ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
***
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Вероніка В
2026.02.03 17:11
Утопія
а десь та колись так було легко
розставити руки немов парасольки
і стрибаючи на ногах-пружинках сказати
не турбуючись чи повірять
я в домікє

десь та колись де будівлі зітхали
обважніло здіймаючи пледи тіней

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * * (із циклу "Морські акварелі")
Предивне, хмарне в обрію волосся -
У попелясто-сіре волокно.
Аж ось від сонцепроменя воно
Малиновим варенням розпливлося.

Жене морських коней вітрисько вчвал,
Злітають білі гриви над водою…
Повільно обрій п`є ясний бокал
Із сонячним рубіновим напоєм.

10.08. 7520 р. (Від Трипілля) (2012)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 04:35:56
Переглядів сторінки твору 315
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 09:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:36:35 ]
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 22:47:43 ] - відповісти

Світанок над морем!
Чудо!!!


Отправить
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 22:47:57 ] - відповісти

образи- супер! НАТХНЕННЯ!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 23:17:37 ] - відповісти

Спасибі, Наталю! Світанок над морем часом схожий і на вечір над ним!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 23:17:58 ] - відповісти

Дякую, Вікторе!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 23:29:53 ] - відповісти

Велична, піднесена картина! Сонцепромінно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 23:31:17 ] - відповісти

Дякую, друже!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-21 23:46:11 ] - відповісти

Дійсно, вечір чудових образів, величних картин, майстерного виконання. Правда, зараз може з"явитится вітрисько:)


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 00:01:02 ] - відповісти

Чудова картинка! Перо майстра відчувається!


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 06:54:20 ] - відповісти

В тебе, друже, все в яскравих кольорах, а в мене чомусь картинка блідою виходить, може, в інший бік дивлюся?..
Подивися - сутінки прозорі
На світанні тануть, наче дим,
А яскравий місяць у цю пору
Виглядає привидом блідим...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 08:49:55 ] - відповісти

Дякую, Володю! Вітрисько вже з"явився на сусідніх авторських сторінках у вигляді зливи пародій!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 09:00:27 ] - відповісти

)))!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 08:50:44 ] - відповісти

Спасибі, брате Василю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 08:54:22 ] - відповісти

Це, певно, від того, Вікторе, яка картина кого вразила чи хто що зафіксував своїм поетичним фотооб"єктивом.
Вбирай у душу світло і вийде світлою твоя картина. Таку б дав пораду в цьому випадку.))


Отправить
Інна Коновальчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-22 10:12:15 ] - відповісти

Дякую за піднесений настрій! Такі вірші необхідно чути/читати саме вранці, щоб в Душі "Малиновим варенням розпливлося" на цілий день!


Отправить
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-22 14:38:44 ] - відповісти

Надзвичайно люблю слухати шум морських прибоїв. Гарно змальована картина налітаючих "білогривих хвиль". Заздрю, Ярославе, бо нам ,якось, цього літа, не вдалося побувати над морем.


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 17:52:25 ] - відповісти

емоційно-щасливо


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 22:32:55 ] - відповісти

Спасибі, Інно! Дуже приємно. Якщо цей твір створює такий настрій, перечитуйте зранку і заряджайтеся позитивом! Хай щастить!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 22:34:30 ] - відповісти

Спасибі, дорога пані Наталю! Шкода, що не оздоровилися. У Вас же там навіть не море, а океан недалеко, якщо не помиляюсь!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-22 22:35:38 ] - відповісти

Дякую, Тетяно. Саме так! В десятку влучили!))))