ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Весняне заклинання (контрапункт)

Подивилась ясно - заспівали скрипки,
Обняла востаннє - у моїй душі,
Ліс мовчав у смутку - в чорному акорді,
Заспівали скрипки у моїй душі.

Павло Тичина

Образ твору Одшепчи мені природо, - болі всі мої,
Смуток серця - жаль - ти вчасно
Оджени на темні води - співом солов"їв
Всю мою печаль - загасиш.

Одшепчи мені, природо,
Смуток серця - жаль,
Оджени на темні води
Всю мою печаль.

Болі всі мої
Ти вчасно
Співом солов"їв
Загасиш.

Я тебе благаю, мила, - озовися знов,
Ні, не байдужій, - кохана,
І розправ чуттєві крила - не вбивай любов,
Ласку бережи - весняну.

Я тебе благаю, мила,
Ні, не байдужій,
І розправ чуттєві крила -
Ласку бережи.

Озовися знов,
Кохана,
Не вбивай любов
Весняну.

7.05.7519 р. (Від Трипілля) (2011)

На фото - Конча Озерна під Києвом. Фото моє (Я.Ч.)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:24:24
Переглядів сторінки твору 437
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.12.10 18:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:25:19 ]

Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 00:53:13 ] - відповісти

Поки читала, чомусь виник перед очима образ Леля.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 01:05:14 ] - відповісти

Лель - це чудово, Таню, це Вам не вуж під ковдрою.
Дякую.


Отправить
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 14:49:56 ] - відповісти

Одшепчи мені, природо,
Смуток серця - жаль,
Оджени на темні води
Всю мою печаль. - вважаю, що це матиме свій ефект. Чудовий твір!!!:)))



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 17:13:28 ] - відповісти

Сердечно радий, дякую, Серафимо!


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-08 17:45:14 ] - відповісти

Щось мені підказує, що буде і мелодія. Чи, може, вже є? :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 18:14:54 ] - відповісти

Може, колись і буде. Зараз деякі композитори кладуть мої вірші на музику, так життя складається. Треба буде їм надіслати, дякую за підказку. Натхнення Вам!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 18:30:16 ] - відповісти

Файне заклинання, Ярославе! Безсумнівно, що помічне буде - природа і відшепче, і віджене, і зніме... А кохана озоветься і вбереже. А разом - неодмінно вилікують і тіло, і душу. Файно!
ПС. Вуж - теж... елемент природи


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 18:51:12 ] - відповісти

Дай Боже, Іване, дай, Боже! Твої слова, як мовиться, та до Бога. Тут трохи я займався пошуками форми, хотілося, аби можна було вірш читати і вздовж і впоперек, як це робив геніальний Тичина, тому твір цей нелегко давався, через те приємно читати такі відгуки. Дякую щиро!
А вуж - досить симпатичний, неотруйний, а навпаки - пластично-мелодійний елемент природи! Нещодавно бачив і не одного. Але під ковдру його краще не пускати, правда? Не дочекаюсь, коли вже солов"ї защебечуть.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-08 18:33:12 ] - відповісти
Не байдужій - просто ПЕРЛ, а не слово! Гарно.;-)))

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-08 18:53:56 ] - відповісти

Дякую, Патаро, радий, що щось сподобалося!))) Не байдужій і не вужій, кохана! Це вже я - під впливом Іванової пародії жартую.


Отправить
Лідія Арджуна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-10 09:57:11 ] - відповісти

Мені сподобалось.



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 18:46:55 ] - відповісти

Дуже радий, дякую за відвідини.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-10 21:21:30 ] - відповісти




і хотів би стати птахом -
висоти боюсь

подолав би легко, змахом
відстань & нудьгу

стала би вона моєю
мрією - вживу!

та не птах я. мчить за нею
красень Чорногуз


* зі світлим пошануванням перед окриленими геніями *

* із щирими захопленими вітаннями скромно прихильного читача


С*




Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-10 23:54:18 ] - відповісти

Чорногуз не зможе сісти - Сонцю на плече,
Од такої бо він висі - крила обпече.
Він-не геній, не сягне він = так як Місяць, ма"ть.
Лиш під хмарами у небі = буде він літать.

Не хваліть мене так дуже,
Не звихнувся я ще, друже!

Бажаю світити і не гаснути і прогресувати так у римованій поезії, як у цьому коментарі і не тільки.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-05-11 02:18:52 ] - відповісти

дякую світло, пане Ярославе.. це зовсім трохи самоіронія
я надто поважаю Вас насправді аби намагатися якось дешевити

насправді, якісь період зараз дедалі більш "білий"

якось переживемо

ще раз усі справжні шанобливі подяки


С*



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-14 00:20:58 ]

Ще раз дякую, колего! Якщо "білий" період, то значить так має бути. Так Бог веде і хай щастить на цьому шляху, але мені завжди приємно, що іноді Ви римуєте, і все більш вдало.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-05-11 02:48:33 ] - відповісти

гарний вірш змістом, мелодикою, і графікою :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-14 00:21:46 ] - відповісти

Щиро вдячний, Оксаночко! До зустрічі на фестах поезії!


Отправить
Лідія Арджуна (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-11 14:42:14 ] - відповісти

Я щиро вдячна за Ваші коментарі , щодо моїх творів . Вони мені принесли безліч корисних підказок . Я старатимусь . Ще раз дякую !


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-14 00:23:01 ] - відповісти

Дай Боже здолати всі труднощі!