ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Жовта завірюха
Образ твору Немов птахи із шелестом печальним,
Сухі листочки спурхують із віт.
Та вгору не злітають величально,
Лише униз безкрилий їх політ.

І шерехтінням дряпаючи вуха,
Листки-стрижі вже зграєю летять,
Од вітру, що гілля шарпнув, мов тать,
Гай засипає жовта завірюха.

5.11. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)


* Фото моє, сьогодні зроблене.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 02:47:07
Переглядів сторінки твору 474
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:04 ]
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:34:38 ] - відповісти

Фонетичний ряд на недосяжному рівні)))!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:43:11 ] - відповісти

Как-то по-умански печально.
Почему именно так?
Да потому что печально и в какой-то степени одинаково печально и уныло. То ли школа такая, то ли направление поэтизации.
Мне как читателю, скучно и, возможно, не менее, чем печально и стереотипно.
Хорошее, как мне показалось на первый взгляд, стихотворение, но уж больно унылое.
Если это так задумано, то воплощено блестяще - с максимально возможным КПД как техническим и энергетическим параметром.
Благодарствую и дописываю.

Осень, как по мне, это довольно интересная пора года. Прозрачно небо, звезды блещут (это не мои слова, но элементарно они могли быть моими), ночной небосвод, близкий из-за своей четкой выразительности настолько, что к нему хочется прикоснуться или прикурить сигарету с "шайтан-травой".


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 18:51:17 ] - відповісти

Об осени всё сказал Вяземский и Пушкин,
ну а мы тут...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 18:53:21 ] - відповісти

Дякую, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:01:58 ] - відповісти

Так, Пушкін так і написав: "Унылая пора, очей очарованье, приятна мне твоя прощальная краса". Але не все вони сказали про осінь, і ніхто про неї усе не скаже. Вистачить місця усім, що сказати.
А кожен, Олексію, говорить про осень, в міру свого таланту. Можна б і про небо і зорі, але цього разу сконцентрувався на листі, так побачив їх, як птахів, як жовту завірюху. Якщо зустрічали щось подібне у класиків, підкажіть, проаналізуємо.
В чому Ви бачите стереотипи? - тут хіба у манері висловлюватись, бо це - класичний напрям поезії,
а образи, все ж вірю, мої.
Дякую за увагу.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 19:13:33 ] - відповісти

про "татя" взагалі супер!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:23:41 ] - відповісти

Радий, що знайшли щось для себе, мила схимнице!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:40:58 ] - відповісти

Скільки натхнення, пане, Ярославе, приносить нам осінь.:) А безкрий їх політ - то точно.:). Лірично.


Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:42:41 ] - відповісти

дякую, пане Ярославе, потішили осінньою аквареллю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:49:22 ] - відповісти

Спасибі, Юлю, у мене сьогодні була подвійна насолода - і писати і фотографувати. Радий бачити і натхнення бажаю.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:59:24 ] - відповісти

Навзаєм, пане, Ярославе.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 19:50:18 ] - відповісти

Дякую, Людмило, радий! Бажаю натхнення!)))


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 20:25:13 ] - відповісти

І ми з Тобою з даху ноги звісим,-
хвостаті, пазуристі і хмільні.
Такий пейзаж! І не підЕмо звідси,
допоки Чорногуз - братан мені...)))!




Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 20:58:27 ] - відповісти

Чудово!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:04:03 ] - відповісти

Ми з тобою, брате, не лише пазуристі, хвостаті і хмільні, а ще й крилаті. Спурхнем з даху і небо засвітиться! Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:07:59 ] - відповісти

Любо, дуже дякую! Особливо приємно, що нема зауважень до щойно "спеченого" вірша.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:32:33 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Тут вже сказали все - пейзаж що треба! І фотка також. І добре, що "вітру" з малої... Жартую-жартую, "братани"...


Отправить
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 21:37:51 ] - відповісти
"Листки-стрижі",
мов "жовта завірюха" -
осінь печальна,
але ж яка красива й "величальна".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:43:20 ] - відповісти

Привіт, друже Іване! Щиро дякую, радий, що сподобалося. Натхнення тобі.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 21:44:48 ] - відповісти

Спасибі, Маріє, приємно! І Вам натхнення бажаю і величальної осені у львівських парках чудових!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 02:48:30 ]

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 08:10:50 ] - відповісти

Шикарно, друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 11:40:32 ] - відповісти

Дякую дуже, ВасИлю-друже!