ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Контрасти
Ліс, мов зачарований, завмер,
І зима удень – така пресвітла,
Із твоїх волось черпнула світла,
В біле одягнула світ химер.

І здалось мені, зима – це ти,
Бо чарує млосно, аж сакрально,
Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти.

Потім я збагнув – зима і ти,
Це - поняття зовсім несумісні,
(Як волання дике й ніжна пісня!),
В ній нема твоєї теплоти.

…Сутінь розгорнула світ химер,
Саваном зими його накрила,
Хай любові потемніли крила,
Але світлий дух її не вмер.

18.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:11:32
Переглядів сторінки твору 684
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.128 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.128 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:12:53 ]
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 22:51:06 ] - відповісти
Доброго вечора, Ярославе!
:-)
Зовсім не думав логінитись на сайт, але прочитав вірш і був змушений зайти, бо треба було голоснути.
Далі писати нема сенсу. Тисну кнопку.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 22:56:34 ] - відповісти

Сашо, дякую щиро! Радий, що зачепило. Натхнення і здоров"я тобі од цієї гарної зими.


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 09:13:32 ] - відповісти
Доброго ранку, Ярославе!
:-)
Дякую! І навзаєм! :-)
Прохання у мене. Поглянь мого вірша "Молот власті". Хочу взнати твою думку. Як поганий, то так і напиши - поганий.
З повгою...

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 16:59:25 ] - відповісти

яка у вас дуже гарна лірика, пане Ярославе! Маєте гарний досвід спілкування з блондинками, якщо написали такий гарний вірш!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 17:47:41 ] - відповісти

Ярославцю, довго перебувати у світі химер - здоров'ю шкодить. Як же тоді реалізовувати заклик "здоровому тілу - світлий дух"? Так що тисність дубові правицю, - і гайда у світ реальний :) Гарна поезія. Натурально, відгукуватимуться не лише блондинки :) До речі, куди поділася пародія на Лу? :


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:09:29 ] - відповісти

Сашо, привіт іще раз. Я написав на твоїй сторінці. Поглянь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:14:44 ] - відповісти

Дуже дякую за відгук, чарівна Маріанно! У мене в житті так склалося, що я одружуюся на брюнетках, а тому блондинки у мене - музи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:20:55 ] - відповісти

Маєте рацію, світлосте! На природі пародії не пишуться, все якісь химери ліричні ввижаються. Ось приїду у місто, ковтну чадного цинізму автомобільного і засяду за пародію. А поки що набираюся світлого духу.
Дякую за світлий відгук, Світлано! Освітлюйте мої вірші і надалі.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:27:14 ] - відповісти

Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти. - кльово))) Але що таке "Із твоїх волось"? волосся - воно, отже - із твого волосся


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 22:06:58 ] - відповісти

Юлю, дякую за візит і відгук. Щодо "волось", то гнучкіше ставтесь до неологізмів, моя Вам порада. Та й у класиків ці слова трапляються, наприклад:
Тиша важчає, терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось,
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.
Василь Симоненко


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:51:55 ] - відповісти

Тепло від Вашої лірики. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:51:26 ] - відповісти

Хай гріє, дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 14:00:40 ]
Який прекрасний вірш! Неймовірний образ! Дякую за лірику кохання, дорогий друже!