
судьбе, предвосхищающей любовь.
С тобой, судьба, я не отчаиваюсь жить,
всю грусть забыть и жизнь свою любить.
Моя судьба! Судьба моя!..
* * *
Совесть. Снова душа – паперть. Снова слезам капать.
* * *
Сердцу не прикажешь нипочём, потому что сердце горячо.
* * *
Там, где любовь, сбудется всё, что иначе не сбудется.
Там, где любовь, родиной кажется каждая улица.
* * *
Без любви теряются дни.
* * *
Кто сказал, что любовь не моя мне дарована?
* * *
Любовь – не ложь, достоинство – не скверна.
* * *
Праздновать мир между мной и тобою – я величаю большою любовью.
* * *
Верность, как птица-затворница.
Спасайся. Лети – а не хочется.
Верность, как матерь кормящая, –
забота и боль настоящая.
* * *
Верность не порок, а всего лишь пролог большой любви.
* * *
От измены до любви – километры.
* * *
Ярче солнца звёзды после первых слёз.
* * *
Не превратится боль в гранит.
* * *
Где много сил, – там так терпенья мало.
* * *
Отягощает – плоть, всем злом в одном лице.
* * *
Дела бегут бесперерывным кроссом.
Пока не труп – за временем беги.
* * *
Года уходят, им не хочется вернуться.
Они кучкуются и нам дают понять,
как мы не ценим их, как наши жизни рвутся,
лишь потому, что мы всегда стремимся вспять.
* * *
Клок воспоминаний, превращённый в клон,
манит и обманет, как обычный сон.
* * *
Если даже во сне люди не спят,
значит, слушает ночь их тишину.
* * *
Создай мечты, где оживут мои цветы.
* * *
Мечта не испарится, ведь она не дождь, не птица.
* * *
Живи всё дольше и помни больше только о любви.
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
* * *
Шагает жизнь сквозь очередь веков,
сквозь прошлые и будущие лица,
рождая мудрецов и простаков,
влюблённым разрешив уединиться…
* * *
Чередою рушатся дни и поколения.
* * *
Не бойся, брат, в нас Бог давно влюбился.
Ведь Он – Любовь и путеводная звезда.
* * *
Как некрещённым толкать
жизнь, как жену под венец?
* * *
Спасает всех Господь, однажды… и в конце.
* * *
Кто сказал, что судьба не моя мне дарована?
* * *
Судьба никогда не льстит.
* * *
Судьба моя, тебе я благодарен вновь –
судьбе, предвосхищающей любовь.
С тобой, судьба, я не отчаиваюсь жить,
всю грусть забыть и жизнь свою любить.
Моя судьба! Судьба моя!..
* * *
Совесть. Снова душа – паперть. Снова слезам капать.
* * *
Сердцу не прикажешь нипочём, потому что сердце горячо.
* * *
Там, где любовь, сбудется всё, что иначе не сбудется.
Там, где любовь, родиной кажется каждая улица.
* * *
Без любви теряются дни.
* * *
Кто сказал, что любовь не моя мне дарована?
* * *
Любовь – не ложь, достоинство – не скверна.
* * *
Праздновать мир между мной и тобою – я величаю большою любовью.
* * *
Верность, как птица-затворница.
Спасайся. Лети – а не хочется.
Верность, как матерь кормящая, –
забота и боль настоящая.
* * *
Верность не порок, а всего лишь пролог большой любви.
* * *
От измены до любви – километры.
* * *
Ярче солнца звёзды после первых слёз.
* * *
Не превратится боль в гранит.
* * *
Где много сил, – там так терпенья мало.
* * *
Отягощает – плоть, всем злом в одном лице.
* * *
Дела бегут бесперерывным кроссом.
Пока не труп – за временем беги.
* * *
Года уходят, им не хочется вернуться.
Они кучкуются и нам дают понять,
как мы не ценим их, как наши жизни рвутся,
лишь потому, что мы всегда стремимся вспять.
* * *
Клок воспоминаний, превращённый в клон,
манит и обманет, как обычный сон.
* * *
Если даже во сне люди не спят,
значит, слушает ночь их тишину.
* * *
Создай мечты, где оживут мои цветы.
* * *
Мечта не испарится, ведь она не дождь, не птица.
* * *
Живи всё дольше и помни больше только о любви.
Цитаты Сергея Губерначука из сборника текстов песен «Озеро моей мечты»:
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015302
Больше цитат, афоризмов, высказываний Сергея Губерначука на сайтах:
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015158
https://ru.wikiquote.org/wiki/Сергей_Григорьевич_Губерначук
https://ru.citaty.net/avtory/gubernachuk-sergei-grigorevich/
https://www.inpearls.ru/pearls/search?keyword=Сергей+Губерначук
https://www.youtube.com/watch?v=w7WTS4v1JrY
https://www.youtube.com/watch?v=gWFJnvG_aVo
Контекст : «Озеро моей мечты»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
