Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
2026.01.29
10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,
і є душа – іще не скорена,
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
* * *
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
* * *
Два дні трясе країну від чергового небаченого хамства зе-бидла, яке невідомо як через півроку після отримання вищої освіти стає зам міністра МВД маючи при цьому російське громадянство. Що тут уже скажеш, дно уже давно пробите і країна керована, по-суті, гопотою тоне. Це бачать усі адекватні люди: і за кордоном, і всередині країни. Дивує відсоток тупоголових, які і нині готові віддати голоси за цю брехливу, неосвічену, непрофесійну, зрадливу команду гопників, які втягнули знову країну в життя по-понятіям. І це ми усі бачили на сумнозвісному відео.
Скільки разів за цей час мені з різними волонтерами, які були за кермом автомобіля, доводилося перетинати блок-пости - не злікувати тих перетинів. Жодного разу нас не образили, жодного разу не принизили , навпаки кожного разу наші хлопці на блок-посту доброзичливо бажали нам гарної безпечної дороги. Завжди хотілося підтримати їх, побажати терпіння , адже робота там не з легких- це тисячі автомобілів, а трапляються і такі пасажири, як оте бидло. Ми завжди підкорялися усім вимогам, потрібно пред'явити документ - будь ласка, адже це їх святий обов'язок і безпека нашої країни. Нас це ніколи не ображало і не напружувало.
Сьогодні дуже погана ситуація в країні і це тільки сліпому і дурню не видно.
Скільки наших героїчних захисників, які на сьогодні залишили лави ЗСУ, є на сьогодні безробітними. При тому що мають гарну освіту, до війни мали неабиякий досвід роботи в різних галузях промисловості, сільського господарства, науці...А те що Вони не ховали повісток в шухляди, а першими стали на захист країни від ворога, хіба не повинно давати їм хоч якісь пільги при працевлаштуванні?
Та ні цього немає на сьогодні, сьогодні інші категорії у фаворі...
Країну перетворили у низькопробне посміховище, а обіцяв "ясновельможний" відкриті конкурси, а що ми маємо??? Куми, свати, сусіди, друзі дитинства, квартальщики, резиденти ворожої держави... Чи не забагато, для воюючої країни у якій майже щодня хтось віддає своє безцінне молоде життя за неї, а хтось зухвало танцює на кістках усіх Героїв України, плює в душу усім нам, хто захищає країну і допомагає захисникам. Таке терпіти уже несила. Є надія що такі ляпаси все таки зроблять свою справу і крок за кроком народ буде мудрішати і не вестися на чергову виборчу технологію і не обирати того, кого йому уже загорнули у красиву обгортку і подають, як щось новеньке і небачено успішне в майбутньому.
Скільки разів за цей час мені з різними волонтерами, які були за кермом автомобіля, доводилося перетинати блок-пости - не злікувати тих перетинів. Жодного разу нас не образили, жодного разу не принизили , навпаки кожного разу наші хлопці на блок-посту доброзичливо бажали нам гарної безпечної дороги. Завжди хотілося підтримати їх, побажати терпіння , адже робота там не з легких- це тисячі автомобілів, а трапляються і такі пасажири, як оте бидло. Ми завжди підкорялися усім вимогам, потрібно пред'явити документ - будь ласка, адже це їх святий обов'язок і безпека нашої країни. Нас це ніколи не ображало і не напружувало.
Сьогодні дуже погана ситуація в країні і це тільки сліпому і дурню не видно.
Скільки наших героїчних захисників, які на сьогодні залишили лави ЗСУ, є на сьогодні безробітними. При тому що мають гарну освіту, до війни мали неабиякий досвід роботи в різних галузях промисловості, сільського господарства, науці...А те що Вони не ховали повісток в шухляди, а першими стали на захист країни від ворога, хіба не повинно давати їм хоч якісь пільги при працевлаштуванні?
Та ні цього немає на сьогодні, сьогодні інші категорії у фаворі...
Країну перетворили у низькопробне посміховище, а обіцяв "ясновельможний" відкриті конкурси, а що ми маємо??? Куми, свати, сусіди, друзі дитинства, квартальщики, резиденти ворожої держави... Чи не забагато, для воюючої країни у якій майже щодня хтось віддає своє безцінне молоде життя за неї, а хтось зухвало танцює на кістках усіх Героїв України, плює в душу усім нам, хто захищає країну і допомагає захисникам. Таке терпіти уже несила. Є надія що такі ляпаси все таки зроблять свою справу і крок за кроком народ буде мудрішати і не вестися на чергову виборчу технологію і не обирати того, кого йому уже загорнули у красиву обгортку і подають, як щось новеньке і небачено успішне в майбутньому.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
