ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Жовта завірюха
Образ твору Немов птахи із шелестом печальним,
Сухі листочки спурхують із віт.
Та вгору не злітають величально,
Лише униз безкрилий їх політ.

І шерехтінням дряпаючи вуха,
Листки-стрижі вже зграєю летять,
Од вітру, що гілля шарпнув, мов тать,
Гай засипає жовта завірюха.

5.11. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)


* Фото моє, сьогодні зроблене.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:47:07
Переглядів сторінки твору 457
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:04 ]
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:34:38 ] - відповісти

Фонетичний ряд на недосяжному рівні)))!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:43:11 ] - відповісти

Как-то по-умански печально.
Почему именно так?
Да потому что печально и в какой-то степени одинаково печально и уныло. То ли школа такая, то ли направление поэтизации.
Мне как читателю, скучно и, возможно, не менее, чем печально и стереотипно.
Хорошее, как мне показалось на первый взгляд, стихотворение, но уж больно унылое.
Если это так задумано, то воплощено блестяще - с максимально возможным КПД как техническим и энергетическим параметром.
Благодарствую и дописываю.

Осень, как по мне, это довольно интересная пора года. Прозрачно небо, звезды блещут (это не мои слова, но элементарно они могли быть моими), ночной небосвод, близкий из-за своей четкой выразительности настолько, что к нему хочется прикоснуться или прикурить сигарету с "шайтан-травой".


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:51:17 ] - відповісти

Об осени всё сказал Вяземский и Пушкин,
ну а мы тут...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 18:53:21 ] - відповісти

Дякую, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:01:58 ] - відповісти

Так, Пушкін так і написав: "Унылая пора, очей очарованье, приятна мне твоя прощальная краса". Але не все вони сказали про осінь, і ніхто про неї усе не скаже. Вистачить місця усім, що сказати.
А кожен, Олексію, говорить про осень, в міру свого таланту. Можна б і про небо і зорі, але цього разу сконцентрувався на листі, так побачив їх, як птахів, як жовту завірюху. Якщо зустрічали щось подібне у класиків, підкажіть, проаналізуємо.
В чому Ви бачите стереотипи? - тут хіба у манері висловлюватись, бо це - класичний напрям поезії,
а образи, все ж вірю, мої.
Дякую за увагу.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 19:13:33 ] - відповісти

про "татя" взагалі супер!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:23:41 ] - відповісти

Радий, що знайшли щось для себе, мила схимнице!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:40:58 ] - відповісти

Скільки натхнення, пане, Ярославе, приносить нам осінь.:) А безкрий їх політ - то точно.:). Лірично.


Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:42:41 ] - відповісти

дякую, пане Ярославе, потішили осінньою аквареллю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:49:22 ] - відповісти

Спасибі, Юлю, у мене сьогодні була подвійна насолода - і писати і фотографувати. Радий бачити і натхнення бажаю.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:59:24 ] - відповісти

Навзаєм, пане, Ярославе.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:50:18 ] - відповісти

Дякую, Людмило, радий! Бажаю натхнення!)))


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:25:13 ] - відповісти

І ми з Тобою з даху ноги звісим,-
хвостаті, пазуристі і хмільні.
Такий пейзаж! І не підЕмо звідси,
допоки Чорногуз - братан мені...)))!




Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 20:58:27 ] - відповісти

Чудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:04:03 ] - відповісти

Ми з тобою, брате, не лише пазуристі, хвостаті і хмільні, а ще й крилаті. Спурхнем з даху і небо засвітиться! Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:07:59 ] - відповісти

Любо, дуже дякую! Особливо приємно, що нема зауважень до щойно "спеченого" вірша.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:32:33 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Тут вже сказали все - пейзаж що треба! І фотка також. І добре, що "вітру" з малої... Жартую-жартую, "братани"...


Отправить
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 21:37:51 ] - відповісти
"Листки-стрижі",
мов "жовта завірюха" -
осінь печальна,
але ж яка красива й "величальна".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:43:20 ] - відповісти

Привіт, друже Іване! Щиро дякую, радий, що сподобалося. Натхнення тобі.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:44:48 ] - відповісти

Спасибі, Маріє, приємно! І Вам натхнення бажаю і величальної осені у львівських парках чудових!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:30 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 08:10:50 ] - відповісти

Шикарно, друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 11:40:32 ] - відповісти

Дякую дуже, ВасИлю-друже!