ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Ще день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Біблотечний триптих ІІ
БІБЛІОТЕЧНИЙ ТРИПТИХ
ІІ
Ти не питай людей, не треба,
Ще стільки буде тих питань,
Про когось ти, а хтось - про тебе,
Ти тільки глянь навколо себе,
Ти тільки глянь...

О ні, не треба нам стрічань,
Ні сліз, ні болю, ані сміху,
Жорстоких тих розчарувань,
Доволі з нас моїх страждань
І мого лиха...

Дай лиш на тебе глянуть стиха,
Коли, схилившись над столом
Й душі моєї чувши вихор,
Всміхаєшся... Яка то втіха!
Солодкий сон...

7489 р. (Від Трипілля) (1983)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:57:07
Переглядів сторінки твору 362
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:57:42 ]

Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 22:37:58 ] - відповісти

Як чуттэво! Скучила вже за Вами, романтичний бандуристе :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:10:27 ] - відповісти

Це почуття взаємне. Шкода, що не довелося зустрітися у Львові. Я буду там 6 жовтня з концертом капели бандуристів, запрошую всіх львів"ян-поетів і поетес і всіх колег, які будуть на той час у Львові. 19 година, філармонія. З нами співатиме Марія Стеф"юк. Але ж Ви живете, здається, не там?


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:13:38 ] - відповісти

Ні, я - на Сході. Маю щастя туди приїжджати хоча б раз на рік.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:19:46 ] - відповісти

А я там не був уже 18 років. І ніколи не був у жовтні. Це, кажуть, найкраща пора у Львові.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 23:21:36 ] - відповісти

Хотіла щось написати, аж дивлюся - повторю Чорняву Пані. Та все ж. Бракувало Вас, пане Ярославе, бракувало Вашого доброго слова. Воно вже стає гомеопатичним засобом для душі.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 00:00:46 ] - відповісти

"Где эта улица, где этот дом", і де ж ця бібліотека?..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:02:31 ] - відповісти

Олесю, я дуже зворушений такими словами, і щасливий від того, що мої вірші чи коментарі лікують молоді і прекрасні душі. Натхнення Вам і здоров"я бажаю.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 12:06:36 ] - відповісти

Ваші вірші сповнюють душу життєдайною силою, а мудрі і цінні коментарі додають віри в себе (іноді просто необхідної). Дякую за Ваші побажання. Хай Муза оберігає Вас своїми крилами!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:06:40 ] - відповісти

Світлано, сонечко, можу Вам сказати, оскільки це "дела давно минувших дней". Це - одна з кращих бібліотек України і Києва - нині - Національна бібліотека України імені Вернадського.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:50:22 ] - відповісти

прекрасний вірш ! ще й про найулюбленішу бібліотеку :)


Отправить
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 14:28:22 ] - відповісти

А хто не любить, коли так люблять? :) Щиро... А це - найцінніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 02:30:28 ] - відповісти

Дякую за відгуки, дорогі коліжанки. Коли мій об"єкт захоплення виходила із читального залу, я підкидав їй на стіл записки із цими віршами, а потім спостерігав, як вона реагує. Це було так цікаво. Другого дня вона прийшла в бібліотеку вдягнена, як у театр чи на свято.