ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Біблотечний триптих ІІ
БІБЛІОТЕЧНИЙ ТРИПТИХ
ІІ
Ти не питай людей, не треба,
Ще стільки буде тих питань,
Про когось ти, а хтось - про тебе,
Ти тільки глянь навколо себе,
Ти тільки глянь...

О ні, не треба нам стрічань,
Ні сліз, ні болю, ані сміху,
Жорстоких тих розчарувань,
Доволі з нас моїх страждань
І мого лиха...

Дай лиш на тебе глянуть стиха,
Коли, схилившись над столом
Й душі моєї чувши вихор,
Всміхаєшся... Яка то втіха!
Солодкий сон...

7489 р. (Від Трипілля) (1983)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:57:07
Переглядів сторінки твору 295
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:57:42 ]

Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 22:37:58 ] - відповісти

Як чуттэво! Скучила вже за Вами, романтичний бандуристе :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:10:27 ] - відповісти

Це почуття взаємне. Шкода, що не довелося зустрітися у Львові. Я буду там 6 жовтня з концертом капели бандуристів, запрошую всіх львів"ян-поетів і поетес і всіх колег, які будуть на той час у Львові. 19 година, філармонія. З нами співатиме Марія Стеф"юк. Але ж Ви живете, здається, не там?


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:13:38 ] - відповісти

Ні, я - на Сході. Маю щастя туди приїжджати хоча б раз на рік.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:19:46 ] - відповісти

А я там не був уже 18 років. І ніколи не був у жовтні. Це, кажуть, найкраща пора у Львові.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 23:21:36 ] - відповісти

Хотіла щось написати, аж дивлюся - повторю Чорняву Пані. Та все ж. Бракувало Вас, пане Ярославе, бракувало Вашого доброго слова. Воно вже стає гомеопатичним засобом для душі.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 00:00:46 ] - відповісти

"Где эта улица, где этот дом", і де ж ця бібліотека?..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:02:31 ] - відповісти

Олесю, я дуже зворушений такими словами, і щасливий від того, що мої вірші чи коментарі лікують молоді і прекрасні душі. Натхнення Вам і здоров"я бажаю.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 12:06:36 ] - відповісти

Ваші вірші сповнюють душу життєдайною силою, а мудрі і цінні коментарі додають віри в себе (іноді просто необхідної). Дякую за Ваші побажання. Хай Муза оберігає Вас своїми крилами!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:06:40 ] - відповісти

Світлано, сонечко, можу Вам сказати, оскільки це "дела давно минувших дней". Це - одна з кращих бібліотек України і Києва - нині - Національна бібліотека України імені Вернадського.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:50:22 ] - відповісти

прекрасний вірш ! ще й про найулюбленішу бібліотеку :)


Отправить
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 14:28:22 ] - відповісти

А хто не любить, коли так люблять? :) Щиро... А це - найцінніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 02:30:28 ] - відповісти

Дякую за відгуки, дорогі коліжанки. Коли мій об"єкт захоплення виходила із читального залу, я підкидав їй на стіл записки із цими віршами, а потім спостерігав, як вона реагує. Це було так цікаво. Другого дня вона прийшла в бібліотеку вдягнена, як у театр чи на свято.