ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Бібліотечний триптих ІІІ
ІІІ
Увійду в зачароване коло,
В таємницю твоєї ходи,
Ти прийди неосмисленим болем,
Нецілованим смутком прийди.

Ось відлуння я чую блаженне...
Ну, ще крок, і напруга спаде...
Але хто це? Як тінь безіменна!
Хто це, хто? Це - печаль моя йде.

Це вона замість тебе під руку
Так неждано хапає мене,
І ми йдем навпростець - через муку,
Через музику болю ідем.

Тільки голуб надії злітає,
Як молитва у небо святим:
"Боже... може, хоч дощ заридає
Нецілованим смутком твоїм".

Квітень 7489 р. (від Трипілля) (1983)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:59:24
Переглядів сторінки твору 430
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 04:00:00 ]

к т (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 23:29:32 ] - відповісти
гарно.

Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 01:56:29 ] - відповісти

цікаво.. мелодійно й сумно.
знаєте, цей вірш набагато би виграв, якби був поданий тут усіма трьома частинами... так легше спримається. бо, прочитавши третю частину, я не зрозуміла назви, мусила перечитати першу й другу, щоб скласти собі загальну уяву про предмет розповіді автора.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 14:22:01 ] - відповісти

Дякую за відгуки. Пані Оксано, дякую за підказку, я просто не хотів дратувати читачів, друкуючи три вірші підряд, хоч це дозволено правилами. Треба буде порадитися з адміністрацією майстерень стосовно подачі таких текстів.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 15:51:08 ] - відповісти

Жаль... Часто тінню стають надії. А Вона хоч про це здогадувалася? Вірш задається написаний не словами, а відчуттями.
А щодо трьох частин. У кожного свій смак. Те, що подано по частинах - змушує чекати наступної (як мене), або ж збуджує інтерес до попередньої (як п.Оксану). Якщо гарно - прочитається все обовязково!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 02:17:44 ] - відповісти

Олесю, дякую. Ви мене дуже точно відчуваєте. Це було платонічне захоплення. Я навіть не хотів знайомитися, боявся чергового розчарування. Але, врешті, ми познайомилися, і, як і передбачалося, реальність виявилася дещо прозаїчною, відмінною від того, що ми малюємо собі в мріях у молодості, і тому не мала продовження. Але я вдячний їй, як музі, що надихнула.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:25:39 ] - відповісти

Пане Ярославе, можна я чесно зізнаюся? Мені стало тремтливо-щемко від оцих Ваших слів "Ви мене дуже точно відчуваєте". І гордо, і навіть лячно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-23 22:56:03 ] - відповісти

Просто ми, мабуть, споріднені душі.