Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-09-12 08:37:10 ] - відповісти

Гарно, але сумно...


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 09:17:50 ] - відповісти

Ой, друже! І як я тебе розумію!!!
Тримайся. Все буде добре!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 10:12:32 ] - відповісти

Хай не сумує ліричний герой, Ярославе!
Настрою Вам хорошого і світлих почувань!:)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 11:23:23 ] - відповісти

"Полетіла – і душу вийняла…" - сильно... І файно!Може в третій строфі би ліпше - "на орбіту МОЮ повернись"? Тоді в попередньому рядку "Любий (або милий) соняху..." Але то несуттєво! Удачі і витримки ЛГ!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 12:14:28 ] - відповісти

Повертайся, любко, повертайся. А то ми нашого Чорногузика в жодну Венецію не відпустимо! Даруйте за жарт, пане Ярославе :)
Лірично, душевно, сумно і... любляче. А все, що любляче - то є добре!!!


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 13:45:00 ] - відповісти

А душа... лелекою... Гарно. Але далі хочеться польоту. А вона... йде. Добре було б в останній строфі не "йде", а "летить". (Чи то вона лише піднімається на вершину, з якої злетить лелекою?)

Нехай вись недовго буде засмученою...


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-09-12 18:30:31 ] - відповісти

Ярославе, мені була б цікава думка Світлани Луцкової щодо цього вірша, проте впевнений, що він обов'язково їй сподобається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 20:46:54 ] - відповісти

Дякую, Валерію! Нічого, скоро повеселимося...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 20:50:57 ] - відповісти

Я знаю, що розумієш, Василю!!! Дай, Боже! Дякую, друже, за підтримку!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 20:52:09 ] - відповісти

Спасибі, мила Аделе! Ви така світла душа!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 20:57:40 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Розумієш, я написав "свою", бо чомусь мені здається, що той сонях має усім нам світити тут. Будемо триматися!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 21:00:00 ] - відповісти

Спасибі за вболівання і відгук, дорога Олесю! Дуже приємно, коли комусь потрібен на цьому світі. Це лікує!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 21:05:56 ] - відповісти

Спасибі за вболівання і підказки, шановна Любове!
Я вжив "іде" і "угору" свідомо, бо "летить" занадто звично для лелеки, щоб не сказати банально. Тому намагався вжити синонім для різноманітності...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-12 21:18:39 ] - відповісти

Дякую, друже Вікторе, за небайдужість! Як би хотілося, щоб соняхи світили і надихали, а не навпаки...)))
Але, мабуть, їх перегодували ніжністю. Треба пародійного перцю, щоб стало справді веселково!!!)))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:02:53 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Прочитав, що ти говориш про "перець". Ну, пародії я пишу дуже рідко, але дружній жарт - будь ласка. Присвячую тобі.

Незборимий.

…Не орлом, не совою, не чайкою,
По болоту іде чорногуз.
І він жовтий не лідера майкою –
Просто в соняхах стиглих загруз.

Тож прямує у щастя канаркою,
Щирозлото блищить, мов медаль.
І стражданням, розлукою, сваркою
Не спинити ходу його в даль…

2011

:-)
Сподіваюся, що цей твір підніме тобі настрій.
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 23:27:31 ] - відповісти

Ой, спасибі, утішив у нелегкий час для мого ЛГ. Твої слова - та до Ярила і Леля - наших українських Богів весни і кохання.
Щиро дякую, справді усміхнуло, як каже Тамара Шевченко. І настрій піднявся.


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 11:25:16 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Радий, що підняв твій настрій. Бо коли писав, то хвилювався, щоб цей вірш не спричинив зворотнього ефекту. Випадки ж різні бувають.
:-)
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-17 16:47:47 ] - відповісти

Все гаразд, не турбуйся.