ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Жовта завірюха
Образ твору Немов птахи із шелестом печальним,
Сухі листочки спурхують із віт.
Та вгору не злітають величально,
Лише униз безкрилий їх політ.

І шерехтінням дряпаючи вуха,
Листки-стрижі вже зграєю летять,
Од вітру, що гілля шарпнув, мов тать,
Гай засипає жовта завірюха.

5.11. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)


* Фото моє, сьогодні зроблене.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:47:07
Переглядів сторінки твору 357
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 06:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:04 ]
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:34:38 ] - відповісти

Фонетичний ряд на недосяжному рівні)))!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:43:11 ] - відповісти

Как-то по-умански печально.
Почему именно так?
Да потому что печально и в какой-то степени одинаково печально и уныло. То ли школа такая, то ли направление поэтизации.
Мне как читателю, скучно и, возможно, не менее, чем печально и стереотипно.
Хорошее, как мне показалось на первый взгляд, стихотворение, но уж больно унылое.
Если это так задумано, то воплощено блестяще - с максимально возможным КПД как техническим и энергетическим параметром.
Благодарствую и дописываю.

Осень, как по мне, это довольно интересная пора года. Прозрачно небо, звезды блещут (это не мои слова, но элементарно они могли быть моими), ночной небосвод, близкий из-за своей четкой выразительности настолько, что к нему хочется прикоснуться или прикурить сигарету с "шайтан-травой".


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:51:17 ] - відповісти

Об осени всё сказал Вяземский и Пушкин,
ну а мы тут...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 18:53:21 ] - відповісти

Дякую, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:01:58 ] - відповісти

Так, Пушкін так і написав: "Унылая пора, очей очарованье, приятна мне твоя прощальная краса". Але не все вони сказали про осінь, і ніхто про неї усе не скаже. Вистачить місця усім, що сказати.
А кожен, Олексію, говорить про осень, в міру свого таланту. Можна б і про небо і зорі, але цього разу сконцентрувався на листі, так побачив їх, як птахів, як жовту завірюху. Якщо зустрічали щось подібне у класиків, підкажіть, проаналізуємо.
В чому Ви бачите стереотипи? - тут хіба у манері висловлюватись, бо це - класичний напрям поезії,
а образи, все ж вірю, мої.
Дякую за увагу.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 19:13:33 ] - відповісти

про "татя" взагалі супер!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:23:41 ] - відповісти

Радий, що знайшли щось для себе, мила схимнице!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:40:58 ] - відповісти

Скільки натхнення, пане, Ярославе, приносить нам осінь.:) А безкрий їх політ - то точно.:). Лірично.


Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:42:41 ] - відповісти

дякую, пане Ярославе, потішили осінньою аквареллю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:49:22 ] - відповісти

Спасибі, Юлю, у мене сьогодні була подвійна насолода - і писати і фотографувати. Радий бачити і натхнення бажаю.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:59:24 ] - відповісти

Навзаєм, пане, Ярославе.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:50:18 ] - відповісти

Дякую, Людмило, радий! Бажаю натхнення!)))


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:25:13 ] - відповісти

І ми з Тобою з даху ноги звісим,-
хвостаті, пазуристі і хмільні.
Такий пейзаж! І не підЕмо звідси,
допоки Чорногуз - братан мені...)))!




Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 20:58:27 ] - відповісти

Чудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:04:03 ] - відповісти

Ми з тобою, брате, не лише пазуристі, хвостаті і хмільні, а ще й крилаті. Спурхнем з даху і небо засвітиться! Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:07:59 ] - відповісти

Любо, дуже дякую! Особливо приємно, що нема зауважень до щойно "спеченого" вірша.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:32:33 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Тут вже сказали все - пейзаж що треба! І фотка також. І добре, що "вітру" з малої... Жартую-жартую, "братани"...


Отправить
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 21:37:51 ] - відповісти
"Листки-стрижі",
мов "жовта завірюха" -
осінь печальна,
але ж яка красива й "величальна".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:43:20 ] - відповісти

Привіт, друже Іване! Щиро дякую, радий, що сподобалося. Натхнення тобі.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:44:48 ] - відповісти

Спасибі, Маріє, приємно! І Вам натхнення бажаю і величальної осені у львівських парках чудових!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:30 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 08:10:50 ] - відповісти

Шикарно, друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 11:40:32 ] - відповісти

Дякую дуже, ВасИлю-друже!