ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Єрмак
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ні, це не особиста думка
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Розминувшись
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімотне
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Букрин (жовтень 1943 року)
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Душа циганки
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
* * *
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
Лімерики F11
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
"Не спитала любов, не спитала..."
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Місце повені
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Треба жить
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
* 227 *
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
Співуча рима: Ніна - Україна
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Біблотечний триптих ІІ
БІБЛІОТЕЧНИЙ ТРИПТИХ
ІІ
Ти не питай людей, не треба,
Ще стільки буде тих питань,
Про когось ти, а хтось - про тебе,
Ти тільки глянь навколо себе,
Ти тільки глянь...

О ні, не треба нам стрічань,
Ні сліз, ні болю, ані сміху,
Жорстоких тих розчарувань,
Доволі з нас моїх страждань
І мого лиха...

Дай лиш на тебе глянуть стиха,
Коли, схилившись над столом
Й душі моєї чувши вихор,
Всміхаєшся... Яка то втіха!
Солодкий сон...

7489 р. (Від Трипілля) (1983)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:57:07
Переглядів сторінки твору 427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:57:42 ]

Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 22:37:58 ] - відповісти

Як чуттэво! Скучила вже за Вами, романтичний бандуристе :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:10:27 ] - відповісти

Це почуття взаємне. Шкода, що не довелося зустрітися у Львові. Я буду там 6 жовтня з концертом капели бандуристів, запрошую всіх львів"ян-поетів і поетес і всіх колег, які будуть на той час у Львові. 19 година, філармонія. З нами співатиме Марія Стеф"юк. Але ж Ви живете, здається, не там?


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:13:38 ] - відповісти

Ні, я - на Сході. Маю щастя туди приїжджати хоча б раз на рік.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-18 23:19:46 ] - відповісти

А я там не був уже 18 років. І ніколи не був у жовтні. Це, кажуть, найкраща пора у Львові.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 23:21:36 ] - відповісти

Хотіла щось написати, аж дивлюся - повторю Чорняву Пані. Та все ж. Бракувало Вас, пане Ярославе, бракувало Вашого доброго слова. Воно вже стає гомеопатичним засобом для душі.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 00:00:46 ] - відповісти

"Где эта улица, где этот дом", і де ж ця бібліотека?..


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:02:31 ] - відповісти

Олесю, я дуже зворушений такими словами, і щасливий від того, що мої вірші чи коментарі лікують молоді і прекрасні душі. Натхнення Вам і здоров"я бажаю.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 12:06:36 ] - відповісти

Ваші вірші сповнюють душу життєдайною силою, а мудрі і цінні коментарі додають віри в себе (іноді просто необхідної). Дякую за Ваші побажання. Хай Муза оберігає Вас своїми крилами!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:06:40 ] - відповісти

Світлано, сонечко, можу Вам сказати, оскільки це "дела давно минувших дней". Це - одна з кращих бібліотек України і Києва - нині - Національна бібліотека України імені Вернадського.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:50:22 ] - відповісти

прекрасний вірш ! ще й про найулюбленішу бібліотеку :)


Отправить
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 14:28:22 ] - відповісти

А хто не любить, коли так люблять? :) Щиро... А це - найцінніше.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 02:30:28 ] - відповісти

Дякую за відгуки, дорогі коліжанки. Коли мій об"єкт захоплення виходила із читального залу, я підкидав їй на стіл записки із цими віршами, а потім спостерігав, як вона реагує. Це було так цікаво. Другого дня вона прийшла в бібліотеку вдягнена, як у театр чи на свято.