ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Контрасти
Ліс, мов зачарований, завмер,
І зима удень – така пресвітла,
Із твоїх волось черпнула світла,
В біле одягнула світ химер.

І здалось мені, зима – це ти,
Бо чарує млосно, аж сакрально,
Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти.

Потім я збагнув – зима і ти,
Це - поняття зовсім несумісні,
(Як волання дике й ніжна пісня!),
В ній нема твоєї теплоти.

…Сутінь розгорнула світ химер,
Саваном зими його накрила,
Хай любові потемніли крила,
Але світлий дух її не вмер.

18.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:11:32
Переглядів сторінки твору 534
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.128 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.128 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 09:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:12:53 ]
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 22:51:06 ] - відповісти
Доброго вечора, Ярославе!
:-)
Зовсім не думав логінитись на сайт, але прочитав вірш і був змушений зайти, бо треба було голоснути.
Далі писати нема сенсу. Тисну кнопку.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-18 22:56:34 ] - відповісти

Сашо, дякую щиро! Радий, що зачепило. Натхнення і здоров"я тобі од цієї гарної зими.


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 09:13:32 ] - відповісти
Доброго ранку, Ярославе!
:-)
Дякую! І навзаєм! :-)
Прохання у мене. Поглянь мого вірша "Молот власті". Хочу взнати твою думку. Як поганий, то так і напиши - поганий.
З повгою...

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 16:59:25 ] - відповісти

яка у вас дуже гарна лірика, пане Ярославе! Маєте гарний досвід спілкування з блондинками, якщо написали такий гарний вірш!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-19 17:47:41 ] - відповісти

Ярославцю, довго перебувати у світі химер - здоров'ю шкодить. Як же тоді реалізовувати заклик "здоровому тілу - світлий дух"? Так що тисність дубові правицю, - і гайда у світ реальний :) Гарна поезія. Натурально, відгукуватимуться не лише блондинки :) До речі, куди поділася пародія на Лу? :


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:09:29 ] - відповісти

Сашо, привіт іще раз. Я написав на твоїй сторінці. Поглянь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:14:44 ] - відповісти

Дуже дякую за відгук, чарівна Маріанно! У мене в житті так склалося, що я одружуюся на брюнетках, а тому блондинки у мене - музи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:20:55 ] - відповісти

Маєте рацію, світлосте! На природі пародії не пишуться, все якісь химери ліричні ввижаються. Ось приїду у місто, ковтну чадного цинізму автомобільного і засяду за пародію. А поки що набираюся світлого духу.
Дякую за світлий відгук, Світлано! Освітлюйте мої вірші і надалі.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 18:27:14 ] - відповісти

Як блондинка, майже натуральна,
Де на денці – трохи чорноти. - кльово))) Але що таке "Із твоїх волось"? волосся - воно, отже - із твого волосся


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-19 22:06:58 ] - відповісти

Юлю, дякую за візит і відгук. Щодо "волось", то гнучкіше ставтесь до неологізмів, моя Вам порада. Та й у класиків ці слова трапляються, наприклад:
Тиша важчає, терпнуть губи,
Тиша репне навпіл ось-ось,
Припаду я шалено й грубо
До безумства твоїх волось.
Василь Симоненко


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:51:55 ] - відповісти

Тепло від Вашої лірики. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:51:26 ] - відповісти

Хай гріє, дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 14:00:40 ]
Який прекрасний вірш! Неймовірний образ! Дякую за лірику кохання, дорогий друже!