ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Перетворення (із циклу
Хмари низькі, аж розпливчасто-сині,
Ніби розмащені на полотні,
Сонце – неначе жарина в каміні -
Десь дотліває між них вдалині.

Відсвіт рожевий – десерт малиновий -
Обрій повільно смакує собі.
Змішує барви ті знову і знову
І перетворює на голубі.

1.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)

с. Миколаївка, Крим.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 21:53:30
Переглядів сторінки твору 294
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.309 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.309 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 21:54:03 ]
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-14 13:29:08 ] - відповісти

Гарно змальована картина. Бачу все, мов наяву!
Мої щирі вітання вам, Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 13:31:32 ] - відповісти

Вітаю і я Вас, пані Наталю! Давно не бачились. Радий, якщо знайшли щось для себе у цих рядках.))


Отправить
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 16:22:31 ] - відповісти

Яскрава мініатюра, зримо!


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 17:32:33 ] - відповісти

Краса природи мов жива)


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 18:18:16 ] - відповісти

Мені сподобалося, Ярославе, таке зриме малювання!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 20:39:10 ] - відповісти

Спасибі, Уляно, радий, що побачили!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 20:40:39 ] - відповісти

Спасибі, Таню! Хай пишеться і Вам так і ще краще!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-14 21:39:49 ] - відповісти

Дякую, Володимире! Натхнення тобі!)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 00:07:34 ] - відповісти

Так живописно і смачно, Ярославе!!!)))


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 00:13:24 ] - відповісти

Вельми імпонує. Спокій у вірші.
Щиро.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 09:04:05 ] - відповісти

Привіт, Лілю! Дякую щиро!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 09:05:29 ] - відповісти

Так, Ірино, це було тоді море і небо над ним спокійне! Дякую сердечно!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-28 09:33:23 ]
Справжня лірика, чуйна, барвиста!)))