ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму —
Ні батькового, ні материнського.
Кажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
То будьмо й надалі тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Контрасти
Ліс, мов зачарований, завмер,
І зима удень – така пресвітла,
Із твоїх волось черпнула світла,
В біле одягнула світ химер.

І здалось мені, зима – це ти,
Бо чарує млосно, аж сакрально,
Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти.

Потім я збагнув – зима і ти,
Це - поняття зовсім несумісні,
(Як волання дике й ніжна пісня!),
В ній нема твоєї теплоти.

…Сутінь розгорнула світ химер,
Саваном зими його накрила,
Хай любові потемніли крила,
Але світлий дух її не вмер.

18.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:11:32
Переглядів сторінки твору 642
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.128 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.128 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:12:53 ]
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 22:51:06 ] - відповісти
Доброго вечора, Ярославе!
:-)
Зовсім не думав логінитись на сайт, але прочитав вірш і був змушений зайти, бо треба було голоснути.
Далі писати нема сенсу. Тисну кнопку.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 22:56:34 ] - відповісти

Сашо, дякую щиро! Радий, що зачепило. Натхнення і здоров"я тобі од цієї гарної зими.


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 09:13:32 ] - відповісти
Доброго ранку, Ярославе!
:-)
Дякую! І навзаєм! :-)
Прохання у мене. Поглянь мого вірша "Молот власті". Хочу взнати твою думку. Як поганий, то так і напиши - поганий.
З повгою...

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 16:59:25 ] - відповісти

яка у вас дуже гарна лірика, пане Ярославе! Маєте гарний досвід спілкування з блондинками, якщо написали такий гарний вірш!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 17:47:41 ] - відповісти

Ярославцю, довго перебувати у світі химер - здоров'ю шкодить. Як же тоді реалізовувати заклик "здоровому тілу - світлий дух"? Так що тисність дубові правицю, - і гайда у світ реальний :) Гарна поезія. Натурально, відгукуватимуться не лише блондинки :) До речі, куди поділася пародія на Лу? :


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:09:29 ] - відповісти

Сашо, привіт іще раз. Я написав на твоїй сторінці. Поглянь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:14:44 ] - відповісти

Дуже дякую за відгук, чарівна Маріанно! У мене в житті так склалося, що я одружуюся на брюнетках, а тому блондинки у мене - музи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:20:55 ] - відповісти

Маєте рацію, світлосте! На природі пародії не пишуться, все якісь химери ліричні ввижаються. Ось приїду у місто, ковтну чадного цинізму автомобільного і засяду за пародію. А поки що набираюся світлого духу.
Дякую за світлий відгук, Світлано! Освітлюйте мої вірші і надалі.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:27:14 ] - відповісти

Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти. - кльово))) Але що таке "Із твоїх волось"? волосся - воно, отже - із твого волосся


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 22:06:58 ] - відповісти

Юлю, дякую за візит і відгук. Щодо "волось", то гнучкіше ставтесь до неологізмів, моя Вам порада. Та й у класиків ці слова трапляються, наприклад:
Тиша важчає, терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось,
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.
Василь Симоненко


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:51:55 ] - відповісти

Тепло від Вашої лірики. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:51:26 ] - відповісти

Хай гріє, дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 14:00:40 ]
Який прекрасний вірш! Неймовірний образ! Дякую за лірику кохання, дорогий друже!