ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
1978. Репортаж з хокейного матчу (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Віргінський чотирикутник
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Краплі зимового меду
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Птахом
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Мрія-молитва
Образ твору Терпіння переповнилася чаша,
Чому ж її ти випила до дна?
Іде зима, зима стосунків наших…
Коли, не знаю, скінчиться вона.

Природа одягла хустину білу,
Од кольок морозцю здригнулась аж.
Оголеним деревам задубілим
Вітрисько – зігріваючий масаж –

Усім на спинах робить одночасно,
І плечі розмина, що їм болить…
О, як би ти, кохана, серце власне
Теплом отим зігріла хоч на мить!

Якби волосся ти помила хною,
Ввібрала сонце, мов ялина та,
Не сунулась би хмарою жахною
Стосунків наших вічна мерзлота.

13.10.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:41:44
Переглядів сторінки твору 267
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.02.04 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:42:47 ]

Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:25:32 ] - відповісти

а хто такий Усим? ))



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:35:29 ] - відповісти

Усим деревам... А це в розумінні, що треба "усім"? А й справді виправлю, щоб не було двочитань. Дякую, Зоряно.


Отправить
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 20:59:07 ] - відповісти

Пане Ярославе, сподобався тонкий ліризм поезії і Ваші знання психології.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 21:20:02 ] - відповісти

Дякую, пане Богдане!


Отправить
Олена Кузнєцова (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 21:25:21 ] - відповісти

"Не сунулась би хмарою жахною
Стосунків наших вічна мерзлота." - дуже поетично!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 21:34:54 ] - відповісти

О, нові люди! Як приємно, що знайшли щось для себе!
Дякую, Олено!))


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 21:35:56 ] - відповісти
Вітаю, Ярославе! Люблю Вашу лірику! Отримала задоволення... Дуже гарно!
Зичу натхнення!

Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 21:36:09 ] - відповісти

Сподобався вірш.
Тільки "вже" чомусь різонуло.
Я б ту фразу так оформив:Природа одягла хустину білу.
Дякую.З повагою Володимир.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:19:31 ] - відповісти

Ірино, як приємно тебе задовольнити хоча б віршами! Хай тебе Пегас на крилах носить!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:22:57 ] - відповісти

О, Володимире! Так правильно мислите, так і виправив! Дякую, натхнення і всіляких гараздів!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:45:45 ] - відповісти

Цікаві паралелі зими в природі і зими в людських стосунках. Сподобалося. Після прочитання - відчуття якогось світлого жалю чи суму.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:52:28 ] - відповісти

Дякую, Іване! Радий, натхнення бажаю.