ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих

Леся Горова
2024.04.18 08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.

Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-

Віктор Кучерук
2024.04.18 05:58
Ширяє ластівка над мною
І так щебече угорі,
Що довго мовчки я не встояв
У співом збудженім дворі.
Почав підспівувати пташці –
І звеселіли небеса, –
І у конвалієвій чашці
Заграла перлами роса.

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Знову небо суворо хмуриться,
Пудрить щоки поблідлі зима,
О печале, ти, безпритульнице,
Серце в`ялиш мені крадькома.

Де не піду я, де не стану я,
З-під воріт підвертаєшся скрізь,
Я прошу - хоч у мить останнюю
Ти мені межи очі не лізь.

Світ, неначе труна запаяна,
Де надія любові згаса…
Там душа моя неприкаяна
Поривається у небеса.

25.12.7519 р. (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:20:11
Переглядів сторінки твору 159
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:20:45 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 18:27:32 ] - відповісти

Печально,Ярославе,фест печально...


Отправить
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-25 18:32:34 ] - відповісти

сильно.особливо яскраве філософсько-емоційне закінчення. -світ неначе труна запаяна... запам"ятовується.Вдало!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 19:11:59 ] - відповісти

Це - настрій мого ЛГ, лише настрій. Він мине, сподіваюсь. Не піддавайся. Все буде добре, тільки через сто років.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 19:13:09 ] - відповісти

Вікторе, дякую, щиро радий, що знайшли щось для себе.))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-12-25 19:47:50 ] - відповісти

Ярославе, схоже, що до Вас прилітали нині Муза з високо неба.

Тужливо. Так, тужливо кружляють журавлі, коли відлітають в чужі краї.

Мої щирі вітання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 19:58:30 ] - відповісти

Муза прилітали і казали, щоб тримав Чорногуз вище дзьоба, а не хнюпився.
Дякую, Василю, що освітили мою сторінку своїм світлим духом!)))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-12-25 20:04:21 ] - відповісти

Мудра Муза :))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 22:06:41 ] - відповісти

Сильно написано, емоції через край -
"О печале, ти, безпритульнице,
Серце в`ялиш мені крадькома..." В другій строфі четвертий рядочок наче вибивається з ритму, може ліпше додати склад:
"Ти мені межи очі не лізь"(?)
Сподобалося!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 22:30:54 ] - відповісти

Ой, мудра, не кажіть, Василю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 22:33:20 ] - відповісти

Дуже дякую, Іване - і за відгук, і за зірке око. Виправив, як ти і казав, у першому варіанті написання цього рядка, до речі, майже так і було.


Отправить
Олена Багрянцева (М.К./М.К.) [ 2011-12-27 08:31:36 ] - відповісти

наприкінці року печаль приходить завжди. бажаю Вам, аби тільки ненадовго :). Гарний вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-12-27 21:11:14 ] - відповісти

Дай Боже, Олено, щоб ненадовго! Дякую за відгук, натхнення зичу.))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-12-31 23:16:47 ] - відповісти

вiтаю мого хорошого друга пана Чорногуза з Новим роком! Бажаю Вам великого взаемного кохання, щастя, гармонiйi, нових чудових вiршiв. З теплом, Марiанна.


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-01 01:30:27 ] - відповісти

З Новим Роком, друже!
УСПІХІВ!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 17:34:23 ] - відповісти

Дякую, чарівна Маріанно!
І від мене Вам сяйні вітання!
З новим роком, щастя і здоров"я,
Хай Боги зігріють Вас любов"ю!
Розімкнеться небо в одкровенні
І зійде божественне натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 17:35:32 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре, навзаєм вітаю з Новим роком, успіхів і всіляких гараздів, щастя, любові і добра!)))