ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Сарна
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Біблотечний триптих ІІ
БІБЛІОТЕЧНИЙ ТРИПТИХ
ІІ
Ти не питай людей, не треба,
Ще стільки буде тих питань,
Про когось ти, а хтось - про тебе,
Ти тільки глянь навколо себе,
Ти тільки глянь...

О ні, не треба нам стрічань,
Ні сліз, ні болю, ані сміху,
Жорстоких тих розчарувань,
Доволі з нас моїх страждань
І мого лиха...

Дай лиш на тебе глянуть стиха,
Коли, схилившись над столом
Й душі моєї чувши вихор,
Всміхаєшся... Яка то втіха!
Солодкий сон...

7489 р. (Від Трипілля) (1983)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:57:07
Переглядів сторінки твору 382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:57:42 ]

Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 22:37:58 ] - відповісти

Як чуттэво! Скучила вже за Вами, романтичний бандуристе :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:10:27 ] - відповісти

Це почуття взаємне. Шкода, що не довелося зустрітися у Львові. Я буду там 6 жовтня з концертом капели бандуристів, запрошую всіх львів"ян-поетів і поетес і всіх колег, які будуть на той час у Львові. 19 година, філармонія. З нами співатиме Марія Стеф"юк. Але ж Ви живете, здається, не там?


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:13:38 ] - відповісти

Ні, я - на Сході. Маю щастя туди приїжджати хоча б раз на рік.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:19:46 ] - відповісти

А я там не був уже 18 років. І ніколи не був у жовтні. Це, кажуть, найкраща пора у Львові.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 23:21:36 ] - відповісти

Хотіла щось написати, аж дивлюся - повторю Чорняву Пані. Та все ж. Бракувало Вас, пане Ярославе, бракувало Вашого доброго слова. Воно вже стає гомеопатичним засобом для душі.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 00:00:46 ] - відповісти

"Где эта улица, где этот дом", і де ж ця бібліотека?..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:02:31 ] - відповісти

Олесю, я дуже зворушений такими словами, і щасливий від того, що мої вірші чи коментарі лікують молоді і прекрасні душі. Натхнення Вам і здоров"я бажаю.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 12:06:36 ] - відповісти

Ваші вірші сповнюють душу життєдайною силою, а мудрі і цінні коментарі додають віри в себе (іноді просто необхідної). Дякую за Ваші побажання. Хай Муза оберігає Вас своїми крилами!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:06:40 ] - відповісти

Світлано, сонечко, можу Вам сказати, оскільки це "дела давно минувших дней". Це - одна з кращих бібліотек України і Києва - нині - Національна бібліотека України імені Вернадського.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:50:22 ] - відповісти

прекрасний вірш ! ще й про найулюбленішу бібліотеку :)


Отправить
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 14:28:22 ] - відповісти

А хто не любить, коли так люблять? :) Щиро... А це - найцінніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 02:30:28 ] - відповісти

Дякую за відгуки, дорогі коліжанки. Коли мій об"єкт захоплення виходила із читального залу, я підкидав їй на стіл записки із цими віршами, а потім спостерігав, як вона реагує. Це було так цікаво. Другого дня вона прийшла в бібліотеку вдягнена, як у театр чи на свято.